Що дають українці польській економіці

31 хвилин(и) тому

За 2024 рік загальний внесок тимчасових біженців з України у ВВП Польщі становив 2,7%, йдеться у спільному дослідженні Управління Високого комісара ООН з питань біженців та компанії Deloitte.

“Цю частку буде втрачено, якщо біженці “зникнуть” із польської економіки”, – вважають автори дослідження, висновки якого розходяться із багатьма сталими уявленнями та упередженнями як серед поляків, так і серед українців.

Головний внесок українців у польську економіку полягає у її розширенні та стимулюванні швидшого росту.

За підрахунками дослідників, внесок українців у польську економіку з 2022 року зріс майже удвічі: з 1,5% у 2022 році до 2,7% у 2024-му.

Цей внесок зростав разом із ростом показників працевлаштування біженців.

Очікується, що до 2030 року українці забезпечать 3,2% ВВП Польщі.

“Позитивний вплив українських біженців на економіку є більшим, ніж раніше очікували”, – роблять висновок дослідники.

При цьому українці збільшують доходи бюджету не лише як працівники чи підприємці, а й як споживачі. І обидва ці напрямки – праця та споживання – приносять державі додаткові доходи у вигляді податків.

Не варто також забувати і про приплив капіталу, який забезпечили біженці зі своїх заощаджень та рахунків українських банків.

Загалом, як підрахували автори дослідження, доходи польського бюджету зросли на 2% у 2022 році, на 2,75% – у 2023, та на 2,94% у 2024.

“Хоча приплив біженців на початку коштував досить багато (для країни – Ред.), додаткових бюджетних доходів, які вони забезпечили, було більш ніж достатньо для покриття усіх видатків”, – вважають автори дослідження.

Все росте, лише безробіття падає

Підпис до фото, Хоча приплив біженців на початку коштував Польщі досить багато, додаткових бюджетних доходів, які вони забезпечили, було більш ніж достатньо для покриття усіх видатківНа початку російського вторгнення Польща прийняла найбільше біженців з України і одразу відкрила свій ринок праці для них. Досі за показниками працевлаштування вона випереджає інші країні, які прийняли багато українців, передусім, Німеччину та Чехію.

За даними на червень 2024 року, якими оперують дослідники, рівень працевлаштування серед українців зріс до 69% порівняно із 61% роком раніше, а зарплата – з 3100 до 4000 злотих (близько 940 євро).

Зарплати біженців в середньому приблизно на пʼяту частину менші від середньої зарплати в Польщі.

“Хоча переважна частка зростання зарплат завдячує росту зарплат в країні через високу інфляцію, це все одно є досягненням”, – відзначають автори дослідження.

Водночас безробіття знизилося з 15% до 8%.

При цьому найвищою – 91% – є зайнятість серед приватних підприємців – тих, хто і в Україні мав власний бізнес. Серед тих, хто в Україні не працював і не вчився, рівень працевлаштування в Польщі становить 35%.

Високі показники працевлаштування є причиною того, що 80% доходів домогосподарств українських біженців у Польщі надходить від роботи.

Державні виплати на дітей у 800 злотих на місяць отримують 42% родин. Лише 5% зверталися по соцвиплати на оплату житла, і 4% – по виплати з інвалідності.

Разом із тим, відзначають дослідники, великий приплив біженців з України із початком російського вторгнення лише посилив досить велику присутність українських мігрантів, які перебували у Польщі до початку повномасштабної війни. Банк Польщі оцінював їхню кількість у 1-2 млн впродовж 2014-2018 років.

Але вони мали дещо інший демографічний склад. Якщо трудові мігранти були жінки та чоловіки працездатного віку, то серед воєнних біженців 67% – це жінки з дітьми.

Зарплати українок-біженок є меншими, ніж зарплати чоловіків, але це приблизно відбиває загальну різницю в зарплатах між жінками та чоловіками на польському ринку праці.

Чи є користь для поляків

Якщо керуватися спрощеними уявленнями про попит та пропозицію на ринку праці, то такий приплив працівників мав би негативно вплинути на польських працівників – збільшив би безробіття та знизив би зарплати. Але цього не сталося, наголошують автори дослідження.

Більше того, дані свідчать, що із кожним додатковим відсотковим пунктом працевлаштування українців, на пів відсотка зростала і зайнятість серед поляків.

Свідчень про зниження зарплат також немає. Натомість є причини припускати, що саме приплив великої кількісті працівників-українців сприяв і підвищенню середніх зарплат поляків.

Дослідники пояснюють, що це відбувалося передусім завдяки тому, що українці отримували менш кваліфіковані та оплачувані роботи, тоді як поляки пересувалися на більш кваліфіковані та оплачувані.

