Залишки від касетних боєприпасів, ЗРК та протитанкові міни: як розміновують Миколаївщину

«Щоб могли вирощувати урожай і від цього буде позитивний результат як для України, так і для всього світу».

«Частіше доводиться працювати саме на дотик, тому що взагалі нічого не видно».

Від початку повномасштабного вторгнення Росії у Миколаївській області сапери знешкодили понад 28 тисяч боєприпасів, повідомила пресслужба обласного управління ДСНС. Загалом вдалося розчистити 11,5 тисяч гектарів. Раніше очільник обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомляв, що на Миколаївщині обстеження потребують 270 тисяч гектарів. Тобто на сьогодні саперам вдалося очистити 4% від потенційно замінованих земель.

Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новин Приазов’я» Дмитро Шеремет спостерігав за роботою саперів та дізнався:

• Як працюють групи розмінування?
• Чим допомагають їм сучасні технології?
• Та що доводиться знаходити і знешкоджувати?

Керувати безпілотником для Богдана – звична справа. Раніше він 6 років працював у сільському господарстві та використовував аграрні дрони. Зазвичай така техніка допомагає обприскувати поля або визначити родючість ґрунту. Але зараз знайома Богдану техніка виконує інше призначення – шукає міни.

«Сам по собі дрон створений для сільського господарства для того, щоб працювати по чітких паралельних лініях, закривати площу. Ми використовуємо цю функцію для того, щоб створювати максимально вузькі профілі, рівномірно повністю сканувати потенційно небезпечну територію. До нього ми причепили магнітометр, який шукає феромісні метали. Також є оптичний датчик і висотомір», – пояснює він.

Як дрони шукають міниПрикріплений до дрона магнітометр має відшукувати в ґрунті елементи з сильними магнітними властивостями. Такими є 80% мін і вибухонебезпечних предметів, розповідає засновник благодійного фонду «Фундація «Поступ» Влад Козак.

Пристрій згори «бачить» магнітні елементи, сховані під рослинністю або закопані в землю на глибину до двох метрів. Обстеження з повітря допомагає зменшити роботу саперам.

«Ми ці всі дані збираємо в одну базу і можемо точно побачити, де є магнітна аномалія, що там на фото. Завдяки цьому ми можемо отримати дуже високий рівень знаходження об’єктів, що дозволяє потім використовувати цю інформацію операторам протимінної діяльності для планування подальших робіт», – каже він.

Найповільніший процес в розмінуванні – саме очищення території. Воно може відбуватись ручним або механізованим методом, але для того, щоб цей процес був ефективним, потрібно діяти за певним пріоритетом, зазначив Козак.

«Щоб не все поле у 200 гектарів розміновували сапери, металошукачем або механізованим розмінуванням, а запустити тільки там, де дійсно щось може бути. Такі системи, як наша, дозволяють визначити ці місця», – додав він.

«Проєкт ентузіастів»«Фундація Поступ» обстежує поля майже три роки. Зараз фахівці працюють на Харківщині та Миколаївщині. За роки роботи вдалося вдосконалити техніку та отримувати кращі результати, ніж раніше, пояснює Козак.

«Ми почали проєкт у червні 2022 року. Це був проєкт ентузіастів, де ми купили магнітометри у німецької компанії й знайшли підплатформу дронову. Ми одразу побачили, що в нинішніх системах, які існують на ринку, є проблема. Тому що магнітометри, як правило, чіплялися дуже близько до дрона. В результаті був великий фіромагнітний шум і майже нічого не було видно.

Тому ми розробили таку виносну систему і побачили, що це дає набагато кращі результати. Показали ці результати ДСНС. Вони нас попросили провести експеримент, він був дуже вдалим і після цього ми почали розвивати цей проєкт», – розповів фахівець.

Загалом співробітники організації мають просканувати близько 3 тисяч гектарів на Харківщини та близько 5 тисяч гектарів на Миколаївщині. Ці поля визначені як пріоритетні для розмінування.

Поля – в пріоритетіОператори працюють разом із саперами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Роботу фінансує Програма розвитку ООН. Також залучені інші проєкти ООН. Серед них і Всесвітня продовольча програма, представник якої Володимир Громяк розповів про основні етапи обстеження і розмінування.

«Перший етап – це ідея визначення фермерів та земель, які підлягають очищенню від вибухонебезпечних предметів. Другий етап – це саме безпосередньо очищення. І третій етап – надання підтримки. Саме в рамках другого етапу ми співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами – це компанії з гуманітарного розмінування.

І саме на другому етапі ми їм надаємо підтримку для того, щоб вони розмінували ті ділянки, які були визначені пріоритетними, та для надання надалі підтримки фермерам і громадянам України», – зазначив він.

Представник Всесвітньої продовольчої програми пояснює, чому розмінуванню українських полів приділяють особливе значення.

