Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Reuters
- Author, Фарук Чотія
- Role, BBC News
- 51 хвилин(и) тому
Президент США Дональд Трамп на зустрічі з лідером ПАР Сирілом Рамафосою у Білому домі зробив необґрунтовані заяви про те, що біле населення Південної Африки є жертвами геноциду.
Він послався на газетні статті та відео, які, за його словами, доводять утиски африканерів – білих нащадків поселенців у ПАР.
Цього місяця влада США демонстративно визнала біженцями 59 білих південноафриканців, які заявили, що вони рятуються від насильства і дискримінації у себе в країні.
Влада ПАР категорично відкидає звинувачення в геноциді білих громадян.
ВВС спробувала розібратися в ситуації.
Хто такі африканери
Як пише South African History Online, “сучасні африканери походять переважно від західноєвропейців, що оселилися в південній частині Африки в середині XVII століття”.
Суміш голландських (34,8 %), німецьких (33,7 %) і французьких (13,2 %) поселенців сформувала “унікальну культурну групу”, яка “повністю ідентифікувала себе з африканською землею”, зазначає South African History Online.
Їхня мова, африкаанс, сформувалася на основі південних діалектів голландської.
Фермерів-африканерів називають бурами. Це – окрема етнічна група, яка досі тісно пов’язана із сільським господарством.
Оселившись в Африці, африканери, як і інші білі громади, змусили темношкірих залишити свої землі.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Темношкірі зазнавали дискримінації в ПАР багато десятиліть, аж до падіння режиму апартеїду в 1994 роціАфриканери довгий час управляли територією і обмежували в правах темношкірих. Расові проблеми сягнули піку 1948 року, коли стартувала офіційна політика расової сегрегації – апартеїд.
Згідно із законами апартеїду, темношкірі південноафриканці жили в резерваціях – тауншипах. Їм забороняли заходити на “білу територію” без спеціальної перепустки.
Темношкірі діти не мали можливості здобути гідну освіту.
ПАР була сегрегована аж до 1994 року, коли до влади прийшов Нельсон Мандела – його перемога на президентських виборах ознаменувала кінець расового поділу.
Нині кількість африканерів налічує 2,5 млн з понад 60 млн населення країни. Це – близько 4%.
Чи є геноцид
Влада ПАР категорично відкидає звинувачення в геноциді.
Незалежного підтвердження вони також не мають.
Ці твердження не доведені в південноафриканських судах, які незалежні від уряду.
Жодна з політичних партій у ПАР, зокрема й ті, що спираються переважно на голоси африканерів, не висувала звинувачення в геноциді.
Автор фото, AFP via Getty Images
Підпис до фото, Африканери становлять близько 4% населення Південної АфрикиОднак схожі заяви вже багато років циркулюють у правих групах, а під час першого президентського терміну Трамп згадував про “масштабні вбивства фермерів” у Південній Африці.
Деяких білих фермерів дійсно вбили, але в мережі також було багато неправдивої інформації.
У лютому південноафриканський суддя відхилив ідею геноциду як “вигадану” і “нереальну”, коли ухвалював рішення у справі про спадщину, пов’язану з пожертвою багатого благодійника на користь білої супрематичної групи Boerelegioen.
ПАР не оприлюднює дані про злочинність на расовому ґрунті, але останні дані свідчать, що з жовтня по грудень 2024 року в країні вбили 6 953 людини.
З них 12 загинули під час нападів на фермерські господарства.
З 12 один був фермером, п’ятеро – мешканцями ферм і четверо – працівниками, які, найімовірніше, були темношкірими.
Що заявляли Трамп і Маск
Під час зустрічі з лідером ПАР Дональд Трамп показав присутнім кілька відео.
Одне з них – документальний фільм за участю південноафриканського опозиційного політика Джуліуса Малеми, який виконує пісню зі словам “стріляй в бура” (білого фермера у ПАР – Ред.).
На другому, як стверджується, зафільмували місце поховання білих фермерів.
“Це жахливе видовище, ніколи нічого подібного не бачив”, – заявив Трамп під час показу відео.
