“У вівторок, 20 травня, в Україні сталася чергова трагедія, пов’язана із масовою загибеллю військовослужбовців. Неподалік Шостки (Сумська область) Росія вдарила «Іскандером» по скупченню українських солдатів. Йдеться про тренувальну базу збройних сил, де проходили підготовку бійці Нацгвардії. Офіційно заявляється про загибель 6 військових. Ще 10 отримали поранення. Ворог при цьому називає інші числа: до 70 загиблих і”, — повідомляє: ua.news
У вівторок, 20 травня, в Україні сталася чергова трагедія, пов’язана із масовою загибеллю військовослужбовців. Неподалік Шостки (Сумська область) Росія вдарила «Іскандером» по скупченню українських солдатів. Йдеться про тренувальну базу збройних сил, де проходили підготовку бійці Нацгвардії.
Офіційно заявляється про загибель 6 військових. Ще 10 отримали поранення. Ворог при цьому називає інші числа: до 70 загиблих і сотні поранених. Україна цю інформацію не підтверджує.
Найгірше в цій ситуації — окрім, авжеж, самого факту загибелі українських захисників — те, що трапляється подібне вже далеко не вперше. За понад три роки війни навіть навскидку можна назвати щонайменше 4-5 схожих випадків. На жаль, це стається знову і знову, і виникає враження, що командування взагалі не вчиться на власних помилках.
Що ж конкретно сталося вчора під Сумами, чому це вже не перша подібна трагедія і головне — чи можна якось уникнути її повторення у майбутньому? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався у питанні.
Удар по Сумщині 20 травня: як і чому загинули бійці
Ракетний удар по полігону на Сумщині стався вранці 20 травня, неподалік міста Шостка. Цей населений пункт знаходиться всього в 60 кілометрах від кордону з РФ. Полігон Нацгвардії, як пишуть у ЗМІ, ще ближче: десь у 50 кілометрах від кордону.
Спершу про приліт написали місцеві пабліки. Втім, вони зазначили, що удар нібито стався по «промисловому об’єкту». Згодом про ураження полігону написали російські мілітарі-канали та Z-блогери. А в Міноборони РФ розповіли про «до 70 вбитих та сотні поранених».
Вже ввечері 20 травня українські ЗМІ стали активно писати про чергову трагедію, пов’язану з прильотом по великому скупченню бійців. Кажуть, що перед ударом над полігоном довго кружляв розвідувальний дрон РФ. Також про це стали говорити публічні особи та медійні військові.
«Схоже, могла статися чергова трагедія з масовою загибеллю українських військових», — написав ексофіцер ЗСУ Дмитро Гнап.
«Скільки ще має загинути людей? Скільки ще дебільних наказів мають віддати? Скільки ще пихи та смертей, пихи та смертей, пихи та смертей — аби Сирського звільнили, Володимире Олександровичу?» — написала у TG нардепка Мар’яна Безугла, супроводивши свій пост фотографією з, судячи усього, місця подій.
«Росіяни вдарили «Іскандером» по полігону в Сумській області… Полігон знаходиться менше ніж в 50 км від кордону з РФ. Це просто повний пиз**ць. Полігон майже на кордоні з РФ! Ворог слідкував за полігоном… Це злочин тих, хто вирішив проводити тренування військових фактично на лінії фронту», — прокоментував депутат Олексій Гончаренко.
«45 км від російського кордону. Хтось дуже геніальний придумав там організувати полігон та тренувати одночасно сотні новобранців… І при цьому ніяк не контролювати небо, наче на дворі 2013 рік», — обурився блогер Сергій Наумович.
Вже сьогодні вранці після суспільного розголосу трагедію визнало керівництво Нацгвардії. Там надали цифри: 6 загиблих і 10 поранених. В НГУ обіцяють розібратися в тому, що сталося, та дати «жорстку правову оцінку» цій ситуації.
Невивчені уроки повторюються знов
Найгірше тут те, що подібне вже траплялося раніше. Це не вперше, не вдруге і навіть не втретє, коли особовий склад масово збирають в одному місці під відкритим небом — а потім туди прилітає ворожа ракета, що призводить до значних жертв.
UA.News згадує як мінімум п’ять найбільш відомих та резонансних історій із масовою загибеллю бійців після прильотів по полігонах, навчальних центрах, шикуваннях, etc.
Трагедія сталася на самому початку повномасштабної війни. Яворівський полігон на Львівщині — один із найбільших та найвідоміших в Україні. Окрім українців, там проходили підготовку також іноземні добровольці. В той день по базі випустили до 30 ракет. За офіційними даними, загинуло 64 людини, ще 134 отримали поранення. Росіяни заявляли про 180 загиблих та декілька сотень поранених.
Ця трагедія сталася рано-вранці о 5:00, коли більшість бійців ще спала. Росіяни били по однойменному селищу на Чернігівщині, поруч із яким розташований великий навчальний центр ЗСУ. Тоді загинули до 87 осіб. Точна кількість поранених та зниклих безвісти досі невідома, офіційної інформації немає.
