Джерело: www.radiosvoboda.org
Кременчук у ніч на 15 червня пережив найбільшу російську дроново-ракетну атаку
За даними аналітиків, сили РФ мають просування на трьох тактичних напрямках до села Новопавлівка зі сходу, вони намагаються увійти на територію Дніпропетровської області.
В ISW раніше зазначали, що армія РФ здійснює «багатовекторний наступ» на Дніпропетровську область. Зокрема, атаки ведуться зі сходу, південного сходу та півдня у напрямку Новопавлівки.
За даними експертів, «головним» ударним формуванням РФ у цьому районі є 41-а загальновійськова армія. Один із російських воєнкорів заявив, що «підрозділи 80-го танкового полку також нещодавно просунулися на захід від Котлярівки (східніше Новопавлівки)».
Раніше у Міноборони РФ заявило, що російські військові нібито увійшли на територію Дніпропетровської області України. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 8 червня також заявив, що російські війська «розпочали наступ» у Дніпропетровській області. Він також пригрозив, що ті, хто не визнає нинішніх «реалій війни» на полі бою під час переговорів, «отримають нові реалії на місцях».
Українські військові це заперечили. Але Сили оборони півдня повідомили, що ситуація в зоні бойової відповідальності 31-ї окремої механізованої бригади ЗСУ є напруженою, російські сили не полишають намірів зайти у Дніпропетровську область.
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко 9 червня також наголосив, що повідомлення російських чиновників про наступ у Дніпропетровській області «не відповідають дійсності».
Серед інших втрат РФ, за даними командування ЗСУ, є такі:
- танків – 10 937
- бойових броньованих машин – 22 804 (+6)
- артилерійських систем – 29 190 (+33)
- РСЗВ – 1418 (+1)
- засоби ППО – 1186 (+1)
- літаків – 416
- гелікоптерів – 337
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 40 709 (+123)
- крилатих ракет – 3337
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 52 017 (+89)
- спеціальної техніки – 3915 (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Спроби російських загарбників наступати фіксували на Харківському та Куп’янському напрямках. Бойові дії тривали на Лиманському, Торецькому, Сіверському та Краматорському напрямках.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 45 разів атакував наші позиції у районах населених пунктів у районах населених пунктів Малинівка, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новосергіївка, Удачне, Горіхове та в напрямку Мирного, Новоукраїнки, Муравки, Олексіївки. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники відбили 44 атаки, одне боєзіткнення триває дотепер», – йдеться в зведенні.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії розповідає, як технологічно змінюється поле бою в Україні і чи готові європейські країни протистояти армії РФ.
Війна Росії проти України: зміни і непередбачуваність як нормаВідео, як російські танки, БМП або ж останнім часом мотоцикли догорають після чергового штурму, вже стало звичним щоденним свідченням фронтових реалій. Це кадр такої атаки неподалік населеного пункту Липці на північ від Харкова.
Читайте аналіз тут
- масовано «Шахеди» ( до 40 штук);
- крилаті ракети типу «Калібр»;
- аеробалістичні ракети Х-47 М2 «Кинджал»;
- попередньо балістичні ракети типу «Іскандер-М».
Також повідомлялося про низку вибухів на Полтавщині.
На фронті – від перших днів повномасштабного вторгнення: 24 лютого 2022-го вона приїхала до Житомирського військкомату й стала однією з перших добровольців. Згодом приєдналася до пресслужби Першої бригади спецпризначення імені Івана Богуна. Понад два роки Іванна знімала війну – на фото й відео, супроводжуючи побратимів під час найскладніших завдань. Каже, для неї важливо фіксувати реалії війни, і зізнається, найболючіше – коли її світлини стають останніми для тих, кого вона знімала. Свою історію Іванна Цімерман розповіла Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
«Стани є дійсно дуже важкі», – зазначив він.