Президент США також показав фото білих південноафриканців, яких, за його словами, вбили.
“Люди тікають з Південної Африки в страху за своє життя, – сказав він. – Їхні землі конфіскують, а в багатьох випадках вбивають”.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Трамп продемонстрував фото й статті, які, за його словами, доводять, що білі в ПАР зазнають переслідуваньПопри різку й звинувачувальну риторику, Сиріл Рамафоса лишався спокійним до кінця пресконференції.
Він спокійно пояснив, що опоцизіонер Джуліус Малема, хоча і є членом парламенту, але уряд не представляє і не має виконавчої влади, а його заяви не визначають політику держави.
“У нас багатопартійна демократія, яка допускає свободу слова, і це нормально мати думки, які не співпадають з позицією уряду. Партія Малеми – невелика меншість, і наша конституція гарантує їм свободу існування”, – додав лідер ПАР.
Під час демонстрації відео з місцем поховання Рамафоса поцікавився, де вели зйомку, зазначивши, що ніколи раніше цього не бачив.
Говорячи про людей, які переїхали до США, він пояснив: “Вони виїжджають, тому що не хочуть сприймати зміни, які відбуваються в нашій країні і в нашій конституції”.
Президент ПАР визнав, що проблема злочинності в його країні дійсно існує, однак жертвами вбивств стають як білі, так і темношкірі.
З цим погодився відомий південноафриканський бізнесмен Йоханн Руперт, який супроводжував Рамафосу. Він виступив на підтримку президента, заявивши, що злочинність у ПАР зачіпає всіх.
На зустрічі в Білому домі також був близький радник Трампа Ілон Маск, який народився у Південній Африці.
Раніше він звинувачував південноафриканський уряд у “расистській політиці”. І заявляв, що ПАР не дає ліцензію на роботу інтернету Starlink, оскільки Маск “не чорний”.
ВВС звернулася за коментарем до незалежного регулятора у сфері телекомунікацій і телерадіомовлення ПАР. І отримала відповідь, що Starlink ніколи не подавала заявку на отримання ліцензії.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Маск не вперше робить заяви про “геноцид” білого населення в ПАР. Батько бізнесмена – уродженець цієї країни, сам Маск народився і прожив у ПАР до 17 роківНещодавно Маск заявив, що у Південній Африці є “велика політична партія, яка активно просуває ідею геноциду білих”, а влада країни ухвалила “закон, який легалізує конфіскацію власності у білих без компенсації”.
(Мається на увазі закон ПАР про експропріацію 2024 року, який дає змогу уряду в деяких випадках вилучати невикористану землю без компенсації, коли є суспільний інтерес у її перерозподілі. – Ред.)
Президент ПАР пояснював, що його уряд ніколи ні в кого не конфісковував землю, а лише намагається за допомогою нових законів забезпечити населенню рівноправний і справедливий доступ до землі.
Під час зустрічі в Овальному кабінеті Маск участі в дискусії не брав.
Він міг би лишитися непоміченим, якби в якийсь момент Трамп прямо не вказав на нього: “Це те, чого хотів Ілон”, – заявив президент США.
Водночас він додав, що не хоче залучати Маска до обговорення теми дискримінації білих південноафриканців, оскільки “не вважає, що це буде справедливо щодо нього”.
“Паралелі з візитом Зеленського”
ЗМІ порівнюють нинішню зустріч в Овальному кабінеті з перепалкою Трампа з президентом України Володимиром Зеленським 28 лютого.
Лідер ПАР приїхав, щоб обговорити питання торгівлі, і зустріч почалася доброзичливо: президенти поговорили про гольф. До того ж зірки південноафриканського гольфу Ерні Елс і Ретіф Гусен супроводжували Рамафосу в складі його делегації.
Те, що трапилося далі, стало несподіванкою для всіх.
“Незвичайна сцена, явно зрежисована Білим домом для максимального ефекту”, – писало Reuters.
Однак, на відміну від Зеленського, який сперечався з Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, Рамафоса зберігав спокій, похваливши інтер’єр Овального кабінету, вказує видання.
