“Мене не обслужили в кафе через понівечене обличчя”

Підпис до фото, Аміт Госе народився з нейрофіброматозом 1-го типу

• Author, Ванесса Пірс
• Role, BBC News
• 19 хвилин(и) тому

Британця Аміта Госе в дитинстві цькували через понівечене обличчя. Він каже, що досі змушений терпіти постійні погляди, тикання пальцем і коментарі, а в кафе йому навіть відмовили в обслуговуванні.

35-річний мешканець Бірмінгема розповів, як нещодавно відвідав кав’ярню в Лондоні.

“Всі дивилися на мене так, ніби побачили привид”.

“Офіціантка сказала: “О, ми більше не обслуговуємо”. Розвернулася і пішла. Хоча було зрозуміло, що вони працюють”.

Аміт народився з нейрофіброматозом 1-го типу – генетичним захворюванням, при якому на периферичних нервах утворюються доброякісні пухлини.

Він “навчився приймати” своє обличчя і тепер розповідає свою історію в школах, щоб допомогти дітям “приймати свою індивідуальність і цінувати себе”.

Підпис до фото, В 11 років Аміту видалили окоЧергове знущання підштовхнуло Аміта до видання книжки із назвою “Народжений іншим”.

“У парку до мене підійшли люди і запитали, що сталося з моїм обличчям. Я подумав, вони просто цікавляться”, – згадує він.

Але вони сміялися, кепкувати і зрештою сказали: “Господи, якби в мене було таке обличчя, я б навіть з дому не виходив”.

Цей випадок “дуже засмутив” Аміта, він подумав, що не може це так залишити.

“Я захотів випустити книгу. Якби в дитинстві я мав таку книгу, вона б мені дуже допомогла”.

Підпис до фото, Спорт став для Аміта відрадою. У команді з крикету він знайшов друзівВ 11 років Аміту видалили ліве око, що призвело до подальшого спотворення обличчя та цькувань і знущань.

Якось напередодні Гелловіна хтось з дітей у школі сказав йому: “Тобі не потрібна маска на Гелловін, вона в тебе на все життя”.

“Це зламало мене до такої міри, що я не міг змиритися з лівою частиною свого обличчя”, – каже він.

“Дуже, дуже довго я ховав обличчя, мені було неприємно показувати його світу”.

Озираючись назад, Аміт каже, що не розумів глибини депресії і тривоги, які тоді відчував.

“Діти не хотіли підходити і сидіти поруч або ховалися за спинами батьків – усе це позначалося на моєму психічному стані”.

У школі його пристрастю став крикет, саме завдяки цій грі він згодом знайшов друзів.

“Крикет допоміг мені з хлопчика зі смішним обличчям, перетворитися на хлопчика, який грає в крикет”.

Підпис до фото, Аміт сподівається, що його книга допоможе дітям цінувати себеНавіть у дорослому віці він відчуває на собі “постійні погляди”.

“Тикання пальцем, звернення до друга, який поруч, зі словами: “Ти бачив обличчя того хлопця?” Усе це відбувається постійно”, – розповідає Аміт.

“Але є й доброта, і про неї потрібно обов’язково говорити”.

“Такий, який є”

Саме дружина Піяли зрештою навчила його “мистецтву прийняття”, пояснює Аміт.

“Щоб інші могли прийняти мене, я маю навчитися приймати себе сам”.

Дружина також переконала поділитися своєю історією в соціальних мережах.

“Я думав, що в TikTok тільки співають і танцюють, але вона мене переконала”.

“Я записав відео з такими словами: “Я запрошую вас у подорож, щоб допомогти, підтримати і надихнути, спираючись на власний життєвий досвід”.

Він створив акаунт на початку 2023 року і відтоді набрав майже 200 000 підписників і мільйони вподобань.

“Допомагаючи людям у соцмережах, я допоміг насамперед собі. Тепер я кажу світові: “Я – такий. Приймайте мене або йдіть”.

Підпис до фото, Аміт розповів, що дружина переконала його поділитися своєю історією в соцмережахПриблизно тоді ж він залишив роботу в юридичній фірмі, щоб повністю присвятити себе мотиваційним виступам.

Допомагати молоді виявилося значно важливішим, запевняє Аміт.

Він також планує запустити подкаст, у якому розмовлятиме з іншими людьми зі схожим досвідом, зокрема з Олівером Бромлі, якого вигнали з ресторану, бо персонал сказав, що він “лякає відвідувачів”.

“Ми чудово проведемо час і надихнемо інших”.

“З вадами чи без, ми всі почуваємось невпевнено. Кожен має свої виклики і травми”.

“Я просто хочу донести до людей просту думку: якщо ми по-справжньому радітимемо собі, приймемо і полюбимо себе такими, якими ми є, то зможемо стати більш впевненими”.