Розбомблений видобуток, порожні сховища і брак коштів. Чи буде дефіцит газу в Україні

• Author, Анастасія Зануда
• Role, ВВС Україна
• 38 хвилин(и) тому

Якщо у перші три роки повномасштабної війни українські енергетики і населення боролися із дефіцитом світла, то наступної зими може забракнути газу. Партнери України та експерти закликають думати про варіанти рішень влітку – поки газ сезонно дешевший.

Але навіть на це бракує грошей.

Як визнав на початку літа президент Зеленський, уряд знайшов лише половину потрібних коштів, а ще половину – “на мільярд євро” – доведеться шукати далі.

Чому Україні забракло газу і де його взяти? Які обсяги треба, аби не замерзнути наступної зими? Скільки це коштуватиме і де взяти гроші?

Чому Україні забракло газу

Головною причиною того, що наприкінці цієї зими Україна відчула нестачу газу президент Зеленський називає російські удари по видобутку та сховищах, що почалися ще минулого року.

“Були масовані атаки по газосховищах і по об’єктах видобутку. Ми втратили частину можливостей, які зараз поступово відновлюємо”, – заявив він, додавши, що уряд шукатиме можливості закрити дефіцит газу на випадок, якщо не все вдасться відновити.

Ця заява підтвердила те, про що попереджали експерти навесні, коли Україна вийшла з опалювального сезону із рекордно низькими запасами газу. На третину меншими, ніж у попередній рік.

І серед причин такої ситуації експерти називають не лише російські удари по газовій інфраструктурі.

Від імпорту до власного видобутку – і назад

Впродовж останніх двох років уряд та “Нафтогаз” проводили політику зменшення імпорту і збільшення власного видобутку.

Але російські обстріли східних областей минулої осені із прицілом на газовидобувну інфраструктуру на піку атак позбавили Україну понад 40% видобутку. Великих втрат зазнала державна компанія “Укргазвидобування”, що входить до Групи “Нафтогаз”.

На додачу до цього, минулий опалювальний сезон для “Нафтогазу” також відзначився зміною керівництва – на його початку, та припиненням транзиту російського газу – посеред сезону.

Фактично, як пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, усі три роки до цього Україна трималася на запасах, зроблених ще до великої війни, у 2021-му, коли закачка газу відбулася ще за нормативами мирного часу.

“Ми закачали газ з розрахунку, що війни не буде. Війна сталася, відповідно, стрімко впало споживання газу”, – заявив Харченко під час дискусії в Центрі економічної стратегії (ЦЕС).

На початок повномасштабного вторгнення Росії, запаси газу у сховищах були значними, і при падінні споживання на понад третину, їх “проїдали наступні три роки, не імпортуючи газ і декларуючи величезні успіхи внутрішнього видобутку, який насправді практично не змінювався”, каже Харченко.

У січні 2025 року – після припинення транзиту територією України – обстрілів зазнали і сховища, чи радше їхня наземна інфраструктура.

“Нафтогаз” заявив, що швидко відновив її, але “піднімати” з них вже було практично нічого.

У лютому комбінація усіх факторів, починаючи з російських обстрілів та зменшення видобутку, призвели до, як назвали це у самому “Нафтогазі”, “критичної конфігурації: енергетичний доміно-ефект, який міг в будь-який момент перерости у системний газовий блекаут”.

Через це наприкінці зими країна була змушена відновити газовий імпорт, аби підтримати тиск в системі на тлі вичерпання запасів у сховищах. І закуповувати цей газ довелося за вищими зимовими цінами.

Щоб завершити опалювальний сезон, “Нафтогаз” терміново імпортував 800 млн кубів газу, якими збалансував систему, та розпочав відновлення інфраструктури.

За тим, що звичайні споживачі майже не відчули критичності моменту, стояла “фантастична робота інженерної команди” і “Нафтогазу”, і оператора газотранспортної системи, відзначає Харченко.

Але імпортований взимку газ навіть не закачувався у сховища, а йшов одразу “в трубу”.

Із опалювального сезону Україна вийшла із найменшими за останні 10 років запасами газу на рівні, що межував із технічно допустимим – менше 6 млрд кубів.

Скільки треба газу

На початок минулого опалювального сезону у сховищах було майже 13 млрд кубів газу. Щоб досягти хоча б такого ж рівня запасів цього року, вцілілого українського видобутку недостатньо.

За оцінками “Нафтогазу” та експертів, для нормального проходження зими Україні треба імпортувати близько 4,5 млрд кубів. Ці розрахунки не враховують близько 2 млрд кубів, які варто було б мати в запасі, якщо електроенергетиці з якихось причин буде потрібно перейти на газ.

