“У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що передбачає персональну відповідальність членів Ради національної безпеки і оборони України за ухвалення незаконних санкцій. Ініціатором стала фракція «Європейська Солідарність» на чолі з Петром Порошенком — саме проти нього РНБО свого часу застосувала санкції, а нині експрезидент оскаржує їх у судовому порядку. На тлі судових баталій, у яких розглядаються десятки”, — повідомляє: ua.news
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що передбачає персональну відповідальність членів Ради національної безпеки і оборони України за ухвалення незаконних санкцій.
Ініціатором стала фракція «Європейська Солідарність» на чолі з Петром Порошенком — саме проти нього РНБО свого часу застосувала санкції, а нині експрезидент оскаржує їх у судовому порядку.
На тлі судових баталій, у яких розглядаються десятки подібних справ щодня, автори документа пропонують радикальну зміну підходу: якщо указ президента про санкції визнається незаконним, то збитки мають компенсувати не держава й не платники податків, а конкретні посадовці, які ухвалили рішення. Компенсація має включати втрачені активи та недоотримані доходи, а її розмір визначатиме суд.
Санкційна система: що не так
За даними офіційного сайту апарату РНБО, нині під українськими санкціями перебувають 1 594 громадянина України. І лише для семи з них ці обмеження були зняті. У кожному з цих випадків формально зазначено, що «строк застосування закінчився», однак подробиці залишаються невідомими.
Процес оскарження санкцій виглядає не менш непрозоро. За словами юристів, у Верховному Суді подібні справи розглядаються кожні пів години, але при цьому сама процедура складна та заплутана. Водночас коло тих, хто прагне зняти з себе обмеження, постійно зростає.
На цьому тлі «Європейська Солідарність» пропонує чітко зафіксувати персональну відповідальність членів РНБО — зокрема за рішення, які пізніше визнають незаконними.
Мотиви авторів
Ініціаторка законопроєкту Ірина Геращенко переконана: нинішня практика запровадження санкцій щодо українських громадян виходить за межі правових і конституційних норм. За її словами, РНБО фактично перебрала на себе повноваження судової та правоохоронної систем, залишаючи людей без базового права на захист.
«Ми розцінюємо ці санкції як політично вмотивоване правосуддя. І такі дії влади суперечать курсу України на членство в ЄС. Рішення Європейського суду з прав людини, очевидно, будуть не на користь таких позасудових, антиконституційних практик. А відповідальність за це нестиме не держава, а звичайні громадяни», — заявила вона.
Її підтримує і депутат Олексій Гончаренко, який стверджує, що навколо санкцій в Україні створено масштабну корупційну схему: «Не секрет, що люди платять мільйони доларів, аби вийти з-під санкцій. Їх також використовують як інструмент тиску на політичних опонентів».
Юридична оцінка
Юристи загалом схвально оцінюють зміст законопроєкту, але не вірять у його реальне ухвалення. Адвокат Євгеній Черналівський називає ініціативу «позитивною» та порівнює її з іншими спробами персоналізувати відповідальність чиновників у різних сферах. Але наголошує — нинішні політичні та воєнні обставини фактично унеможливлюють її реалізацію.
«Шансів на ухвалення законопроєкту майже немає. Але сама поява такої ініціативи — вже позитив. Адже санкції проти громадян України — це, по суті, позасудове позбавлення майна, і воно суперечить Конституції», — пояснив Черналівський.
Адвокатка Олена Доненко згодна з критикою чинної практики. Вона зазначає, що санкції в Україні застосовуються не за виняткових обставин, а як звичайний інструмент впливу, що несе ризики зловживань.
«Ми не можемо зобов’язувати всю країну платити компенсації за дії окремих чиновників. Це несправедливо. Відповідальність має бути персональною, а не колективною», — каже Доненко.
Реакція посадовців
Чинні члени РНБО — мовчазні. Міністр фінансів Сергій Марченко відмовився коментувати ініціативу, так само, як і колишній секретар РНБО Олексій Данілов. Колишній очільник СБУ Іван Баканов же виступив із жорсткою критикою.
Він заявив, що «ЄС» намагається використати Верховну Раду як майданчик для тиску на владу, аби вирішити проблему санкцій щодо самого Порошенка.
«Це спроба політичного маневру. Адже саме Порошенко підписував чинний закон про санкції у 2014 році. Тепер, коли цей механізм використали проти нього — йому вже не подобається», — заявив Баканов.
Водночас він визнав, що система потребує змін, але не через політичну доцільність, а через необхідність прозорості та правової визначеності.
Підтримав ініціативу колишній секретар РНБО Олександр Данилюк. За його словами, колегіальні органи влади часто ухвалюють рішення безвідповідально — і це одна з ключових проблем української системи управління, яка тягнеться ще з радянських часів.
Що далі
Поки що законопроєкт залишається лише ініціативою. Але він вже встиг розділити політичний клас і правників. Одні вважають його інструментом боротьби з корупцією та несправедливістю. Інші — способом тиску на політичних опонентів.
Однак очевидним є одне: сама практика застосування санкцій проти українських громадян потребує серйозної переоцінки. І питання персональної відповідальності посадовців за рішення з тяжкими наслідками вже не виглядає надуманим.
Раніше ми писали, що Президент України Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про нові санкції проти р осії.
