Перевірка УПЦ (МП): переслідування віруючих чи боротьба із російським впливом?

На практиці це означало, що УПЦ (МП), яку підозрюють у зв’язках із Російською православною церквою (РПЦ), має або змінити статут і довести свою незалежність від церкви із центром у Москві, або церкву заборонять.

Для окремих громад УПЦ, яка останні понад два роки не використовує додаток – Московський патріархат (МП), це давало можливість перейти до новоутвореної Православної церкви України, як повідомляли народні депутати після того, як закон підписав президент України Володимир Зеленський 24 серпня минулого року.

Втім, до сьогодні в Україні залишаються понад 10 тисяч громад УПЦ (МП), з яких близько восьми тисяч – на підконтрольній Києву території. А за весь час від моменту отримання Томосу (визнання єдиної помісної автокефальної Православної церкви України в 2019 році – ред.) до ПЦУ перейшли понад 1900 громад, повідомив Радіо Свобода голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський.

Тож тепер постають питання:

• Яке майбутнє у громад УПЦ (МП), які не здійснили перехід?
• Чи можливо довести російські зв’язки церкви, яка саме це заперечує?
• Чим загрожують звинувачення України у переслідуванні віруючих?

Ручний режим керування церквою?Закон про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, які пов’язані з Росією, Верховна Рада ухвалила торік у серпні. Тоді його прозвали «законом про заборону УПЦ (МП)», хоч формально нові приписи стосувалися конкретно діяльності РПЦ на території України та релігійних організацій, афілійованих з нею.

Логіка закону полягала у протистоянні загрозам національній безпеці України. Природно, що підштовхнуло до таких змін повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році.

Втім, деякі депутати, як-от мажоритарник «Слуги народу» з Буковини Георгій Мазурашу, утрималися від голосування за закон, бо вважають, що його норми запроваджують «ручний режим» визначення тих організацій, які підпадають під заборону з боку держави.

«Тут з’являється державна структура, яка [буде перевіряти виконання закону]… Я це розцінюю як недостатньо прозорі механізми, які дозволяють десь і суб’єктивно підходити», – каже Мазурашу в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live»).

Депутат виступає за створення єдиної законодавчої рамки, яка б забороняла діяльність в Україні церков з центром управління не лише в Росії, але й в інших країнах, які здійснюють агресію проти інших держав. Саме цим законодавець пояснює свою незгоду із законом, який врешті ухвалили, адже в ньому забороненою закордонною релігійною організацією визначено лише РПЦ.

На думку народного депутата від «Євросолідарності» Володимира Ар’єва, такі закиди безпідставні, адже нещодавно уряд документально оформив алгоритм дій перевірки, яку здійснюватиме ДЕСС, і цей процес є доволі складним, щоб вважати його «ручним управлінням».

«Процедура виписана, наскільки я бачу, достатньо чітко. І в тому числі вона передбачає і можливість оскаржувати рішення ДЕСС через судову гілку влади. Тобто насправді ручного управління немає, є правовий механізм, цілком законний, який вступив в силу. Він може комусь не подобатися, хтось може дійсно вбачати в ньому питання обмеження свободи релігії, але є питання інше, що через ті церкви, які мають зносини прямі з Москвою і які пов’язані фактично, не просто документально, а й духовно з ними, то ясна річ, що в першу чергу це стосується безпеки держави Україна», – сказав Ар’єв в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live»).

За його словами, виконання закону не обов’язково передбачає заборону УПЦ (МП), натомість важливо впевнитися, що у церкви справді немає зв’язків із Росією: «Церква має чітко довести, що вона розірвала відносини з країною-агресором. Для цього достатньо показати статут. Якщо вони покажуть публічно статут і статут буде відповідно проаналізований Держслужбою з етнополітики, то вони можуть цілком спокійно далі собі існувати як церква».

Чи є зв’язки з Росією?Сама УПЦ заперечує, що пов’язана із Москвою. 21 травня її предстоятель митрополит Онуфрій заявив, що церква вже зараз має усі атрибути незалежності від РПЦ.

«Ми більше не є частиною Московського патріархату. Собор чітко заявив про прагнення нашої церкви до повної канонічної незалежності. І на цей час ми вже маємо всі атрибути такої незалежності», – стверджує Онуфрій.

Він зазначив, що остаточне відривання від РПЦ Українська православна церква здійснила на Соборі у Свято-Пантелеімонівському монастирі Києва 27 травня 2022 року.

Тоді, за словами Онуфрія, УПЦ вилучила зі свого статусу всі пункти про зв’язок із РПЦ, і відтоді розв’язує усі питання «свого внутрішнього та зовнішнього життя» без узгодження із Москвою.

