Джерело: sylapravdy.com
Як земля перейшла у власність бізнесмена і чи могло це бути схемою, – з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Гектари біля Луцька для прикордонників У квітні 2021 року волинський Держгеокадастр безплатно виділив п’ятьом учасникам бойових дій по два гектари на території Боратинської сільської ради. Землю для сільськогосподарських потреб за сім кілометрів від центру Луцька отримали прикордонники: полковник у відставці Олександр Мартинюк, його дружина Ольга Мартинюк, старший сержант Володимир Соляр, капітан Микола Шершенюк та полковник Олег Шевченко.
«Ми усі разом писали заяви на отримання ділянки, ми разом їх подавали. Ми, звісно, були здивовані, що нам її виділили, але ми задоволені», – розповів один з власників ділянки Олександр Мартинюк.
Прикордонник Володимир Соляр каже, що раніше отримував відмови від Липинської сільської ради щодо приватизації землі, яку учасникам бойових дій гарантує держава. Аж раптом пощастило: волинський Держгеокадастр погодив виділення ділянки та ще й у дуже хорошому місці.
«Там гарна ділянка, річка близько. Я думав може лохину там посадити, вирощувати. Це була моя мрія. Але зі службою поки не було на це часу», – говорить Володимир Соляр.
Обшуки у військових та кримінал по геокадастру У Державному бюро розслідувань запідозрили посадовців волинського Держгеокадастру у зловживанні посадовим становищем. У березні 2023 року за цим фактом відкрили кримінальне провадження.
У подружжя прикордонників Олександра та Ольги Мартинюків, які отримали ділянки, як учасники бойових дій, слідчі ДБР провели обшуки. Під час слідчих дій вилучили особисті речі.
«Накласти арешт на речі та документи, які вилучені 28 лютого 2025 року, зокрема: блокнот зеленого кольору з написом «Луцький прикордонний загін» із рукописним текстом, блокнот зеленого кольору з написом «000 Новая Хортица», блокнот червоного кольору із зображенням Богдана Хмельницького, копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 серпня 2024-го на 2 аркушах», – йдеться в ухвалі Личаківського районного суду міста Львова.
Олександр Мартинюк у 2015 році був заступником начальника Луцького прикордонного загону, 2017-го очолював Бердянський прикордонний загін. З 2020 року – військовослужбовець у відставці.
«За надуманою інформацією мене мучать вже близько року. Чому ніхто не ставив питання в 2021 році, коли я це все робив? Чому не можуть мені дати відповідь, що я порушив? Яка моя помилка?», – прокоментував слідчі дії Олександр Мартинюк.
Усі п’ятеро прикордонників у справі проходять як свідки.
«Замість того, щоб нас захищати, вони на нас почали нападати. Вони на мене здійснювали тиск. Питали, де я служу, на якій посаді я служу. Мене це насторожило, що можуть бути якісь проблеми із землею чи взагалі її заберуть», – каже прикордонник Володимир Соляр.
Власник ще однієї ділянки – капітан, який теж служить у Луцькому прикордонному загоні, Микола Шершенюк.
– Ви земельну ділянку отримували в 2021 му році на території Боратинської сільської ради? – запитуємо у прикордонника телефоном.
– Так! Але, дивіться, треба, щоб ви говорили з іншими людьми. Це ж кримінальне провадження по другій людині. Я у відпустці, на відпочинку. Зараз мені незручно і я не можу зорієнтуватися. Я повернусь, наберемося. Я ваш номер збережу.
Але після цієї розмови Микола Шершенюк більше на контакт не вийшов.
Заяву не писав, ділянку не отримував П’ятим власником гектарів біля Луцька є полковник Олег Шевченко. У 2014-му він був начальником штабу Луцького прикордонного загону, 2016-го очолював Херсонський прикордонний загін.
Чоловік дав покази слідству, що взагалі не в курсі, що на нього оформлена ця земельна ділянка.
«Свідок повідомив, що йому невідомо про наявність у нього будь-якої земельної ділянки та підписи у документах із землеустрою виконані від його імені іншою особою», – йдеться в матеріалах справи.
За інформацією «Сили правди», зараз прикордонник Олег Шевченко служить в прифронтовій зоні. Він не відповідає на дзвінки та повідомлення, тож зв’язатися з ним не вдалося.
Згідно з ухвалою суду, у вересні 2024 року його земельну ділянку арештували.