«Це дуже важливо. Україна є одним з найбільших постачальників зерна по всьому світу. Тому дуже важливо, щоб ці землі були очищені від вибухонебезпечних предметів і повернулися в використання наших фермерів та громадян, щоб вони могли вирощувати урожай, і від цього буде позитивний результат як для України, так і для всього світу», – підкреслив він.

Працювати в полях групам розмінування стає дедалі складніше, каже заступник начальника групи піротехнічних робіт управління ДСНС Миколаївщини Олександр Антко.

«Зараз робота ускладнена наявністю високої рослинності, через що потрібно більш ретельно продивлятися територію. Рослинність потрібно видаляти для того, щоб можна було металодетектором правильно працювати.

Також зараз настає дуже спекотна погода, дуже важко працювати в таких умовах, бо в тебе і бронезахист, і потрібно бути уважним до загроз. Доводиться робити часті паузи в робочому процесі, а це теж забирає деякий час», – пояснив він.

«У воді працюють на дотик»Але на Миколаївщині зараз сапери працюють не тільки на суходолі, але й у воді. Владислав Поліщук займається дайвінгом з підліткового віку. Коли Росія почала повномасштабне вторгнення, звернувся до ДСНС і спитав, чим може бути корисний? Його відправили на піврічне навчання – курси підготовки водолаза 3-го класу і сапера.

«Дайвінг і те, чим я зараз займаюся – дуже різні речі, тому що там було хобі: роздивлятися рифи, риб, а тут потрібно працювати в складних умовах. Під час дайвінгу в тебе прозорість, наприклад, 10, 15, 20 метрів. Тут такої прозорості немає. Ну, максимум, що мені зустрічалося – приблизно метр. Загалом нам частіше доводиться працювати саме на дотик, тому що взагалі нічого не видно. Це найскладніше, що ти майже нічого не бачиш. Це праця на дотик, за допомогою металодетекторів», – розповів він.

Скільки часу водолаз-сапер може бути у воді – залежить від температури. У теплу пору року можна працювати до чотирьох годин.

«Проходжу над поверхнею ґрунту, перевіряю все металодетектором, так само візуально. Якщо є якийсь сигнал, підмиваю ґрунт і роздивляюся, що саме там лежить. Якщо нічого не видно – то на дотик, дуже обережно, але дуже ризиково», – поділився Владислав.

За його словами, зазвичай у воді фахівці знаходять залишки від касетних боєприпасів, елементи зенітно-ракетних комплексів. Але потрапляли й на протитанкові міни, що для підводного середовища є досить нетиповим.

Начальник відділення підводного розмінування Антон Іщенко пояснює, що коли водолази знаходять щось небезпечне, це можуть знищувати на місці. Якщо поруч є житлові будинки чи інші об’єкти, предмет вилучають і транспортують в безпечне місце для знищення.

«Спадок» двох воєнЗараз на Миколаївщині працюють 10 піротехнічних розрахунків. Шість з них місцеві, а чотири – відряджені з інших областей. Загалом за час повномасштабного вторгнення РФ знешкодили 28300 предметів, з яких 93 – авіабомби.

Заступник начальника групи піротехнічних робіт ДСНС Миколаївщини Олександр Антко не може сказати навіть приблизних термінів, коли розмінування закінчиться. Адже доводиться працювати зі «спадком» двох воєн.

«За такою оцінкою розміновувати ще дуже багато, тому що ми зараз, очищуючи територію від сучасних боєприпасів, знаходимо ще і боєприпаси з Другого світової війни. Тобто робота дуже велика, дуже багато потрібно часу і ресурсу на це», – зауважив він.

Втім, каже Антко, з кожним роком у нас удосконалюються методи розмінування.

«У нас впроваджуються нові методи, системи, якесь обладнання нове. Зараз тестуються сучасні дрони, які дуже розумні, вони можуть значно полегшити роботу. Тобто, у нас йде розвиток. І я сподіваюсь, що у найкоротші терміни, якісь десятки років, але це вже буде реально», – зазначив він.

Небезпека та додаткові викликиДля того, щоб гуманітарне розмінування в Україні тривало, доводиться долати низку викликів, описує ситуацію голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга. Перший з них – працювати під час активних бойових дій. А це впливає і на безпеку, і на логістику. До того ж, донорське фінансування поступово скорочується. Є й третій виклик – бракує людей.

«Ми маємо розуміти, що Україна – найбільш замінована країна у світі. І до повномасштабного вторгнення ми входили в п’ятірку країн з мінної проблематики. Зараз ми одноосібно є найбільш замінована країна світу. І масштаб настільки великий, що, звісно, ми нарощуємо наш потенціал фактично з 2022 року – з деокупації Київщини, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини.

Прем’єр-міністра України Денис Шмигаль в березні повідомляв, що наразі залишаються замінованими 139 тисяч квадратних кілометрів (або 23%) території України. У вересні 2023 року ця цифра сягала 30%.

(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)