Водночас, за словами президента, обміни мають продовжитися наступного тижня:
«Ми працюємо, щоб повернути й усіх інших наших людей, які зараз у російській неволі. Ми плануємо, що обміни продовжаться ще наступного тижня, принаймні така домовленість є. Сподіваємось, що російська сторона свою частину цих гуманітарних зобовʼязань виконає і виконає так, як домовлялись».
Зеленський додав, що сьогодні обговорив подальшу роботу щодо обмінів із міністром оборони Рустемом Умєровим і «поставив дуже конкретні завдання».
«Також детально обговорили можливість наступних дипломатичних кроків і що саме має бути забезпечено для процесу перемовин», – додав він.
14 червня відбувся четвертий обмін полоненими за тиждень. У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених у суботу, 14 червня, з російського полону військовослужбовців є офіцерами.
Україна й Росія 9 червня почали обмін військовополоненими. Як повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, до України повернулася перша група звільнених військовослужбовців віком до 25 років.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
За словами Ушакова, розмова тривала 50 хвилин. Путін привітав Трампа з днем народження – президентові США сьогодні виповнюється 79 років. Стверджується, що Путін та Трамп висловили задоволення «позитивними особистими відносинами».
Серед обговорюваних тем були війна в Україні та загострення ситуації на Близькому Сході. Путін, як сказав Ушаков, засудив військову операцію Ізраїлю проти Ірану та висловив «серйозне занепокоєння можливою ескалацією конфлікту».
Також, як заявив Ушаков, Путін поінформував Трампа про виконання домовленостей, досягнутих на зустрічі російської та української делегацій у Стамбулі 2 червня – йдеться, ймовірно, про обміни полоненими та тілами вбитих. Трамп, як стверджує помічник Путіна, «знов наголосив на зацікавленості у якнайшвидшому закінченні російсько-українського конфлікту». Президент РФ своєю чергою сказав, що Москва готова до продовження переговорів з Україною після 22 червня.
Американська сторона наразі не коментувала розмову.
Минулого разу Путін і Трамп говорили телефоном 4 червня. Іранська ядерна програма обговорювалася і тоді, проте головною темою була війна в Україні. Трамп тоді назвав розмову «гарною, але не тією, яка призведе до негайного миру».
Відповідаючи на питання про спілкування Москви й Вашингтона, Зеленський назвав його «дуже теплою бесідою».
«Я не вважаю, що можу сказати президенту Трампу, як вести діалог. Він – президент, якого обирали Сполучені Штати Америки, він може робити, що хоче. Але моя позиція завжди була – це двосторонні відносини, але я вважаю, що Путін не хоче закінчити війну. І кінець кінцем він обдурить Трапа. Весь світ це побачить. Він така людина, і він готовий до якихось кроків деескалації, тільки якщо буде під сильним тиском», – заявив він.
Він додав, що не знає зміст переговорів представників Трампа й Путіна, але назвав неправильним обговорення питань, пов’язаних із Україною, без участі України: «говорити про Україну й вирішувати якісь питання без нас – я вважаю, що це несправедливо».
Коментуючи переговори з Росією, президент висловив думку, без участі США зупинити війну буде дуже складно:
«Якщо Америка не буде підключатися до цих перемовин, або ще гірше – обмежувати допомогу Україні, то в України буде достатньо слабка позиція в дипломатії з росіянами».
Він наголосив, що Путін не хоче закінчувати війну, але відчуває потребу «показати Трампу позитив», щоб уникнути запровадження санкцій.
«Путін сьогодні показує всім, що він начебто за конструктивний, політичний, дипломатичний шлях до деескалації. Це неправда. На це можна погодитись тільки із заплющеними очима», – наполягає Зеленський.
Таким чином він прокоментував заяву міністра оборони США Піта Геґсета про це скорочення.
