Джерело: Нововолинська міська рада
Щорічно реєструється значна кількість захворювань на сказ серед тварин. Смертельні випадки сказу серед людей реєструються в Україні майже щороку.
З початку 2024р. по Нововолинській, Іваничівській, Павлівській, Поромівській, Литовезькій ТГ зареєстровано 6 випадків сказу у тварин: 3 коти і 3 собаки.
Сказ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю.
Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) від 3 міс до 1 року і залежить від багатьох факторів – місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих). З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку.
На жаль, після появи симптомів, захворювання практично завжди закінчується летально. Загибель тварини або смерть людини наступає внаслідок дихальної недостатності.
Основним джерелом вірусу сказу в природі, є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків в Україні – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Хвора на сказ лисиця за добу пробігає 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, своєю чергою, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.
Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких за останні роки набуває тенденції до збільшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання (не проводяться профілактичні щеплення проти сказу).
Як розпізнати хвору на сказ тварину. Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються в населених пунктах, місцях випасу і утримання худоби, нападають на людей та тварин. Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, через декілька днів – агресивними. Часто з рота тече слина. Буйний період триває кілька днів, після чого розвивається параліч і смерть. Слина хворої тварини містить в собі вірус ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання!
У разі покусу невідомою твариною чи твариною, в якої підтверджений діагноз сказу необхідне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96 – 98 % випадків.
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;
– уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
– вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
– мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися спеціальними гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, обробляти руки у дезінфекційному розчині.
Що ж робити, коли покусала тварина:
– рану необхідно ретельно промити мильним розчином протягом щонайменше 15 хв, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення проти сказу;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для розв’язання питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень ;
– під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, не вбивати. У зв’язку з тим, що виділення вірусу зі слиною у тварин починається за 8 – 10 діб до появи клінічних ознак хвороби, необхідно, щоб тварини, які покусали людей, упродовж 10-14 діб утримувались ізольовано, під наглядом ветеринарного лікаря. Якщо Вас вкусила відома домашня тварина, для встановлення за нею ветеринарного спостереження, необхідно з`ясувати прізвище та адресу власника тварини. У жодному разі не вбивати тварину, яка нанесла покус чи ослюнення!
Курс профілактичної імунізації призначають також людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.
Наголошуємо, що лікування сказу не існує, у випадку захворювання людина помирає. І лише негайне звернення до лікаря після контакту з твариною врятує ваше життя.
Лікар епідеміолог Нововолинського відділення Володимирського районного відділу ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ» Марія Арсенік
