Стамбул. Чому Київ сформував саме таку українську делегацію

Підпис до фото, Очолює українську делегацію міністр оборони Рустем Умєров (в центрі)

• Author, Святослав Хоменко
• Role, ВВС, Стамбул
• 57 хвилин(и) тому

Існують різні способи донести свою позицію на будь-яких переговорах ще до їхнього початку. Один із найочевидніших, і це вкотре довів нинішній Стамбул – спосіб формування делегації на такі переговори.

Не дуже представницький склад російської делегації – Володимир Зеленський без зайвих церемоній назвав його “бутафорським” – багато коментаторів сприйняли як меседж Володимира Путіна українському “колезі” та решті світу про те, що жодних проривних результатів від цих переговорів чекати не варто.

А про що говорить нам оприлюднений напередодні ввечері склад українського представництва на першій з 2022 року розмові Москви та Києва?

По-перше, очолює делегацію міністр оборони Рустем Умєров. Він є єдиним членом української делегації, який брав участь і в стамбульських переговорах 2022 року (тоді ще як просто депутат Ради).

Ба більше, за повідомленнями ЗМІ, незабаром після тієї поїздки до Стамбула Умєров почувався зле – говорили про спробу отруєння українського перемовника.

В Україні Умєров вважається хорошим перемовником, він вільно розмовляє англійською та турецькою і має широкі зв’язки в американських та турецьких політичних колах. Додаткова обставина – тісні зв’язки Умерова з Меджлісом кримськотатарського народу.

МЗС у делегації представляє перший заступник глави відомства, досвідчений дипломат Сергій Кислиця. Він – людина, яка має, мабуть, найбільший досвід спілкування з російськими дипломатами в Україні.

З 2019 року до грудня минулого року він був представником України в ООН, і там неодноразово брав участь у словесних суперечках із тим же уособленням сучасної російської дипломатії Василем Небензею.

Заступник голови СБУ генерал Олександр Поклад – за визначенням фігура закритіша. Конкретно в цьому випадку – ще й дещо міфологізована. Російські провоєнні ЗМІ повідомляли, що саме Поклад доклав руку до ліквідації колишнього лідера самопроголошеної ДНР Олександра Захарченка та іншого медійного бойовика “Мотороли”.

Проте на офіційному рівні Україна ніколи не підтверджувала своєї причетності до цих інцидентів. Про що відомо напевно, так це про те, що Поклад брав участь у затриманні генерала СБУ Валерія Шайтанова, якого називали одним із найцінніших агентів російських спецслужб у лавах їхніх українських колег.

Підпис до фото, Сотні журналістів у Стамбулі чекають на результати перших за три роки перемовин Росії та УкраїниГоловне управління розвідки у делегації представляє генерал Вадим Скібіцький. Заступник Кирила Буданова – мабуть, наймедійніший розвідник України після свого шефа. Він активно коментує роботу свого відомства і має славу спеціаліста з інформаційних війн.

Навесні минулого року в інтерв’ю журналу Economist Скібіцький заявив, що не бачить, як Україна може виграти війну проти Росії власними силами, і що навіть гіпотетичне визволення країни у межах 1991 року не закінчило б війни.

“Такі війни можуть закінчитись лише договорами. Наразі обидві сторони намагаються здобути максимально вигідні позиції перед потенційними переговорами”, – сказав він, додавши, що змістовні переговори, на його думку, можуть розпочатися не раніше ніж у другій половині 2025 року.

Підпис до фото, Україна, на відміну від Росії, відправила в Стамбул делегацію, яка справді може говорити по сутіІнша група членів української делегації – це бойові генерали, які представляють генштаб ЗСУ (Олексій Шевченко), Повітряні сили (Євген Шинкарьов), Військово-морські сили (Олександр Дьяков) та, окремо, представник оперативного управління генштабу – тобто людина, яка знає про актуальну ситуацію на лінії зіткнення найбільше на світі.

Вони, схоже, готові професійно, не на політичному рівні, обговорювати подробиці ситуації на полі бою і – як слід розуміти із заявленої позиції української сторони на ці переговори – умови й технічні особливості перемир’я.

За конкретні формулювання можливого підсумкового документа, схоже, відповідав би профільний спеціаліст – начальник управління міжнародного та операційного права українського генштабу Олексій Маловацький.

Нарешті наявність у складі української делегації Олександра Бевза – це пряма вказівка на главу Офісу президента України Андрія Єрмака, який відповідав за всі контакти з росіянами до початку великої війни. Бевз є одним із ключових помічників Єрмака і, напевно, в деталях поінформує свого шефа про хід цих переговорів.

Одним словом, виглядає, що українська делегація є більш титулованою та статусною, ніж її російські візаві. У її складі є як бойові генерали, які готові в подробицях обговорювати те, як має виглядати й реалізуватися те саме перемир’я, яке є головною метою Києва на цих переговорах.

Водночас з Києва приїхали й люди, готові – якщо до цього дійде – не просто вислуховувати риторику росіян про “першопричини конфлікту”, “побудову в Україні “антиросії” та бомбардування українських міст як спосіб захисту легітимних національних інтересів Росії, а й на рівних протистояти росіянам, якщо переговори підуть у цьому напрямку.

А ще – склад української делегації не дає підстав підозрювати, що серед її членів є бодай якісь прихильники “великих компромісів” з Росією. Ба більше, той факт, що очолює її кримський татарин, зводить нанівець навіть теоретичну можливість дискусії про визнання Криму російським.