“Під час минулого опалювального сезону Група “Нафтогаз” зробила неможливе – втримала опалювальний сезон попри всі виклики. А наступної зими нам треба зробити більше, ніж неможливе”, – заявляв у квітні тодішній тимчасовий виконувач обов’язків голови компанії Роман Чумак.

Впродовж першого кварталу “Нафтогазу” вдалося залучити від ЄБРР та Норвегії близько 430 млн євро на закупку імпортованого газу в обсязі 1 млрд кубів.

Компанія також веде перемовини із міжнародними фінансовими інституціями про залучення 1 млрд євро для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.

Показово, що одразу після призначення головою “Нафтогазу” в середині травня Сергій Корецький одразу зустрівся з представниками МВФ, Єврокомісії, ЄБРР та Європейського інвестиційного банку.

На що ще потрібні гроші

Як і з електроенергетикою до того, тепер у газовій галузі питанням є, що робити зі зруйнованою інфраструктурою, як захиститися від майбутніх російських атак та як створити резерв обладнання.

“Нафтогаз” інвестував більше 1 млрд грн у захист інфраструктури на понад 130 критичних об’єктах. Це інженерні укріплення, системи радіоелектронної боротьби та мобільно-вогневі групи.

До весни, за повідомленням компанії, вдалося відновити близько половини видобутку, зруйнованого восени минулого року.

Аварійний резерв у “Нафтогазу” був ще тоді, хоч і не такий великий, як в “Укренерго”, розповіла Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради НАК “Нафтогаз”.

Але оскільки раніше ударів по газовій інфраструктурі практично не було, то і резерв було важко скласти. Після перших ударів та вичерпання запасів в компанії почали створювати новий аварійний резерв, до якого додали “багато нових позицій”.

За оцінками експертів, капітальне відновлення зруйнованої інфраструктури газовидобутку потребує 160-180 млн доларів для ремонтів та 600-800 млн доларів для побудови захисних споруд.

Де знайти газ і гроші

“Нафтогаз”, а також його дочка “Укртрансгаз” вже розпочали закуповувати газ за власні кошти, розповіла Наталія Бойко.

Вона твердить, що ситуація не є безнадійною, але, безперечно, є складною. На думку Бойко, “Нафтогаз” зможе впоратися – “в міксі закачка плюс імпорт”. І, звісно, багато чого залежатиме від подальших атак.

За словами представниці ради національної компанії, на майбутнє опрацьовані багато сценаріїв, “деякі з них передбачають жорсткі заходи, в тому числі і по обмеженню споживання”.

Втім, на думку Бойко, до такого навряд чи дійде.

Станом на початок червня, за даними аналітичного агентства ExPro, запаси газу в українських підземних сховищах перевищили 7 млрд кубів, а самі сховища були заповнені на менш як 23%.

Цей показник і досі залишається рекордно низьким, але темпи закачки газу вже є вищими, ніж торік.

Підпис до фото, Російські удари по українській газові інфраструктурі поставили її на межу блекауту. Але енергетики і в цій галузі втримали ситуаціюТехнічних перешкод для імпорту газу немає, вважають експерти. Але проблеми можуть виникнути із ціною.

Звісно, закуповувати його треба влітку, коли ціни є традиційно нижчими.

Проте і тут не все так просто. Якщо Україна, намагаючись поповнити запаси газу, вийде на європейський ринок із запитом на імпорт 4-5 млрд кубів, ціни на можуть зрости, вважає Олександр Харченко.

І це не принесе радості ані Україні, ані європейським партнерам.

Цю проблему можна вирішувати лише розширюючи географію постачальників – від США (на яких, попри ускладнення у відносинах, розраховують також і в ЄС) до країн Близького Сходу.

А тут – із початком ізраїльських ударів по Ірану – ситуація є хиткою.

Як вважає колишній керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв, удари Ізраїлю по іракській газовій інфраструктурі матимуть “суттєвий вплив на баланс (а отже і ціну в більшу сторону) природного газу в Європі”.

Тож за літо “Нафтогазу” треба не лише знайти сам газ (бажано неросійського походження), але й кошти на його придбання. А це близько 1,7-2,5 млрд доларів, за оцінками експертів. І бути готовим до того, що ціна буде вищою, ніж вважали ще у травні.

Тому питання, де взяти гроші на купівлю є більш складним, ніж знайти сам газ, вважає Коболєв.

На його погляд, брати кошти в комерційних банків наразі майже нереально – через війну.

Реальнішим варіантом є взяти гроші у міжнародних партнерів. Над ним працює український уряд. Але результати не будуть негайними.

Підпис до фото, Українські газові сховища є найбільшими в Європі. Але під час війни запаси у них вичерпалисяМожна було б залучити приватний бізнес, “який може вкласти кошти на купівлю газу влітку, привести його в Україну, покласти у газосховище і продати взимку”. Але, визнає Коболєв, щоб цей варіант спрацював, “треба повернути газу статус звичайного комерційного продукту”.

