Джерело: www.radiosvoboda.org
Радіо Свобода пояснює, які саме санкції може запровадити ЄС та що цьому стоїть на заваді.
«Які санкції? США проти, зараз нічого не буде», – сказав один із дипломатів ЄС, не уповноважений давати коментарі ЗМІ, у кулуарах засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС, спілкуючись з Радіо Свобода щодо ходу обговорень можливих нових санкцій щодо Росії.
Президент США Дональд Трамп вважає, що погрози санкціями можуть завадити зусиллям посадити Росію за стіл переговорів.
«Меседж дуже чіткий»
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга
Нам потрібна невідкладна максимальна дипломатична мобілізаціяАндрій Сибіга
На це засідання приїхав особисто міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, хоча до останнього планувалось, що він візьме участь онлайн.
«З яким меседжем я сьогодні приїхав в Брюссель і виступав перед своїми колегами – цей меседж дуже чіткий: нам потрібна невідкладна максимальна дипломатична мобілізація», – сказав Сибіга, спілкуючись з українськими журналістами після того, як вийшов з засідання Ради.
Він повідомив, що закликав країни ЄС тиснути на Росію санкціями, щоб добитися режиму тиші та безумовного перемир’я. Прикладом таких санкцій назвав зниження граничної ціни на російську нафту до 30 доларів США за барель, наразі вона становить 60 доларів, ЗМІ повідомляли про наміри ЄС узгодити ціну на рівні 50 доларів.
«Я озвучив цифру, яку ми вважаємо виправданою», – наголосив український міністр.
Обмеження ціни на нафту – один із компонентів майбутнього, 18–го пакету, який згадувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Його обіцяють зробити «сильним», і включити секторальні обмеження, яких не було в 17-му пакеті.
Водночас, коли саме ЄС піде на цей крок і таки узгодить новий пакет – питання, на яке дипломати не відповідають, попри заяви минулих тижнів з Парижа та Берліна з обіцянками в разі відмови від 30–денного перемир’я накласти санкції на Росію.
«Нагальне завдання»За словами німецького аналітика, засновника Brussels Freedom Hub Роланда Фроденштайна, зараз санкції – на паузі, з огляду на бажання президента США Дональда Трампа не завадити мирному процесу.
Перешкодою для миру є Путін, а не ЗеленськийРоланд Фроденштайн
«Нагальне завдання – переконати Трампа в тому, що перешкодою для миру є Путін, а не Зеленський. І саме з цієї причини санкції, які вже перебували на стадії підготовки, були відкладені, оскільки це могло б зупинити поступове, крок за кроком, зближення Трампа з розумінням того, що саме Путін є перешкодою для миру», – пояснив аналітик.
17-й санкційний пакет, який європейські міністри погодили 20 травня, розроблявся в Брюсселі ще до заяв з європейських столиць про наслідки для Москви у разі відмови від перемир’я. Він не містить секторальних обмежень і дипломати зі східноєвропейських країн не приховували розчарування щодо його вмісту, називаючи його слабким.
«Санкції, які справді завдали б удару по Путіну – а саме тому він так активно намагається їх уникнути, – це так звані вторинні санкції. Йдеться про санкції проти банків, зокрема з третіх країн, які досі ведуть бізнес з Росією. І, звісно, обмеження цін на сировинні товари – нафту й газ, – щоб знизити ціни. Саме ці два інструменти справді завдали б удару, і їх було оголошено ще два тижні тому, але зараз вони, так би мовити, відкладаються на полицю», – зауважив Роланд Фроденштайн.
«Тиск, який ми можемо чинити»Головна дипломатка ЄС Кая Каллас після завершення засідання міністрів закордонних справ та оборони 20 травня заявила, що ЄС буде посилювати тиск на Росію, щоб змусити її до серйозних переговорів.
Кая Каллас запевнила, що європейські санкції таки мають негативний вплив на російську економіку і що серед міністрів був запит про швидкий прогрес щодо наступного раунду санкцій.
«Багато країн сказали, що якщо Росія не погодиться на повне і безумовне припинення вогню, тиск буде посилено. Робота над наступним пакетом санкцій – це той тиск, який ми можемо чинити», – заявила верховна представниця ЄС.
Навіть без участі США Євросоюзу ще є чим тиснути на Росію, наполіг міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс
«Ми ніколи не доводили справу до кінця, – емоційно заявив міністр журналістам, прибуваючи на засідання у Брюсселі. – Ми досі залишаємо частину недоторканою. Те саме стосується «тіньового флоту». Він досі існує. Санкцій зазнала менш ніж половина суден цього флоту. Те саме з енергетикою. Ми знаємо, звідки Росія отримує доходи – це експорт, передусім нафти. Але ми досі не зачіпаємо цього, тому що Європа все ще імпортує російську нафту, нафтопродукти й природний газ – як трубопровідний, так і скраплений», – зауважив Кястутіс Будріс.
3 сценарії?Чи піде ЄС на реальний санкційний тиск, на думку Роланда Фроденштайна, існує 3 сценарії.
Перший – відмова ЄС від жорстких санкцій, якщо цього вимагатиме президент США.
Друге – «змішаний сценарій», за якого Євросоюз вдасться до санкцій з мовчазної згоди Дональда Трампа.
«І є оптимальний сценарій, який, на мою думку, справді створив би тиск на Путіна – це якщо США та Європа разом запровадять санкції, які будуть якісно значно жорсткіші за все, що ми бачили раніше», – пояснив аналітик.