У той день командування вирішило провести урочисте шикування бійців бригади прямо на вулиці в селі Зарічне на Запоріжжі. Воно знаходиться всього в 20 кілометрах від лінії фронту. Амрія РФ вдарила «Іскандером» просто по бійцях, внаслідок чого, за офіційними даними, загинули 19 захисників. Ще кілька десятків отримали поранення.
О 9 ранку в місцевому військовому ВНЗ — Інституті зв’язку — зібралося понад 700 людей. Серед них були як курсанти, так і контрактники та мобілізовані. Перед атакою над будівлею кружляв розвідувальний дрон. Потім стався подвійний удар «Іскандерами». Сотні людей встигли добігти до укриття після сигналу тривогу — однак, на жаль, не всі. В результаті офіційно заявлено про 59 загиблих та 328 поранених.
Цей удар трапився на Дніпропетровщині. Під вогнем опинився відомий навчальний центр, куди звозять мобілізованих з усієї України. Точна кількість поранених і загиблих невідома. Українська оцінка — десятки загиблих та близько 100 поранених. Число, озвучене росіянами, як завжди більше в декілька разів. Зазначимо, що по цьому полігону б’ють вже не вперше. Зокрема, по ньому наносилися удари в ніч на 26 серпня 2024 року. Тоді там, серед інших, загинув мобілізований харківський журналіст Богдан Затула, про що писало UA.News.
Вищенаведені приклади доводять, що криваві уроки цієї війни, на жаль, залишаються невивченими. У зв’язку з чим виникають два логічних, «вічних» питання: хто винен і що робити.
Очевидно, що винна перш за все Росія. Саме вона запускає ці ракети, і на ній лежить відповідальність за постійні масові вбивства. Однак винні також і конкретні офіцери, які влаштовують шикування або ж просто збирають безліч бійці під відкритим небом на очах у ворога.
Врешті, проблема у самій структурі ЗСУ. У її військових уставах, технічних регламентах, тощо. Адже всім очевидно, що не можна, аби військовий полігон знаходився в 50 км від кордонів з РФ — до того ж у тій області, де вже точаться бої. Однак по документах він там був, є і має бути, без огляду на безпекову ситуацію.
Тож необхідно змінювати самі підходи. Редагувати військові регламенти, статут та всі необхідні нормативно-правові документи в структурі ЗСУ, влаштовувати регулярні перевірки та карати за нехтування безпековими нормами. Але перш за все з цим треба боротися, встановивши тотальну і жорстку заборону на подібні збори сотень військовослужбовців в одному місці. Тим паче цього не можна робити під відкритим небом на території регіону, де точаться бойові дії, а в 50 км знаходиться кордон з РФ.
Думки експертів
Військовий експерт, офіцер запасу Армії оборони Ізраїля Ігаль Левін зізнається, що сам не розуміє, чому в Україні досить-таки регулярно трапляються подібні трагедії.
«Я без поняття, чому таке стається. Мені здається, це питання необхідно адресувати вашим старшим офіцерам. Досвід ЦАХАЛ тут не є релевантним: ми не ведемо війну такого масштабу, тож порівняння в цьому випадку будуть не актуальними. Як цьому всьому запобігти — очевидно, не збирати купу військових в одному місці», — вважає Левін.
Військовий експерт Олександр Кочетков визнає: повне уникнення таких трагедій не є можливим. На жаль, іноді люди вчиняють нерозумно, що призводить до катастроф.
«Наведу такий приклад: всі розуміють, що перебігати велику вулицю з рухом транспорта нерозумно. Але ж люди все одно час від часу це роблять. І гинуть. Хоча всі розуміють, що цього робити не можна. Але щось людину штовхає. На війні те ж саме. Кожен знає, що збирати людей отак докупи не можна. Але так простіше. І часто думають: ну раніше ж не прилітало, може і зараз не прилетить. І тому люди ставляться легковажно. Хоча заборона скупчення військових і раніше була, були накази по забороні на шикування. Ну от знову заборонять збиратися у великій кількості, на цей раз на стрілецьких полігонах. Але ж, наприклад, на концерти збиратися військовим не забороняли. І наступного разу може прилетіти на концерт.
Тому подібні випадки, що не роби — на жаль, траплятися будуть. Тому що війна — це процес, де не можна всього передбачити. А людський фактор грає велику роль. Люди ж не завжди вчиняють розумно. Час від часу вони роблять якісь абсолютно безглузді дії. Тож повністю запобігти таким трагедіям неможливо, хоча мінімізувати їх можна», — впевнений Олександр Кочетков.
Загалом дійсно необхідно розуміти: подібні трагедії на війні, на жаль, не можуть не траплятися. Будь-які бойові дії, особливо таких масштабів, як у нас, неминуче подекуди призводять до жахливих інцидентів. На жаль, цього просто неможливо уникнути на 100% — хіба що якимось чином припинити нарешті війну. Якщо вона закінчиться, то і жодних прильотів не буде. Але поки що, на жаль, це лише фантазії та мрії.
Однак досить легкі та загалом очевидні дії можуть запобігти великій кількості таких трагедій у майбутньому, якщо дотримуватися простих правил. Перше і основне з яких — не збирати значну кількість бійців під відкритим небом в одному місці, тим паче якщо фронт перебуває всього в декількох десятках кілометрів.
