Закон про множинне громадянство: що він передбачає законопроєкт № 11469

У середу, 18 червня, Верховна Рада  прийняла в цілому законопроєкт під номером 11469, більше відомий як закон про множинне громадянство. Із назви стає зрозумілим, що документ впроваджує в Україні інститут подвійного громадянства, яке довгий час перебувало під забороною. Відтепер же, якщо президент Зеленський підпише закон (немає підстав у цьому сумніватися), українці отримають право на легальне володіння двома і більше паспортами. 

І сам голова держави, і представники його фракції серед авторів закону заявляють, що документ направлений на допомогу тим українцям, які перебувають за кордоном. Так вони зможуть «не втратити зв’язок з батьківщиною». А от опозиція закон критикувала ще на моментах перших спроб ухвалення, вважаючи його «антиукраїнським».

Також відтепер іноземцям стане легше отримати український паспорт. Громадяни цілої низки країн зможуть ставати українцями по спрощеній процедурі. Перелік цих держав буде затверджений окремим відповідним документом. 

Само собою, закон не стосується мешканців країн, які є ворожими для України. Перш за все йдеться про Росію, а також про Білорусь, Сирію, КНДР, Іран та ще деякі держави. Окрім цього, добровільне отримання паспорта РФ є підставою для того, аби позбавити людину українського громадянства. 

Загалом законопроєкт про множинне громадянство викликав досить бурхливі дискусії та полярні оцінки. Якими є його основні положення, що зміниться для простих людей і для чого насправді потрібен цей документ? Політичний оглядач UA.News  Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні. 

Як відбувалося голосування 

Закон про множинне громадянство справедливо можна вважати парламентським «довгобудом». Його ухвалили лише з третьої спроби. Дві попередні редакції через Раду так і не пройшли. Причому вперше це намагалися прийняти ще в 2021 році — чотири роки тому. 

Не було впевненості і щодо третього варіанту закону. ЗМІ пишуть, що керівництво «слуг народу» до останнього сумнівалося в тому, чи вдасться їм знайти необхідні голоси. Хоча профільний комітет і схвалив остаточну редакцію ще 9 червня, між нардепами тривали дискусії стосовного того, чи є взагалі якийсь практичний сенс у цьому документі. 

Ключовою проблемою у суперечках про майбутній закон був його конституційний статус. Адже  Стаття 4 Основного закону прямо каже: в Україні існує єдине українське громадянство. Якщо ж порівнювати Конституцію та закони ВР за юридичною силою, тож Конституція завжди буде превалювати над будь-якими іншими нормативно-правовими актами. І не дивлячись на те, що закон врешті ухвалили, питання його конституційності так і залишається відкритим. 

В українських ЗМІ пишуть, що ще вранці перед голосуванням за закон в парламенті досі не було необхідної кількості голосів. Також декілька днів розглядали 1,3 тисячі правок. А один з ключових лобістів законопроєкту, міністр національної єдності Олексій Чернишов, який раніше закликав українців за кордоном повертатися додому, сам у Раду не прийшов. Його помічникам нещодавно вручили підозри у корупції, а сам міністр чомусь дивним чином  не повертається в країну після закордонного відрядження.

Врешті закон таки ухвалили голосами 243 народних обранців. Залишається дочекатися підпису президента — і документ вступить у силу.  

Як діятиме закон про множинне громадянство 

Власне, тепер українці матимуть право набуття інших громадянств, не втрачаючи перше, тобто українське. І хоча раніше за подібні речі і так майже не було жодних формальних покарань, відтепер все стане повністю легальним. Це актуально, враховуючи значну кількість емігрантів та біженців за кордоном. 

Окрім цього, закон має на меті позбавляти українських паспортів тих, хто добровільно отримав паспорт країни-агресорки та/або воює в армії РФ. Очевидно, що тут йдеться про багатьох (хоча і далеко не всіх) мешканців окупованих територій, і особливо так званих «ДНР» і «ЛНР», а також про тих українців, які переїхали жити в Росію та отримали її громадянство. Виключення — особи, які взяли ворожий паспорт під примусом, для того, щоб просто вижити. Однак як на практиці довести примусовість або добровільність також залишається неясним. 

