Джерело: Нововолинська міська рада
Медичний огляд це обов’язкова законодавча умова, дотримання якої надає право роботодавцеві – допустити працівників до виконання їх трудових обов’язків, а працівникам – виконувати свою роботу.
Згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 № 246 медичні огляди працівників бувають таких видів:
- попередній медичний огляд працівників (при прийнятті на роботу);
- періодичний медичний огляд працівників (протягом трудової діяльності);
- позачерговий медогляд (за ініціативою роботодавця чи працівника);
- щорічний медогляд (для осіб до 21 року).
Попередній медогляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
- визначити стан здоров’я працівника та реєструвати вихідні об’єктивні показники здоров’я і надати йому можливість виконувати без погіршення стану здоров’я професійні обов’язки за впливу конкретних шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу;
- виявити професійні захворювання (отруєння), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та запобігти виробничо зумовленим і професійним захворюванням (отруєнням).
Періодичні медогляди проводять з метою:
- своєчасно виявити ранні ознаки гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальні та виробничо зумовлені захворювання у працівників;
- забезпечити динамічне спостереження за станом здоров’я працівників за впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу;
- розв’язати питання щодо можливості працівника продовжувати роботу за впливу конкретних шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу;
- розробити індивідуальні й групові лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи для працівників, яких за результатами медогляду віднесли до групи ризику;
- провести відповідні оздоровчі заходи.
Позачергові медогляди проводять:
- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
- за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов’язки.
Щорічний медогляд осіб до 21 року є обов’язковим згідно ст. 169 Кодексу законів про працю України.
Нормами ст. 191 КЗпП України та ст. 11 Закону України “Про охорону праціˮ усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.
Законодавством передбачене проходження й інших видів медоглядів, зокрема психіатричного та наркологічного.
Держпраці може змінювати періодичність проведення медоглядів з огляду на конкретну санітарно-гігієнічну та епідемічну ситуацію, але вона має бути не рідше ніж раз на два роки.
Роботодавець зобов’язаний за власні кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (ст. 169 КЗпП України) та позачерговий медичний огляд працівників (ст.17 Закону України “Про охорону здоров’я”).
Медогляди проводить комісія з проведення медичних оглядів закладу охорони здоров’я, який має на це право. Вимоги до ЗОЗ викладені в пункті 2.1 Порядку № 246.
Для проведення медичних оглядів працівників роботодавець має укласти або вчасно поновити чи продовжити договір із закладом охорони здоров’я і надати йому погоджені із Держпраці списки. Своєю чергою ЗОЗ визначає вартість медогляду, складає план-графік і погоджує його з роботодавцем. Роботодавець повинен проконтролювати, щоб медогляди проводилися у строки, погоджені з закладами охорони здоров’я, забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження, призначити відповідальних осіб за організацію медогляду.
За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби, Порядком № 246 передбачено обов’язок роботодавця забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів та усунути причини, що призводять до професійних захворювань (п. 3.7 Порядку).
Роботодавець зобов’язаний організувати власними коштами лабораторні дослідження умов праці, за яких виявляють шкідливі й небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу (п. 3.1 Порядку № 246).
Обов’язок працівника проходити в установленому порядку попередні та періодичні медогляди (ст. 159 КЗпП України). За час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи (так скеровує ст. 123 КЗпП України). За умови відмови або ухилення працівником від проходження обов’язкових медичних оглядів, згідно зі статтею 46 КЗпП України, за роботодавцем або уповноваженим ним органом закріплено право відсторонення працівника від роботи. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (ст. 17 Закону України “Про охорону праціˮ).
Водночас якщо працівники не пройшли обов’язковий медогляд і були допущені до роботи, штрафні санкції можуть бути накладені на роботодавця.
Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області