Підпис до фото, ВВП Польщі за присутності (темна лінія) та відсутності (світла лінія) українців за розрахунками DeloitteВиклики для українців

Попри значні успіхи в інтеграції біженців у польський ринок праці, для українців є і кілька серйозних викликів.

“Ймовірність того, що біженці отримають контракт (у польського роботодавця) є удвічі меншою, ніж для громадян Польщі, і лише небагатьом із них вдається отримати високі зарплати. Хоча поступово біженці переходять на бажані професії, їхнє працевлаштування залишається суттєво і диспропорційно прив’язано до елементарної діяльності”, – йдеться у дослідженні.

Опитування свідчать, що лише третина українців у Польщі працюють у тих секторах, в яких працювали в Україні, тоді як майже половина – працюють в інших галузях.

Дослідники зауважують, що керуються даними із системи соціального страхування Польщі. Вони визнають, що ці дані можуть бути далеко неповними, через те, що не всі українці працюють за контрактом, а якась частина взагалі може працювати у сірій економіці, а відтак не фіксуватися у системі соцзахисту.

Станом на середину 2024 року у цій системі були зареєстровані 771 тисяча громадян України, хоча активний PESEL та тимчасовий захист мали майже 1 млн українців. Але наразі це єдині дані, якими послуговується польська офіційна статистика.

За цими даними, на червень 2024 року переважна більшість українських біженців були надто кваліфікованими для польського ринку праці. Вищу освіту мали 40% українців проти середнього показника у 38% серед поляків. Але при цьому лише 12% українців працювали як менеджери, фахівці чи технічні спеціалісти проти 37% польських громадян на відповідних посадах.

Відповідно, і надбавка до зарплати за вищу освіту серед українців у Польщі є значно меншою (22% проти 84%).

Які професії найменш доступні для українців

Підпис до фото, Водії громадського транспорту- серед професій, які потребують державної ліцензії. Тому серед них мало українців.Ще однією проблемою є кількість професій, які потребують державної ліцензії – від водіїв громадського транспорту та вантажівок до вчителів та лікарів. За даними єдиної бази регуляцій ринку праці ЄС, Польща – на третьому місці за кількістю ліцензованих професій серед усіх країн-членів ЄС.

Через це українці дуже рідко отримують роботу за такою спеціальністю, незалежно від своєї кваліфікації та попереднього досвіду. За даними на середину 2024 року, лише 3,6% українців, зареєстрованих у польській системі соцзабезпечення ZUS, працювали у професії, яка потребує ліцензування. Серед поляків цей показник становить майже втричі вищий – 10,6%.

При цьому, як відзначають дослідники, доступ до таких професій як лікарі, стоматологи, медсестри, доглядальниці в Польщі спростили через брак робочих рук, але працевлаштованість українців за цими професіями становить лише 0,9% при загальному показнику серед поляків у 1,9%.

Єдина спеціальність, де кількість громадян України є практично такою ж, як і громадян Польщі – це стоматологія. В цій галузі український показник у 0,7% працівників маже дорівнює польському – у 0,8%.

А от увійти до спільноти вчителів українцям дуже важко, хоча серед біженців їх багато. Передусім через вимогу мати польське громадянство, аби отримати викладацьку ліцензію.

В результаті станом на середину 2024 року лише 0,2% українців працювали вчителями порівняно із 2,2% серед поляків. При цьому українці, які працюють в освіті, мають зарплати на рівні 66% від середньої зарплати вчителів-поляків.

Підпис до фото, Частка людей працездатного віку із вищою освітою серед українців (світло-зелений колір) та поляків (темно-зелений колір), а також частка працівників на керівних посадах та серед спеціалістівЩе один фактор – належне знання польської мови, яке, з одного боку, забезпечує суттєву надбавку до зарплати та кращі позиції, але з іншого – не так розповсюджене серед українських біженців як можна було б очікувати.

За даними дослідників, лише 18% українських біженців у Польщі вільно говорять польською – переважно ті, хто перебуває у Польщі понад 2,5 роки.

Натомість, як підрахували дослідники, вільне володіння польською додає до зарплати щонайменше 700 злотих якщо порівнювати із зарплатами працівників із базовим знанням мови. І саме у цій галузі автори дослідження вбачають можливості для покращення ситуації.

“Ключовим фактором підвищення статусу українських біженців у Польщі могли б бути мовні курси, включно зі спеціальними програмами, розробленими для конкретних професій, а також полегшення умов професійного ліцензування, особливо тих, що передбачають наявність (польського) громадянства”, – вважають дослідники.

Якби вдалося хоча б наполовину вирішити ці проблеми, польська економіка могла б додатково отримувати близько шести млрд злотих (майже 1,5 млрд євро) щороку, підрахували автори дослідження. А це означало б додаткові 2,5 млрд злотих на державні витрати.