Також згідно з новим законом держава отримає право на позбавлення громадянства тих, хто створює «загрозу безпеці та інтересам України». Вочевидь, сюди відносяться особи, засуджені за державну зраду або колабораціонізм. 

Множинне громадянство заборонено не тільки для тих, хто отримав паспорт Росії. У список також входять:

• Білорусь;
• Венесуела;
• Болівія;
• Куба;
• КНДР;
• Сирія;
• Іран;
• Судан;
• Зімбабве;
• Нікарагуа.

Всі ці держави голосували проти резолюції Генасамблеї ООН у 2014 році, яка засуджувала анексію Криму та затверджувала територіальну цілісність України. Саме тому їхні громадяни не зможуть отримати паспорт України, а українці з паспортами цих країн не зможуть зберегти українське громадянство. 

Для більшості українців новий закон насправді нічого фундаментально не змінить. Ті, хто живуть за кордоном і планують отримувати громадянство іншої країни, і так і так можуть це зробити. Тільки тепер це буде абсолютно легально з української точки зору, і жодних підстав для втрати українського паспорту не буде.

Ті ж, хто перебувають в Україні — і особливо якщо це чоловіки призовного віку — і так не можуть зробити собі паспорти інших країн, адже їм заборонений виїзд. Звучить не надто справедливо, але такими є, на жаль, реалії сьогодення, і навряд чи вони зміняться найближчим часом. 

Для чого потрібен закон про множинне громадянство 

Як вже зазначалося вище, офіційна причина — утримати українців у їхньому громадянстві, легально дозволивши володіти іноземним паспортом без втрати українського. Ще раз варто повторити, що і раніше це не заважало сотням тисяч людей жити з двома і більше паспортами. Однак з формальної та юридичної точки зору це було незаконно. А новий закон просто зробить це легальним. 

Тобто фактично йдеться про легалізацію того, що і так існує і з чим просто немає сенсу боротися. Мільйони українців уже поїхали за кордон. Мільйони, скоріше за все, ще поїдуть. Сотні тисяч із них подадуться на інше громадянство, сотні тисяч уже мають паспорти третіх країн. Нічого зробити з цим не можна — хіба що просто легалізувати реальність. Що і було зроблено. 

Це перший ключовий момент закону. Другий — відсіяти «непотрібних» з точки зору держави людей, позбавивши їх українського паспорту. Йдеться про мільйони осіб, які проживають переважно в Російській Федерації.. 

Тут мова саме про добровільне набуття громадянства. Якщо це було зроблено під примусом, в умовах тиску окупантів і задля банального виживання, то таке громадянство не є підставою для позбавлення українського. Якщо ж людина, до прикладу, ще до війни добровільно переїхала в Росію та отримала там російський паспорт — український вона стовідсотково втратить. 

Те ж саме стосується засуджених за колабораціонізм або державну зраду. Хоча подібні випадки варто було би розглядати кожен окремо, адже сама особа може бути не згодною з таким вироком через потенційну упередженість силовиків та суду. 

Окремо закон спростить набуття українського громадянства для мешканців дружніх до України країн. А також для осіб, які воюють за Україну чи допомагають їй тою чи іншою мірою. Вони зможуть отримати паспорт з тризубом по спрощеній процедурі.

Деякі скептики закону розповсюджують тези на кшталт того, що документ спеціально ухвалюється для того, аби згодом заселити Україну іноземцями. Наприклад, китайцями, бангладешцями чи — чомусь —  євреями. Однак подібні речі є скоріше конспірологією та фантазіями. 

Тому що український паспорт сьогодні — це значною мірою не про права, а лише про обов’язки. Особливо це стосується чоловіків призовного віку. Адже разом із громадянством вони отримають необхідність ставати на облік у ТЦК, заборону на виїзд із країни та військовий обов’язок. Навіщо це потрібно умовному бангладешцю, китайцю чи тим паче ізраїльтянину — рішуче незрозуміло.  