«Я не був заздалегідь поінформований. Я дуже сподіваюся, що ці сигнали – це тільки сигнали. Зрештою, ми з вами розуміємо, хто головний у домі, тому дуже важливо, щоб президент Трамп не підтверджував слова міністра своїми діями», – сказав Зеленський.
Він додав, що планує поговорити про це з Дональдом Трампом під час саміту «Групи семи» в Канаді, який має відбутися 17 червня.
За даними глави держави, на Південно-Слобідському напрямку (Куп’янськ, Харків) втрат позицій за останній тиждень не зафіксовано. Зеленський каже, що «найзапекліші» бої точаться поблизу Андріївки, Кіндратівки, Олексіївки, Костянтинівки та Юнаківки.
«Ми вирівнюємо позицію. Що важливо: там 53 тисячі росіян. Бої там – уздовж кордону. Ви маєте розуміти, що там ворог зупинений. І максимальна глибина, на якій відбуваються бої, від кордону 7 км», – наголосив глава держави.
За його словами, українські війська 14 червня відновили контроль над Андріївкою.
На Луганському напрямку загрозу, за словами президента, «вдалося локалізувати», а на напрямку Костянтинівки ЗСУ просуваються вздовж траси.
«Там просування ворога немає. Але там жорсткі бої. Дніпровська область – теж ідуть бої, просувань на сьогодні немає», – зазначив він.
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія зібрала 50 000 військових поблизу Сумської області.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади. Відтоді Росія розширила зону свого контролю в Сумській області.
Перед цим, 22 травня, російський президент Володимир Путін заявив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною.
«Продовжуємо забирати наших людей із російського полону. Це вже четвертий обмін за тиждень. Сьогодні серед хлопців, які повернулись в Україну, багато тих, хто був у полоні ще з 2022 року. Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту», – наголосив український лідер.
У координаційному штабі кажуть, що більшість звільнених у суботу, 14 червня, з російського полону військовослужбовців є офіцерами.
«Сьогодні відбувся черговий етап великого обміну полоненими у категорії «поранені та важкохворі» згідно домовленостей у Стамбулі. Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України повернуто з російської неволі захисників, що мають поранення та проблеми зі здоров’ям», – йдеться у повідомленні.
Відомо, що в Україну повернулися військовослужбовці Збройних сил України, зокрема Десантно-штурмових військ, Військово-морських сил, Сил територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби, Національної гвардії України і Державної спеціальної служби транспорту.
«Переважна більшість звільнених сьогодні оборонців перебувала в неволі з 2022 року. Значна частина з них потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Більшість визволених сьогодні захисників – офіцери. Також частина звільнених – молодші 25 років», – зауважили в коордштабі.
Україна й Росія 9 червня почали обмін військовополоненими. Як повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, до України повернулася перша група звільнених військовослужбовців віком до 25 років.
Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив 8 червня, що початок обміну тілами загиблих військових між Україною і Росією запланований на наступний тиждень, і російська сторона знає про цю домовленість.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років.Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
«Україна отримала ще 1200 тіл, які за твердженням російської сторони належать українським громадянам, зокрема військовослужбовцям», – кажуть у відомстві.
«Репатріаційні заходи вдалося провести за результатами спільної роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України», – йдеться у повідомленні.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
«Ворожий агент планував підірвати українського військового», – зазначили у СБУ.
За даними спецслужби, 31-річний житель області мав закласти вибухівку з осколковими елементами у житловому районі, поблизу дитячого майданчика.
У СБУ зазначили, що чоловіка затримали «на гарячому» – одразу після того, як він заклав саморобний вибуховий пристрій на місці майбутнього замаху.
Слідство встановило, що агент був завербований через проросійські телеграм-канали, де йому запропонували «легкі гроші». Спершу він підпалив військовий автомобіль, після чого отримав інструкції для теракту, кажуть у пресслужбі.
«Ціллю атаки був український офіцер. Вибухівку планували активувати дистанційно через мобільний телефон», – уточнили у СБУ.
