Кучма – засновник націоналізму, а Ватикан не місце для перемовин православних. Як Лавров налякав і...

Підпис до фото, Сергій Лавров25 хвилин(и) тому

Міністр зовнішніх справ Росії Сергій Лавров виступив проти організації російсько-українських мирних переговорів у Ватикані, і несподівано висловився про роль, яку нібито зіграв Леонід Кучма в закладенні основ націоналізму в Україні. Заяви російського міністра викликали жваве обговорення у соцмережах.

На початку тижня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним і після неї повідомив, що Росія та Україна найближчим часом проведуть прямі перемовини, і що місцем їхнього проведення може стати Ватикан.

У вівторок недавно обраний Папа Римський Лев XIV підтвердив, що Ватикан готовий прийняти подібну зустріч.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що сторони проводять консультації про місце проведення переговорів. Можливими майданчиками для зустрічі він назвав Ватикан, Швейцарію і Туреччину.

У четвер агентство Bloomberg повідомило з посиланням на інформовані джерела, що Росії не подобається ідея організації переговорів у Ватикані, і вона чекає їхнього наступного раунду в Стамбулі. Там в середині травня відбулася перша з весни 2022 року пряма зустріч російської та української делегації.

У п’ятницю Лавров заявив, що Москва не згодна з проведенням зустрічі у Ватикані, але поки що “в неї немає ніяких ідей” щодо можливих майданчиків.

“Уявіть собі Ватикан як місце проведення переговорів. Трошки це не елегантно, коли православні країни будуть на католицькому майданчику обговорювати питання, які стосуються усунення першопричин”, – цитує Лаврова агентство “Інтерфакс”.

Голова МЗС Росії вкотре повторив звинувачення України в тому, що та взяла “курс на знищення Української православної церкви”.

У Києві наполягають на тому, що закон стосується заборони РПЦ в Україні, але може зачепити УПЦ, яку раніше пов’язували з Московським патріархатом. І документ покликаний усунути духовну залежність від держави, що напала на Україну.

Ієрархи самої УПЦ стверджують, що перестали бути частиною Російської православної церкви невдовзі після повномасштабного вторгнення. Проте офіційна влада вимагає від цієї церкви конкретних кроків, щоб довести такі твердження. У травні 2025 року почалась нова експертиза, чи керівні структури УПЦ мають зв’язок з РПЦ.

“Думаю, для самого Ватикану буде не дуже комфортно в таких умовах приймати делегації двох православних країн”, – заявив голова російського МЗС. Чому говорити у ісламському Стамбулі нормально, а Ватикані ні – Лавров не уточнив.

Він виступав на конференції, яка проходить під егідою Дипломатичної академії МЗС Росії і має назву “Історичні південноруські землі. Національна ідентичність і самовизначення народів”.

Москва вважає умовою закінчення війни усунення того, що вона називає “першопричинами конфлікту”. Російські чиновники віднесли до них прагнення України вступити в НАТО, а також в цілому політичну систему, яка склалася в країні після Євромайдану 2014 року і втечі тодішнього президента Віктора Януковича.

“Хунта Зеленського” і “те, що залишиться від України”

Росія стверджує, що не відмовляється від прямих переговорів із Україною, але відкидає ідею припинення вогню, із якою виступає Володимир Зеленський та європейські союзники, які його підтримують.

Пропозицію спочатку встановити 30-денне перемир’я, а вже потім проводити мирні переговори першим висунув президент США Дональд Трамп, і Зеленський з ним погодився.

Підпис до фото, Згідно з опитуваннями, більшість українців виступають проти проведення виборів до закінчення війниТрамп також неодноразово заявляв, що вірить у бажання Путіна припинити війну і піти на деякі компроміси. Але в п’ятницю Лавров повторив, що для встановлення миру Україна повинна погодитися на значні політичні поступки.

“Якщо так званий уряд, за великим рахунком хунта Зеленського, якщо вони розраховують на те, що якимсь там чином буде досягнута домовленість про припинення бойових дій, і те, що залишиться від України, буде жити за тими законами, які вони наприймали – це ілюзія, цього допустити не можна ні в якому разі”, – заявив Лавров.

Слова Лаврова про “те, що залишиться від України”, особливо обурили українців.

Кажучи про українські закони, Росія часто має на увазі норми, спрямовані на захист української мови. Москва звинувачує Київ в обмеженні прав російськомовного населення і стверджує, що їхній захист став однією з причин вторгнення.

Але, за даними соціологів, повномасштабна війна призвела до значного скорочення кількості жителів України, які розмовляють російською. Цьогорічне опитування фонду “Демократичні ініціативи” та соціологічної служби Центру Разумкова показує, що українську мову назвали рідною 78% опитаних.

