Джерело: www.volynnews.com
Про це misto.media розповів староста Хресто-Воздвиженського храму Олег Парфенюк.
Прапор завдовжки два метри знайшли під дахом храму в дерев’яних кроквах. Він акуратно пошитий, має зав’язки для прикріплення до древця.
«Він був складений блакитною частиною всередину. Ймовірно, щоб жовта тканина злилась із відтінком дерева і його не помітили. Те місце знахідки я помітив, намалював там прапорець», – розповідає староста церкви.
Староста храму Олег Парфенюк намалював прапорець на місці знахідки.
Прапор виявили ще в листопаді 2023 року. Проте інтерес до нього відновився завдяки працівнику Нововолинського історичного музею Юрію Велінцю, який нещодавно звільнився із війська та повернувся до дослідницької роботи.
Читати ще: Музей у Луцьку отримав прапор із підписом Залужного та комплект відзнак
Велінець – провідний науковий працівник музею, який досліджує історію Волинського Прибужжя (територія сучасного Володимирського району). Він організовує експедиції, під час яких збирає предмети історичної спадщини: сакральні пам’ятки, одяг, фотографії, книги тощо.
«Ця знахідка має велику історичну цінність. Тяжіння наших пращурів до національної символіки свідчить про прагнення мати власну державність.
Водночас жовто-блакитний символ вселяв і страх, адже за нього могли покарати – відправити в Сибір або взагалі розстріляти.
Припускаю, що цей стяг використовували в роки діяльності «Просвіти». А в церкві його заховали після приходу совєтів, щоб зберегти та уникнути репресій за українську символіку. Саме цей храм за часів радянської влади не закривали. Буду ще цю версію перевіряти, зокрема, аналізуючи протоколи зібрань «Просвіти», – каже доктор історії та філософії Юрій Велінець.
Інші таємниці храму: приховані ікони
Цікаві знахідки тут відкривали й раніше. Наприклад, старі ікони Спасителя та Богородиці, які були створені у 18 столітті та заховані під полотнищем.
Читати ще: «Це наш оберіг», – військовий хірург з Волині про прапор, який привіз зі сходу
«Полотнами їх закрили у 1970-х роках. На іконах були бронзові, а може й срібні оклади, які, напевно, викрали, адже залишилися сліди кріплень окладу. Тому їх приховали, апелюючи, що вони начебто втратили свій вигляд і краще придбати нові», – каже історик.
Їх реставрували та віддали назад до храму.
Ще один цікавий екземпляр – зображення Христа-Пантократора 18 ст. Воно було замальоване, і поверх аматор намалював Почаївську Божу Матір. Древнє зображення відновлювали за допомогою спеціальних розчинників, знімали верхній шар фарби. Нині вона зберігається в музеї.
Є тут й інші приховані ікони: вони розташовані у кіотах. Їх погано видно, адже стоять біля стіни, припали шаром пилу та обвиті павутиною. Ймовірно, що їх теж там залишили, коли оновлювати іконостас: нові зображення на дошках кріпили на старі. Працівники Нововолинського музею планують це з’ясувати під час наступного дослідження.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