Раніше Головне управління розвідки Міноборони України попередило 2 червня, що російські спецслужби активізували спроби вербування громадян України з метою залучення їх до протиправної діяльності на території країн Європейського Союзу.
Серед інших втрат РФ, за даними командування ЗСУ, є такі:
- танки – 10 937 (+3 одиниці за минулу добу);
- бойові броньовані машини – 22 798 (+7);
- артилерійські системи – 29 157 (+52);
- РСЗВ – 1417 (+1);
- засоби ППО – 1185 (+1);
- літаки – 416;
- гелікоптери – 337;
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 40 586 (+79);
- крилаті ракети – 3337;
- кораблі/катери – 28;
- підводні човни – 1;
- автомобільна техніка та автоцистерни – 51 928 (+107);
- спеціальна техніка – 3914.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Зокрема, уражено потужності АТ «ННК», у Самарській області РФ. Це провідне підприємство із виробництва компонентів вибухових речовин, об’єкт ВПК Росії. Зафіксовано вибухи та пожежу у районі промислової зони», – зазначили у Генштабі.
Крім того, за даними відомства, було здійснено вогневе ураження комбінату Невинномиськ у Ставропольському краї РФ – «одного із ключових виробників базових компонентів для вибухових речовин, боєприпасів та ракетного палива».
«Підприємство залучене у забезпеченні збройної агресії РФ проти України. Відомо про серію вибухів і роботу протиповітряної оборони противника безпосередньо у районі цілі, зафіксовано займання у промисловій зоні. Результати ураження уточнюються», – повідомили у Генштабі ЗСУ.
Раніше російські медіа повідомили, що у ніч проти суботи, 14 червня, дрони атакували два хімічних підприємства у Ставропольському краї та Самарській області РФ. За даними російських ЗМІ, дрони вдарили по хімічному підприємству «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї.
Пізніше губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив дронову атаку на регіон, заявивши про «падіння уламків у промзоні міста Невинномиськ». Спочатку він повідомив про одного потерпілого, але пізніше уточнив, що постраждалих начебто немає.
У ніч проти 14 червня у Самарській області РФ також було пошкоджено хімзавод, йдеться у повідомленні місцевої влади.
«Сьогодні вночі була здійснена спроба атаки БпЛА одного з промислових підприємств Новокуйбишевська», – написав губернатор регіону В’ячеслав Федорищев.
Як повідомив очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, «Невинномиський Азот» – це критичний елемент військово-промислового комплексу РФ. Він виробляє до мільйона тонн аміаку та понад мільйон тонн аміачної селітри щороку – ключового компонента для вибухівки та артилерійських снарядів.
У Міноборони РФ відзвітували про начебто збиття 30 БПЛА над територією Воронезької області, 10 – над Білгородщиною, 8 дронів – над територією Ставропольського краю, 6 БПЛА – над окупованим Кримом, ще один безпілотник начебто перехопили над територією Самарської області, а 11 – над акваторією Азовського моря.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Протягом усієї весни 2014 року донеччани виходили на площі своїх міст, щоб підтримати суверенітет України. Контрольовані Москвою проросійські сили протидіяли українському руху, і дедалі жорсткіше.
Останній публічний виступ у Донецьку відбувся 28 квітня – його розігнали арматурою і камінням. Далі було вторгнення гібридних російських сил, війна, окупація.
Із 2022 року частка захоплених земель Донбасу ще зросла – і продовжує зростати. Станом на лютий 2025 року під російською окупацією перебували 60,4% населених пунктів Донецької області, і відтоді агресор продовжив просуватись.
До російської агресії в регіоні жили 4 млн 132 тисячі людей, перед початком повномасштабного вторгнення – 1,9 мільйона. Офіційно лише внутрішніх переселенців із Донеччини зареєстровано 532,1 тисячі (дані на жовтень минулого року).