«Підставою для арешту вказаної земельної ділянки є необхідність забезпечення її збереження, оскільки на даний час вживаються активні дії щодо передання її у власність інших осіб. Власник майна також підтримав подане слідчим клопотання про арешт, оскільки він не отримував у власність земельну ділянку», – йдеться в ухвалі суду.
Як так сталося, що на військового оформили землю без його відома, поки він служив в іншій області, його колишні колеги пояснень не мають.
«Ми усі, крім Шевченка Олега Петровича, писали разом ці заяви, ми їх разом подавали. За Олега Петровича я не можу нічого сказати. Ми служили разом у свій час. Потім я на Луганщині, він на Херсонщині, тому я не можу нічого говорити», – каже Олександр Мартинюк.
«Я його особисто не знаю і не знаю, в кого, які були свідчення. Я можу говорити лише за себе», – прокоментував ситуацію з колегою Володимир Соляр.
«Це типова схема Держгеокадастру» Про подібну ситуацію, коли без відома військового на нього оформили землю, «Сила правди» нещодавно вже розповідала. Військовому із Нововолинська Олександру Волохатому 2017-го Держеокадастр виділив 2 гектари у заказнику Гнідавське болото. Щоправда, він про це дізнався у податковій, коли землю від його імені встигли продати.
Про те, що це типова схема виведення землі із державної та комунальної власності, яка була поширена з 2014 до 2022-го року, каже голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.
«Недобросовісні підприємці та посадовці Держгеокадастру знаходили військовослужбовців, від їхнього імені писали заяви про отримання ділянок. Ці землі отримували у власність нібито військовослужбовці й вже далі вони їх продавали, передавали. Фактично легалізовувались через законні правові форми договору купівлі-продажу», – розповів Сергій Миткалик.
Землю у військових скупив ексдепутат Поки Державне бюро розслідувань розбиралося у цій справі три з п’яти ділянок перейшли у власність бізнесмена та колишнього депутата Волинської обласної ради В’ячеслава Богдана. Богдан де-факто є одним із власників фірми «Волинська ягідка», що займається вирощуванням лохини біля Шацька, хоча й де-юре частка належить його 81-річній мамі.
Свого часу підприємство було у центрі скандалу, бо без спецдозволів брало воду із Прип’яті для поливу ягоди. Їх навіть звинувачували в обмілінні Світязя.
Бізнесмен не приховує, що ділянки у прикордонників у серпні торік скупив за безцінь.
«Сьогодні усі ці активи – дешеві. Це ж ні для кого не секрет. Раніше вони коштували дурних грошей, а зараз вони коштують копійки», – каже В’ячеслав Богдан.
На запитання: чи не боявся бізнесмен В’ячеслав Богдан купувати землю, що фігурує у кримінальному провадженні, відповідає так:
«Коли я придбав ці земельні ділянки, кримінальної справи не було. Як військові могли знати чи здогадуватися, що є кримінальна справа? Я думаю, що вони й не знали. Вони її продали та пізніше дізналися, що є кримінальна справа», – говорить В’ячеслав Богдан.
Кримінальну справу в ДБР розпочали 15 червня 2023 року, а шість гектарів біля Луцька Богдан оформив 30 серпня 2024 року. Та й самі військові розповіли, що землю вирішили виставити на продаж, щоб не мати проблем зі слідством.
– Ваша дружина отримала земельну ділянку і вже продала, – запитуємо у прикордонника Олександра Мартинюка.
– Так, продала, а для чого, щоб її тягали на допити?А я буду відстоювати свою землю до кінця. Повірте мені, ніхто із цих хлопців і дівчат не продав би цю землю, якби не звинувачували, що вона незаконно здобута», – каже співрозмовник.
– Ви вже продали ту землю, так? – запитуємо у Володимира Соляра.
– Так, продав.
– А чому?
– Слідство сказало, що ми у вас заберемо цю землю і що ми її незаконно отримали.
Земля – на воді та підозріла реєстрація у Шацьку На те, що виділення землі учасникам бойових дій схоже на оборудку, слідство наштовхнув іще один факт.
«Інші, допитані в ході досудового розслідування власники вищевказаних земельних ділянок, на запитання, у який спосіб та де саме здійснювали реєстрацію речового права на земельні ділянки, не змогли надати відповіді», – йдеться в ухвалі суду.
З витягів про право власності на земельні ділянки відомо, що прикордонники реєстрували свої землі у Шацькій селищній раді.