Думки експертів 

Експосол України в США  Валерій Чалий оцінює новий законопроєкт двояко. З одного боку, вбачає в ньому очевидні плюси, з іншого ж — обурюється внутрішньою політикою держави.

«В Україні — множинне громадянство, але принцип єдиного громадянства також ніхто не відмінив. Після підписання президентом відповідного закону про зміни до законодавства щодо громадянства будемо радіти за нашу діаспору. Я порадію разом з ними, тому що наявність, нарешті, регулювання в цій сфері для зовнішньої політики — це буде плюс. Чого однозначно не можна сказати про політику внутрішню. За те, як приймаються важливі нормативні акти в Україні, стає трохи соромно. Чому бездіяльний Конституційний суд, який мав давно надати свій висновок, що зняв би багато питань? Чому ми вибираємо між дуже поганим і поганим? Навіщо створювати штучно нові лінії розколу між різними категоріями українців, надаючи їм різний обсяг прав та обовʼязків? І взагалі, як відповідати іноземним медіа на питання «Так яке тепер громадянство в Україні?», щоб тебе не вважали клоуном, бо правильна відповідь тепер буде: «В Україні – множинне громадянство, але єдине також ніхто не відміняв», — каже Валерій Чалий. 

Політолог, керівник центру «Третій Сектор»  Андрій Золотарьов впевнений: закон про множинне громадянство — це відповідь на той виклик, з яким зіштовхнулася Україна, яка провалилася в демографічну яму.

«Ідея цього законопроекту народилася ще до війни, а війна лише пришвидшила ті негативні тенденції, які ми зараз бачимо. Україна дуже швидко рухається шляхом до такої ситуації, коли більшість українців буде проживати за її межами — як, наприклад, у Вірменії. А кількість населення, яка мешкає в Україні, буде досить стрімко скорочуватися.  Нагадаю, що і до війни різниця між народжуваністю та смертністю була близько 250 тисяч чоловік. Це майже дорівнює населення такого міста, як Житомир. Таку чисельність населення втрачала Україна щороку. А війна, людські втрати та масова еміграція призвели до ситуації, коли треба було щось з цим вирішувати. І це дає можливість українцям мати подвійне громадянство, але на території України визнається лише український паспорт, українське громадянство. Якщо хтось з подвійним громадянством порушить закон, то його будуть судити як громадянина України»,  — каже Золотарьов.

Експерт нагадує, що подвійне громадянство працюватиме не для всіх. Наприклад, не можна мати паспорт Росії. 

«А це стосується кількох мільйонів українців, які опинилися на окупованих територіях і зараз мешкають Російській Федерації. Цей законопроєкт, за який проголосували 243 депутати, багато хто з нардепів критикує — наприклад, та ж Юлія Тимошенко, яка вказувала на ряд моментів, які пов’язані з тим, що влада намагається закрити цим законодавством власні прорахунки. Виграють від цього законопроєкту іноземці, які зараз приймають участь в бойових діях на боці ЗСУ. Це позитивний момент і це треба було давно вирішувати. Але головну проблему — стрімкого вимирання і скорочення населення України – цей закон не вирішує. Так, він фактично дає змогу мільйонам українців не втрачати зв’язки з країною, але проблему демографічної катастрофи він вирішити не в змозі», — впевнений Андрій Золотарьов. 

Резюмуючи, новий закон просто легалізує те, що і так давно існує, разом із тим відсіюючи «непотрібних» з точки зору держави людей. Наприклад, тих, хто добровільно співпрацював із ворогом чи отримав громадянство країни-агресорки без примусу або складних життєвих обставин на кшталт окупації. 

Ці дві речі і є основними задачами, які зумовили ухвалення документу. Все інше — або другорядне, або звичайна конспірологія. Хоча залишається ключове питання: конституційність, адже Основний закон чітко артикулює єдине громадянство, і що з цим робити — поки що не зрозуміло до кінця.