У 2017 році таких було 68%, у 2006-му – 52%. При цьому кількість тих, хто назвав рідною російську мову, цього року склала всього лише 6%, хоча в 2006 таких людей було 31%, а в 2015-му – 15%.

Україна вважає неприйнятними вимоги Москви скасувати будь-які свої закони. У Києві також говорили, що ні за яких умов не визнають російську анексію п’яти регіонів країни.

За повідомленнями ЗМІ, під час переговорів у Стамбулі російська делегація висунула саме такі максималістські умови, і представники України їх відкинули.

Москва знову говорить про нелегітимність Зеленського

Лавров також знову засумнівався в легітимності українського президента Володимира Зеленського. За його словами, Москва готова вести з його адміністрацією переговори, але “коли дійде до підписання (документів – Ред.), ось там питання легітимності матиме вирішальне значення”.

“Тому що якщо підпишуть ті, чия легітимність, м’яко кажучи, нікого вже не переконує, то ті, хто прийдуть на зміну, можуть поставити під сумнів досягнуту угоду”, – сказав Лавров і додав, що “оптимальним варіантом було би проведення виборів” в Україні.

У минулому Кремль неодноразово ставив під сумнів легітимність президента України та Верховної Hади, стверджуючи, що їхні повноваження закінчилися, а нові вибори не проводилися.

Але ці заяви суперечать Конституції і законам України, які прямо забороняють проводити вибори під час війни.

Реакція в Україні

Підпис до фото, “Україна – не Росія”Висловлення російського міністра викликали жваве обговорення в Україні.

Його заява про те, що Кремль не допустить, щоб “те, залишилося від України” після припинення вогню жило за українськими законами, “вчергове нагадує, якою є справжня мета цієї війни для Путіна”, сказав журналіст і публіцист Віталій Портников.

“Хай навіть у нього не вистачає сил окупувати всю Україну, він буде докладати зусиль для того, щоб перетворити й неокуповану територію на “русскую улицу” із російською мовою, культурою, історією і церквою і із маргіналізацією та знищенням всього українського”, – написав Портников.

Натомість деякі заяви Лаврова українці відверто висміяли.

Усе через те, що на конференції, присвяченій “історичним південноруським землям”, російський міністр несподівано згадав другого президента України Леоніда Кучму.

За словами Лаврова, “фальсифікація” історії України має давнє коріння.

І саме праця Кучми “Україна – не Росія”, яка вийшла друком 2003 року, за словами Лавров, є “відверто псевдонауковою”, а її метою, мовляв, сам український президент, визначав “створити українців”.

“По суті справи, саме ця концепція, яка була закладена в цій праці “Україна — не Росія”, стала свого роду інтелектуальним фундаментом уже сучасних націоналістичних українських еліт”, — вважає керівник російського МЗС.

Він також додав, що в Україні давно плекали мрію стати антиросією, зрештою ставши такою після Революції гідності.

“Певно, що історичну правду замінити дуже важко, тому ідеологи ось цієї самої “України — не Росії” вдаряються в такі вишукування і публікують такі нібито наукові праці, що останнє волосся стає дибки”, — обурюється Лавров.

Зазначимо, у книзі “Україна — не Росія” Кучма відстоював позицію України як окремої, суверенної держави, відмінної від росії не лише політично, а й історично, культурно та ментально. При цьому вона спочатку вийшла російською мовою.

Такі твердження Лаврова викликали лише вибух мемів – в соцмережах українці висміяли заяви російського міністра, адже такі слова точно навряд чи може стосуватись Леоніда Кучми.

“Пропоную негайно переробити головний наш гімн на новий лад: “БАТЬКО НАШ КУЧМА – УКРАЇНА МАТИ”, – пожартувала Марина Шашкова, переробивши пісню про Бандеру. Хтось жартома почав називати Кучму поруч з Бандерою ідеологами українського націналістичного руху, що, звісно, не відповідає дійсності.

Адже Леонід Кучма у час виходу книги вважався точно не ворожим, а то й досить лояльним до Росії, підписав угоду про створення Єдиного економічного простору, а також підтримав провладного кандидата у президенти Віктора Януковича.

У час виходу книги російські політики таких різких заяв щодо Кучми не робили й звинувачувати Кучму у націоналізмі не могли, хоча її вихід також прийшовся на період після спроби Росії захопити косу Тузлу, чому Кучма дав рішучу відсіч.

Сам Кучма у 1994 році прийшов до влади на досить проросійських гаслах дружби двох народів, а вихід його книги зафіксував певну еволюцію політичних поглядів другого президента України.