Джерело: www.volynnews.com
Про це повідомляє ТСН із посиланням на Science Alert.
Цей кордон для тварин виник близько 30 мільйонів років тому, коли Австралійська тектонічна плита зіткнулася з Євразійською тектонічною плитою та створила архіпелаг, змінивши напрямок океанічних течій та створивши новий регіональний клімат.
Відтоді в Індонезії та Малайзії еволюціонували мавпи, людиноподібні мавпи, слони, тигри та носороги, а з іншого боку, в Новій Гвінеї та Австралії, процвітають сумчасті, однопрохідні, гризуни та какаду. Дуже мало видів поширені з обох боків цієї межі, яку називають лінією Воллеса – на честь натураліста Альфреда Рассела Воллеса.
Саме цей дослідник вперше помітив разючу різницю в тваринному світі (переважно ссавців) під час дослідження регіону в середині ХІХ століття.
«Ми можемо вважати встановленим, що Ломбокська протока (між Балі та Ломбоком) завширшки лише 15 миль (24 кілометри) позначає межу та різко розділяє два великі зоологічні регіони земної кулі», – писав Воллес.
Читати ще: Знайшли місце на Землі, де люди еволюціонують у реальному часі
Лінію, яку він провів на карті понад століття тому, досі вважають гіпотетичним еволюційним бар’єром, хоча дебати щодо її точного розташування та механізмів тривають.
Лінія Воллеса відділяє шельф Азійського континенту від шельфу Австралійської тектонічної плити. Це геологічна лінія, але вона також кліматична та біологічна.
Глибокі океанські канали, такі як протока Ломбок, розділяють кожен шельф, що ускладнює перетин для тварин. Навіть коли рівень моря в далекому минулому був набагато нижчим, ніж сьогодні, ця прірва все ще існувала.
Хоча невидима лінія Воллеса найбільш очевидна при порівнянні ссавців в Азії та Австралії, вона також існує для птахів, рептилій та інших тварин.
Читати ще: У Канаді виявили рідкісний чорний айсберг віком 100 тисяч років
Навіть істоти з крилами зазвичай не перетинають лінію Воллеса, а в океані деякі види риб і мікробів демонструють генетичні відмінності з одного боку кордону порівняно з іншим, що свідчить про дуже незначне змішування між популяціями.
Ученим ще належить з’ясувати, які невидимі бар’єри стримують ці види. Однак середовище існування та клімат, ймовірно, є факторами, що підкреслюють еволюційний розрив.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