Залишаючи Білий дім, Рамафоса сказав, що, на його думку, зустріч пройшла добре.
Трамп, своєю чергою, зауважив, що не впевнений, чи “зможе в такій обстановці” відвідати саміт світових лідерів G20, який має відбутися в Йоганнесбурзі в листопаді.
Чому в ПАР співають пісню про расове насильство
Окремої уваги вартує пісня “Вбий бура” (білого фермера), що лунала на відео, яке президент США показав своєму південноафриканському колезі.
Пісню часто виконує на політичних мітингах лідер опозиційної партії “Борці за економічну свободу” Джуліус Малема.
Нащадки білих переселенців вважають, що вона є дискримінаційною, містить мову ворожнечі й принижує гідність африканерів.
Однак Верховний апеляційний суд Йоганнесбурга постановив, що виконання в ПАР пісні “Убий бура” не є фактом розпалювання ненависті.
Автор фото, Gallo Images via Getty Images
Підпис до фото, Джуліус Малема виступає за націоналізацію землі в Південній АфриціПісня народилася під час боротьби з апартеїдом.
“Її співали багато років ще до народження Джуліуса Малеми. Він навіть не знає, хто написав пісню”, – заявляли прихильники політика.
Однак пісня стала “провокаційним інструментом” Джуліуса, який, за його словами, прагне покінчити із “земельною та економічною несправедливістю”.
У 2023 році колишній президент ПАР Табо Мбекі закликав Малему припинити співати її, зазначивши, що вона більше не має політичного значення, оскільки боротьба з апартеїдом закінчилася ще 1994 року.
Чи дійсно в ПАР притискають білих
Правління білої меншини закінчилося в 1994 році, однак його наслідки досі відчутні.
Середній рівень життя білих значно вищий, ніж темношкірих.
Як свідчить останній звіт Комісії з питань рівності у сфері зайнятості ПАР, білі обіймають 62,1 % керівних посад, хоча становлять лише 7,7% економічно активного населення країни.
Уряд намагається змінити ситуацію за допомогою законів, які він називає “розширенням економічних прав і можливостей” та “рівністю у працевлаштуванні”.
Нові ініціативи підтримали багато південноафриканців. Але деякі представники расових меншин вважають, що вони ще більше ускладнять отримання роботи та державних контрактів.
Критикують і те, що нові норми можуть призвести до корупції, наприклад, коли бізнес-можливості отримують друзі та родичі посадовців.
Серед критиків – політична партія “Демократичний альянс”. Там вважають, що нові закони “ще більше маргіналізують економіку”.
Міністр спорту Гайтон Маккензі нещодавно зазнав нападок через оголошення про вакансію в його відомстві, яка була відкрита лише для кольорового, азійського та білого населення.
Він пояснив своє рішення тим, що хотів забезпечити “представництво всіх рас”, оскільки більшість працівників його департаменту – темношкірі.
Більшість африканерів хочуть переїхати до США?
Схоже, що ні.
Посольство США в Південній Африці оприлюднило критерії для переселення. Вони стосуються не лише африканерів, а й представників усіх расових меншин, що страждають від переслідувань.
Один африканер, який переїхав до США, розповів BBC News, що вдячний Трампу за притулок.
“Я відчув, що нарешті хтось у цьому світі бачить, що відбувається”, – сказав Карл Кляйнгаус.
За останнім переписом населення, який робили у ПАР 2022 року, кольорові (термін, що офіційно позначає людей змішаного расового походження) є найчисельнішою меншиною – 8 %.
За ними йдуть білі, включно з африканерами, – 7 % і азійці – 3%.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Деякі африканери вважають президента Трампа своїм союзникомПісля пропозиції Трампа африканерська лобістська група “Солідарність” розмістила на своєму сайті статтю під заголовком: “Десять історичних причин залишитися в Південній Африці”.
У парламенті лідер правої партії “Фронт свободи плюс” заявив, що вони, “як і раніше, прагнуть бути народом цієї країни”.
“Ми прив’язані до Африки і будемо будувати тут майбутнє для себе і своїх дітей”, – сказав Корне Мулдер.