“Під час війни в Україні неможливо скоротити кількість народних депутатів. Для цього потрібно вносити зміни до Конституції, а під час воєнного стану це заборонено. Про це в інтерв’ю « РБК-Україна » розповів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. «У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до”, — повідомляє: ua.news
Під час війни в Україні неможливо скоротити кількість народних депутатів. Для цього потрібно вносити зміни до Конституції, а під час воєнного стану це заборонено.
Про це в інтерв’ю « РБК-Україна » розповів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«У нас є законопроєкт про зміни до Конституції, який внесений на початку каденції, про скорочення кількості депутатів до 300. Але, на превеликий жаль, в період воєнного стану, а до цього ковід був, у нас не було можливостей, внести, тому що під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції», – сказав він.
На думку Стефанчука, у першому читанні велика кількість народних депутатів підтримала б це рішення. Після цього відповідні пропозиції направили б до Конституційного суду.
«Конституційний суд прислав нам зі своїми застереженнями, але я думаю, що ці застереження можуть бути подолані в парламенті. Далі, я думаю, що це питання також може бути винесено», – вважає голова ВРУ.
Він нагадав, що природа парламенту – це представницька функція. Тим паче за новим виборчим кодексом Україна переходить на пропорційну систему, без мажоритарників, тому представницька кількість повинна бути такою, щоб вона представляла всі верстви населення України, але у відповідній пропорції.
«І тому, коли нас було 52 мільйони – 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя», – додав Стефанчук.
На питання про те, чи можна ухвалити рішення про скорочення парламенту до потенційних наступних виборів, він відповів: «Дивіться, все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України».
