Вікторіанська шахрайка, яка обдурила цілий острів

Підпис до фото, Енні Гордон Бейлі провела кілька років у в’язниці

• Author, Стівен Маккензі
• Role, BBC Scotland
• 22 хвилин(и) тому

Приховуючи свою справжню особу під більш ніж 40 псевдонімами, шахрайка Енні Гордон Бейлі заробляла на життя, обдурюючи крамарів по всій вікторіанській Британії. Але в 1880-х роках шотландська аферистка вивела свою злочинну діяльність на новий рівень.

Вона прибула на острів Скай під час так званої Війни крофтерів – жорстокого конфлікту між орендарями та землевласниками щодо прав на землю.

Видаючи себе за аристократичну письменницю, вона побачила можливість розбагатіти – переконавши тисячу місцевих мешканців переселитися на шмат землі на австралійських болотах.

Енні народилася в бідності у Пітерхеді, рибальському порту в Абердинширі, у лютому 1848 року.

У свої 20 вона вже обдурювала крамарів і набирала товари в борг, не маючи наміру їх оплачувати.

У 1870-х Енні стала ще амбітнішою: вона створила фальшивий благодійний фонд нібито для відкриття протестантської школи для дівчат у Римі – самому серці католицької віри.

Пожертви надходили щедро, але школу так і не побудували.

“Правосуддя тимчасово її наздоганяє в 1872 році, і вона проводить дев’ять місяців у в’язниці за шахрайство”, – розповідає історикиня Люсі Ворслі.

Підпис до фото, Про її злочини повідомляли в газетах, зокрема в Fife HeraldПісля звільнення з в’язниці на Енні чекали бурхливі роки.

Вона вийшла заміж за оперного співака, і в подружжя народилося троє дітей. Сім’я деякий час жила в Нью-Йорку.

Але в листопаді 1884 року Енні з’явилася на острові Скай – “вдягнена в розкішний одяг і прикраси”, за словами Ворслі.

“Вона видає себе за заможну літераторку, яка пише роман про тяжке становище крофтерів на Скаї”, – додає вона.

Острів Скай, як і інші громади західного узбережжя, перебував у розпалі Війни крофтерів.

Цей конфлікт, що тривав більшу частину XIX століття, виник між землевласниками та громадами орендарів (крофтерів), яких гнітили високі орендні плати, відсутність прав на землю та постійні загрози виселення задля створення великих фермерських господарств.

Процес виселення родин із внутрішніх районів, де вони поколіннями розводили худобу, до прибережних околиць великих маєтків або за океан – до Канади – розпочався ще під час Гайлендських чисток у XVIII та на початку XIX століття.

І чистки, і Війна крофтерів супроводжувалися сутичками між людьми, яких виганяли з землі, та землевласниками й представниками влади.

Підпис до фото, Громади на західному узбережжі Шотландії були втягнуті у Війну крофтерів – конфлікт за земельні праваОдним із найкривавіших інцидентів стала битва при Брейсі на острові Скай у 1882 році.

Після того, як натовп чоловіків і жінок закидав поліцію камінням, близько 50 офіцерів із Глазго розігнали людей кийками.

Заворушення перекинулися на Глендейл на Скаї, і в 1883 році роздратована влада звернулася по військову допомогу для арешту ватажків.

На початку 1883 року в затоці Лох-Пултіл біля Глендейла з’явився броньований канонерський човен Королівського флоту Jackal.

Піхотинці висадилися з Jackal на пірсі Мініш у Глендейлі, щоб допомогти поліції в проведенні арештів.

Газети надсилали репортерів, щоб висвітлювати всі повороти цього конфлікту, тож Енні була добре обізнана з війною та бачила в ній можливість для власної вигоди.

У той час благодійність була у моді серед заможних вікторіанців, і Енні вміло цим скористалася.

Видаючи себе за “леді-романістку”, вона запевняла крофтерів Ская, що збиратиме кошти на підтримку їхньої справи.

Підпис до фото, Під час Війни кроферів відбувалися жорстокі сутички між остров’янами та представниками владиЕнні дала інтерв’ю про свою “благодійну діяльність” газеті Aberdeen Evening News, з’явившись у готелі в Портрі в ефектному червоному кімоно.

Шотландська письменниця, історикиня та дослідниця криміналу Деніз Міна зазначила, що її образ відволікав людей від справжніх намірів Енні.

“Вона вміла знаходити емоційно заряджені теми, – каже Міна. – Як би я її описала зовні? Вона дуже мила, тендітна й завжди бездоганно вбрана”.

Але Міна додає:

“Вона бере гроші у крофтерів, які ось-ось вирушать на війну, бо їх вигнали з землі і спалили їхні домівки. Вона нібито збирає кошти – і зникає з грішми”.

“Це підло з її боку, але все це подається під личиною благородної леді”, – каже дослідниця.

Афера Енні набула химерного повороту, коли вона запропонувала остров’янам покинути Скай і емігрувати до Австралії.

Вона вирушила до Австралії, щоб домовитися про надання землі для їхньої нової домівки.

У Мельбурні їй показали непривабливу ділянку заболоченої місцевості.

Енні заявила, що туди можуть переселитися 1 000 крофтерів, відмовитися від землеробства і стати рибалками.

Але, як зазначає Деніз Міна, “суть у тому, що крофтери не хочуть виїжджати – в цьому й полягає весь конфлікт”.

Підпис до фото, Історикиня Люсі ВорсліУгода зірвалася, і Енні повернулася до Лондона, де на неї чекали нові неприємності.

Розголос навколо афери привернув увагу детектива Скотланд-Ярду – інспектора Генрі Маршалла, який давно вів справу Енні щодо її шахрайств із крамарями по всьому Лондону.

У 1888 році її заарештували – залишивши крофтерів на Скаї чекати на свій “золотий квиток” до нового життя в Австралії.

Згодом Енні засудили до п’яти років ув’язнення за шахрайство з крамарями.

Сума, зазначена в матеріалах справи, була значно меншою за справжній обсяг її незаконно нажитого багатства за всі роки діяльності.

Вона невдовзі знову опинилася за ґратами – цього разу за крадіжку картин.

Звільнившись, вона емігрувала до Нью-Йорка, де у 1902 році зберігся запис про те, що її помістили до притулку за бродяжництво.

А потім Енні безслідно зникла.

Професорка Розалінд Кроун, зазначає, що історія Енні показує “темний бік” благодійності вікторіанської доби.

“Не завжди йшлося про допомогу нужденним чи підтримку добрих справ”, – каже вона.

Для крофтерів війна завершилася громадським розслідуванням і, зрештою, ухваленням законів, які захистили їхні земельні права – і, сподіваймося, назавжди вберегли від шахрайок, що маскуються під благородних письменниць.