«У травні 2022 року ця церква зробила крок від Москви, але цей крок був недостатній. Вони не вийшли зі складу Російської православної церкви, і на це їм вказували як громадські діячі, як релігієзнавці, як органи влади, так і, власне, священники самої цієї церкви», – каже в етері програми в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live») голова ДЕСС Віктор Єленський.

Володимир Ар’єв також вказує на те, що сам Онуфрій продовжує бути членом Синоду РПЦ.

Очільник ДЕСС Віктор Єленський зазначив, що його відомство від 21 травня розпочинає перевірку УПЦ на предмет афіліації із РПЦ за сімома ознаками, які визначені в ухваленому у серпні законі. Серед цих ознак є «вхід у структуру» РПЦ або «наявність документальної вимоги про входження керівників організації до статутних органів управління» РПЦ.

«Якщо [представниками УПЦ] буде зроблено заяву про те, що «ми виходимо з Синоду Російської православної церкви, ми виходимо з синодальних комісій, ми виходимо з архієрейського собору», тоді цей закон не застосовується до досліджуваної нами організації», – пояснив він у коментарі Радіо Свобода.

На початку 2023 року група українських релігієзнавців дійшла висновку, що УПЦ є структурним підрозділом РПЦ, який, однак, «користується певними правами самостійності».

Висновок групи оприлюднили через понад пів року відтоді, як УПЦ, за словами Онуфрія, відокремилась від РПЦ. Тож церква звернулась до суду. У вересні 2024 року УПЦ програла позов, але згодом подала апеляцію – рішення в цій інстанції поки не ухвалене.

Вже після Собору УПЦ у травні 2022 року СБУ оприлюднювала факти, які, імовірно, свідчать про те, що деякі священнослужителі УПЦ продовжують підтримувати зв’язки із Росією. У СБУ повідомляли, що під час обшуків у церквах УПЦ знаходили прокремлівську літературу і російські прапори.

Переслідування УПЦ?16 травня американський лобіст УПЦ (МП) Роберт Амстердам вкотре розкритикував українську владу і заявив: «Якщо вони продовжать свою необґрунтовану кампанію, ми будемо використовувати всі доступні засоби, щоб підняти це питання перед зацікавленими сторонами, відданими релігійній свободі та верховенству права».

У жовтні 2023 року Амстердам дав інтерв’ю колишньому ведучому американського каналу Fox News Такеру Карлсону, в якому заявив, що в Україні начебто «переслідують християн, забороняють церкви, а священиків кидають за ґрати».

Амстердам також критикував особисто очільника ДЕСС Віктора Єленського і звинувачував того в тому, що він намагається знищити УПЦ. Єленський закиди відкидає, аргументуючи тим, що дії української влади жодним чином не обмежує право вірян на віросповідання, питання полягає лише у зв’язках з Росією, що Київ вбачає загрозою безпеці країни.

«Українська держава, я це повторюю багаторазово, не вимагає від Української православної церкви ані зректися православ’я, ані зректися свого своїх літургійних звичаїв, ані змінити мову з церковнослов’янської на українську, ані змінити календар з юліанського на новоюліанський, ані стати частиною іншої церкви. Але лише одне – вийти зі складу Російської православної церкви, яка ставить своєю метою, причому відкрито, знищити українську державність, знищити українську культуру і знищити українство як таке», – сказав Єленський.

Нардеп Георгій Мазурашу вважає, що Україні варто було би боротися не з УПЦ (МП) як із релігійною структурою, а використовувати вже наявні норми кримінального права, щоб притягувати до відповідальності людей, які діють в інтересах Росії.

«І без названих законодавчих змін достатньо інструментів для того, щоб припинити діяльність тих, хто співпрацює з агресором», – каже Мазурашу і додає, що це ж непокоїть і адміністрацію президента США Дональда Трампа.

Мазурашу каже, що нібито контактував з одним із радників очільника Білого Дому влітку 2024 року. За словами нардепа, посадовець в американській адміністрації виступив проти «переслідування» УПЦ, а натомість рекомендував доводити у суді і карати окремих «агентів Кремля».

Однак, деякі нардепи вважають, що загальна вимога до релігійних організацій розірвати зв’язки із Росією не суперечить ані закону, ані принципу дотримання прав громадян на свободу віросповідання. Натомість виконання закону дозволить розірвати пряму ієрархію наказів, які ймовірно досі надходять з Москви, вважає Володимир Ар’єв.

«Релігійна організація має структуру підпорядкування на кшталт військової. Тобто там, наприклад, настанови і рішення церковного керівництва так само є за рівнем наказу, як в армії, і не обговорюються, а виконується. Тому в даному разі ми маємо справу не зі спорадичними проявами роботи на Кремль, а із загалом системною роботою в церкві, яка безпосередньо керується із Російської Федерації», – каже народний депутат.