Чому лучани поїхали оформляти документи аж в Центр надання адміністративних послуг Шацької громади, що за 150 кілометрів від Луцька? За дивним збігом саме в тих краях бізнесмен В’ячеслава Богдана розвиває лохиновий бізнес. Платнації «Волинської ягідки» знаходяться у селі Положево Шацької громади.
– Чому саме Шацьк? – запитуємо військовослужбовця у відставці Олександра Мартинюка.
– Я не скажу, що я туди їздив. Я не пам’ятаю. Не можу пригадати. Яка різниця? В мене питання, яке їм порушення, що ми саме там взяли, а не в іншому місці?
– А чому аж туди поїхали?
– Тому, що так зручно було і хто вам сказав, що ми кудись поїхали? Все було на місці. Знайшлась компанія, яка готова була мені документи оформити і я оформляв всі документи через фірму.
У Шацькій селищній раді переконують, що не могли вносити в реєстр дані без особистого звернення власників.
«Для чого їхати за 200 кілометрів в Шацьк, якщо в Луцьку є ЦНАП і в Боратині?» – дивується державна адміністраторка Шацької селищної ради Ірина Маркович.
Також правоохоронці підозрюють, що ділянки під сільське господарство нарізали в межах території водного фонду, яка не може бути приватизована.
«Земельні ділянки, які надані у власність для ведення особистого селянського господарства, є землями водного фонду державної власності, які не можуть перебувати у приватній власності», – з ухвали Личаківського районного суду
Інженер-землевпорядник, який виготовляв документи на ці ділянки, розповів, що в присутності правоохоронців ціла комісія посадовців переміряла відстань до води. І, каже, порушень не виявила.
«Водники виїжджали, екологи виїжджали. Встановлювали межі. Екологи давали висновок, що це не є землями водного фонду», – запевняє землевпорядник Микола Хвесик.
«Якщо є порушена кримінальна справа, то ніяких коментарів з цього приводу ми не даємо. Є таємниця слідства і нам це заборонено», – говорить заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Дудка.
В Регіональному офісі водних ресурсів розповіли, що за погодженням щодо приватизації цих земель до них ніхто не звертався. За нормами від річки Стир до ділянки, яка надається під приватизацію має бути відстань не менше 50 метрів.
«Коли відводять такі землі, до прикладу, розпаювання йде, то до нас приходять, погоджують. Інколи можуть не прийти, не погодити. Тоді накладки відбуваються й через те прокуратура займається», – каже заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів Ростислав Кравчук.
Накази про виділення землі учасникам бойових дій у 2021 році підписував тодішній очільник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Володимир Боярчук. Нині посадовець на пенсії.
«Я ні з кого не взяв ані сотки землі, ані копійки грошей»
Накази про виділення землі учасникам бойових дій у 2021 році підписував тодішній очільник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Володимир Боярчук. Нині посадовець на пенсії.
«Деталей я не пам’ятаю, не готовий сказати, бо вже минуло багато часу. Але я думаю, що це землі сільськогосподарського призначення. Вони можуть бути або сільгосппризначення або водного фонду», – говорить Володимир Боярчук.
Володимир Боярчук каже, що про кримінал щодо цих земель і про те, що він у ньому фігурує, почув від журналістів уперше.
«Я десь 500 наказів на атовців підписав. Я ні з кого не взяв, ані сотки землі, ні копійки грошей, це точно. Виключати, що це була схема я не можу, але стверджувати теж не буду», – прокоментував Володимир Боярчук.
Зі слів військових, покупця в особі В’ячеслава Богдана допоміг знайти рієлтор. А чи вигідною для них була ця угода, продавці, схоже, не визначилися.
– Ми продали як могли. Я, чесно, не знаю навіть, яка там ринкова ціна. Ми там торгувалися трохи, – каже колишній власник землі Володимир Соляр.
– Ви попрощалися з мрією вирощувати лохину?
– Я не попрощався. Можливо згодом десь зароблю грошей й собі куплю ділянку і буду займатися.
Сам бізнесмен, співвласник «Волинської ягідки» В’ячеслав Богдан каже, що ще не вирішив, як саме буде використовувати землю біля річки. Можливо, посадить лохину, яку так мріяв вирощувати старший сержант Володимир Соляр.
Раніше «Сила правди» також розповідала про те, як роздерибанили гектари землі у заказнику Гнідавське болото.