Тобто такого продукту, ціну якого визначає ринок, попит і пропозиція.

Наразі ж ціни на газ для населення та ТКЕ залишаються фіксованими і будуть такими щонайменше до кінця наступного опалювального сезону.

Поки це так, впоратися із дефіцитом так, як це було на початку війни із бензином, не вдасться, вважає Олександр Харченко.

“Ми не зможемо використати тактику “тисяч мурах”, які привезуть по одному-два бензовози чи цистерні і закриємо дефіцит”, – каже експерт.

Або газ закупить НАК, або ніхто, бо альтернативних до “Нафтогазу” постачальників сьогодні на ринку немає.

Питання тарифів повертається

Ціна на газ для населення від “Нафтогазу” по 7,96 грн за куб залишається незмінною від травня 2021 року. У такий спосіб влада вирішила тоді підтримати населення у пост-ковідний період.

У перші місяці війни сталу ціну ще й зафіксували у законі про мораторій на підвищення тарифів на газ та опалення. І, за постановою уряду, вона залишатиметься такою принаймні до кінця квітня 2026 року.

За даними “Нафтогазу”, за таких тарифів рівень розрахунків за газ є високим – до 90%. А компанія залишається одним із найбільших платників податків в Україні. У 2024-му її частка у доходах бюджету становила 7%.

Проте, якби уряд ще до війни наважився на запровадження ринкових цін для населення, нині, у кризовій ситуації, в компанії було б більше коштів та варіантів маневру.

“Ми розуміємо і проблему ліквідності, і кешфлоу “Нафтогазу”, що є критичним для закупівлі газу, а також проблеми економіки і тарифів”, – каже голова комітету з енергетики та комунальних послуг Андрій Герус. І водночас зазначає, що заборону на підвищення тарифів “забетоновано законом про мораторій”.

Тому наразі парламенту залишається хіба що розглядати можливість компенсації “Нафтогазу” різниці у тарифах для населення та ринковою ціною.

Це може тимчасово покращити фінансовий стан та ліквідність компанії, і відповідно, дозволить їй самій знайти кошти на закупівлю газу.

Підпис до фото, Коли через російські удари в Україні почалися відключення світла, наявність газової, а не електричної плити рятувало побут українцівЧерез різницю в тарифах розглядати “Нафтогаз” як суто комерційного позичальника – складна історія, визнає і заступник виконавчого директора від України у ЄБРР Артем Шевальов.

У банку, який давно співпрацює з компанією, оцінюють потребу у коштах на закупівлю газу у 1-1,2 млрд доларів. Але, відзначає Шевальов, шкода, що ці гроші доводиться шукати у пожежному режимі, хоча банк “починав цю розмову із “Нафтогазом” ще рік тому”, коли вже можна було передбачити нинішні проблеми.

Крім того, каже банкір, якби в Україні був ринок газу, “ми би зараз говорили про кредитування капітальних витрат, а не про гроші на термінову закупівлю”.

З іншого боку, Україна – бідна країна, і “війна не зробила нас багатшими”, визнає Шевальов.

“Це породжує питання субсидування газу для вразливих верств населення. Але ніхто нічого кращого ніж таргетована грошова субсидія ніхто не вигадав”, – каже представник ЄБРР.

Підпис до фото, За нижчих, ніж ринкові, тарифів за газ українці, попри війну, розраховуються із “Нафтогазом” досить дисципліновано. Але створити нові запаси з такими цінами важкоЗа розрахунками Центру досліджень енергетики, адресні субсидії при ринкових цінах коштуватимуть бюджету 6 млрд доларів – і це при максимальному соціальному захисті, каже його директор Харченко.

Але одночасно підвищення тарифів збільшить доходи бюджету від податків та прибутків державних компаній.

Чи наважиться на цей крок уряд під час війни, якщо і до неї цього не відбулося? Навряд чи. Але уряд буде змушений переглядати “повну відсутність ринку і повне субсидування тарифів усіх рівнів”, вважає експерт.

“За обставин, коли “Нафтогаз” – єдиний гравець, а його політика була в тому, щоб мінімізувати імпорт, а не максимізувати енергетичну безпеку, виникає питання до “Нафтогазу” і уряду: як мінімізувати витрати і максимізувати безпеку”, – підсумовує складність нинішньої ситуації радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Торстен Вьоллерт.

І час, коли урядові доведеться ухвалювати складне рішення, що його традиційно відкладали на кращі часи, може виявитися найбільш несприятливим, вважає керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

“Схоже, нас врешті-решт дожене цієї зими радянський дефіцит від занижених цін”, – вважає експерт.

І тоді +15 градусів за Цельсієм у приміщеннях стануть реальністю саме через нестачу газу, на купівлю якого влітку не було грошей через недороблені реформи довоєнних часів.