Більше про це читайте, слухайте і дивіться тут
Спочатку місцевий чиновник повідомив про двох постраждалих.
«Дістали поранень двоє поліцейських. Медики надають їм усю необхідну допомогу. Через російський обстріл зайнялося гуманітарне підприємство. Пошкоджені автівки, магазин та зупинка громадського транспорту. Вибуховою хвилею вибило вікна у багатоповерхівках», – зазначив він.
Також за даними Федорова, під час ранкової атаки сили РФ ударили по автостоянці у Запоріжжі – згоріло понад 10 автівок.
Згодом голова ОВА зазначив, що кількість поранених зросла до трьох – постраждала 62-річна жінка.
«Жителька Запоріжжя самостійно звернулася до медиків. У неї переломи ніг. Стан жінки медики оцінюють як середньої тяжкості», – повідомив Федоров.
За його даними, щонайменше 15 багатоповерхівок, приватних будинків та нежитлових будівель і приміщення пошкоджені внаслідок атаки РФ на Запоріжжя.
У Запоріжжі через атаку РФ знищений склад з гуманітарною допомогою. Кадри з місця показала кореспондентка Радіо Свобода. «Згоріло все. Ми тільки отримали пʼять фур допомоги, це сто тонн», – розповів засновник Олександр Белюга. Збитки оцінюють у три мільйони доларів.
Організація надавала допомогу ВПО, на місцях прильотів, мешканцям прифронтових зон. Вони були партнерами міжнародної організації World Central Kitchen в регіоні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Пізніше губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив дронову атаку на регіон, заявивши про «падіння уламків у промзоні міста Невинномиськ». Спочатку він повідомив про одного потерпілого, але пізніше уточнив, що постраждалих начебто немає.
Хімічне підприємство «Невинномисський Азот» є найбільшим виробником азотних добрив і аміаку в Росії. Як повідомив очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, «Невинномиський Азот» – це критичний елемент військово-промислового комплексу РФ. Він виробляє до мільйона тонн аміаку та понад мільйон тонн аміачної селітри щороку – ключового компонента для вибухівки та артилерійських снарядів.
«Саме тут синтезуються меламін, оцтова кислота, метанол і калійна селітра – речовини, які мають подвійне призначення, і часто використовуються у виробництві ВОГів, фугасів, реактивних зарядів. З 2024 року на заводі розгорнуто виробництво водорозчинних добрив, які адаптуються до потреб військової хімії», – розповів Коваленко.
У ніч проти 14 червня у Самарській області РФ також було пошкоджено хімзавод, йдеться у повідомленні місцевої влади.
«Сьогодні вночі була здійснена спроба атаки БпЛА одного з промислових підприємств Новокуйбишевська», – написав губернатор регіону В’ячеслав Федорищев.
За словами місцевих жителів, було атаковано ТОВ «Новокуйбишевський завод каталізаторів» – найбільше спеціалізоване підприємство з виробництва каталізаторів для перероблювання та нафтохімії.
У Міноборони РФ відзвітували про начебто збиття 30 БПЛА над територією Воронезької області, 10 – над Білгородщиною, 8 дронів – над територією Ставропольського краю, 6 БПЛА – над окупованим Кримом, ще один безпілотник начебто перехопили над територією Самарської області, а 11 – над акваторією Азовського моря.
Українська влада і військові атаку поки не коментували. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
«На жаль, російські військові забрали життя ще однієї дитини на Херсонщині. 11-річний хлопчик, який 11 червня зазнав тяжких поранень внаслідок атаки ворожого безпілотника у Білозерці, помер у лікарні», – написав він у телеграмі.
За даними місцевої влади, 11 червня російські військові атакували з дрона дитину, яка перебувала на подвірʼї – через скидання вибухівки з БпЛА 11-річний хлопчик дістав вибухову та черепно-мозкову травми, контузію, а також уламкові поранення грудної клітини та ноги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
