Це унікальний момент, але наступні кроки США й Ірану можуть бути ще серйозніші

Підпис до фото, Жінка з плакатом верховного лідера Ірану

• • Author, Ліз Дюсет
  • Role, ВВС
• 30 хвилин(и) тому

Десятиліттями США й Іран ретельно уникали перетину небезпечної червоної лінії, що веде до прямої військової конфронтації.

Один за одним американські президенти утримувались від військової сили проти Ісламської республіки через побоювання втягнути США у потенційно найнебезпечнішу війну на Близькому Сході.

Тепер головнокомандувач, який обіцяв бути президентом миру, перетнув цю межу, завдавши прямих ударів по іранських ядерних об’єктах. Це найсерйозніший крок від початку другого терміну президента, який пишається тим, що порушує всі усталені правила.

Цей безпрецедентний момент також викликає тривогу у світових столицях.

Наступний крок Ірану може бути ще серйознішим.

86-річний верховний лідер аятолла Алі Хаменеї, який, за повідомленнями, зараз ховається в бункері, майже чотири десятиліття вів обережну і довгу гру зі своїм наймогутнішим ворогом, захищаючи головне надбання – Ісламську республіку.

Підпис до фото, Трамп, який обіцяв бути президентом миру, завдав ударів по ядерних об’єктах ІрануЯкщо він зробить замало, він втратить обличчя, якщо зробить забагато – може втратити взагалі все.

“Наступні кроки Хаменеї матимуть найсерйозніші наслідки не лише для його власного виживання, а й для того, як він увійде в історію”, – каже директорка програми з Близького Сходу та Північної Африки в аналітичному центрі Chatham House Санам Вакіл.

“Його горнятко з отрутою потенційно потужніше за те, що випив Хомейні 1988 року”, – вказує вона, маючи на увазі рішення лідера ісламської революції 1979 року з гіркотою підписати резолюцію про перемир’я в руйнівній ірано-іракській війні.

“Це не війна, яку хоче Іран”

За останні 10 днів інтенсивні ізраїльські удари завдали більше шкоди командуванню і військовій техніці Ірану, ніж восьмирічна війна з Іраком.

Ізраїльські атаки знищили високопосадовців іранських сил безпеки, а також провідних учених-ядерників. Участь США у цьому конфлікті ще більше посилила тиск на Тегеран.

Корпус вартових ісламської революції Ірану зухвало попереджає США про відплату, яка викличе у них “глибокий жаль”.

Але за гострою риторикою ховаються термінові розрахунки, що мають допомогти уникнути катастрофічних помилок.

“Це не війна, яку хоче Іран, – каже Хамідреза Азіз із Близькосхідної ради з глобальних питань. – Але ми вже чуємо аргументи прихильників режиму про те, що, попри масштаби реальної шкоди, завданої США, імідж Ірану як сильної країни та регіональної держави настільки похитнувся, що це вимагає відповіді”.

Підпис до фото, Дим у Тель-Авіві під час ракетного обстрілу 22 червняОднак будь-яка відповідь має ризики. Прямий удар по одній з приблизно 20 американських баз на Близькому Сході або по будь-кому з понад 40 тисяч американських військовослужбовців, найімовірніше, викличе серйозні кроки у відповідь з боку США.

Закриття Ормузької протоки, стратегічного водного шляху, яким проходить п’ята частина світового нафтового трафіку, також може мати зворотний ефект і викликати невдоволення арабських союзників у регіоні, а також Китаю, головного споживача іранської нафти.

Західні морські держави теж можуть залучитись до захисту цієї вузької протоки і до запобігання серйозним економічним потрясінням.

Те, що Іран вважав своєю передовою лінією оборони, – мережа проксі й партнерів в регіоні – ослаблене або знищене ізраїльськими ударами за останні 20 місяців війни.

Незрозуміло, чи існує поріг, коли Іран міг би відповісти вогнем, не викликавши водночас гніву Америки. Це дозволило б обом сторонам відійти від краю прірви.

Ці складні відносини вже зазнали випробування. П’ять років тому, коли Дональд Трамп наказав убити командира спецпідрозділу КСІР Касема Сулеймані, що загинув унаслідок удару безпілотника в Багдаді, багато хто побоювався, що почнеться замкнене коло.

Однак тоді Іран через іракських посадовців повідомив про свою атаку у відповідь і завдав ударів по частинах американських баз, уникнувши загибелі американського персоналу й значної шкоди.

Але цього разу масштаб дій значно більший.

“Дипломатію зрадив не Іран, а США”

Трамп, який неодноразово заявляв про своє бажання “укласти угоду з Іраном”, а не “розбомбити його вщент”, тепер, схоже, твердо став на бік Ізраїлю. Він охарактеризував Іран як “хулігана Близького Сходу”, налаштованого на створення ядерної бомби. Цей висновок не підтверджується попередніми оцінками американської розвідки.

Спецслужби зараз детально аналізують результати того, що Пентагон назвав “найбільшим оперативним ударом бомбардувальниками B-2 в історії США”. Вони завдали “надзвичайно серйозної шкоди і руйнування” основним ядерним об’єктам Ірану в Натанзі, Ісфахані та Фордо.

Тільки протибункерні бомби могли пробити об’єкт у Фордо, побудований глибоко в горах.

Підпис до фото, Супутникові знімки ядерного об’єкта у Фордо після ударів СШАПрезидент Трамп закликає Іран “піти на перемир’я”

Але Іран вважає дипломатичні зусилля США капітуляцією. У п’ятницю в Женеві, де міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі зустрічався зі своїми європейськими колегами, Тегерану передали повідомлення в жорсткій формі: Вашингтон очікує скорочення збагачення урану до нуля.

Іран відкидає цю вимогу і вважає її порушенням свого суверенного права на збагачення урану в цивільних цілях.

Він також вважає дипломатичні кроки Трампа, включно з п’ятьма раундами переговорів в Омані, проведених спецпосланцем Стівом Віткоффом, ретельно спланованим обманом.

Підпис до фото, Очільник МЗС Ірану в СтамбуліІзраїль розпочав військову кампанію за два дні до шостого раунду переговорів у Маскаті.

США вступили у війну через два дні після того, як президент Трамп заявив, що хоче дати шанс дипломатії у найближчі два тижні.

Тепер США заявляють, що не повернуться за стіл переговорів, поки продовжують падати ізраїльські та американські бомби.

“Не Іран, а США зрадили дипломатію”, – заявив Арагчі на пресконференції в Стамбулі. Там він зустрівся з міністрами закордонних справ 57 країн-членів Організації ісламського співробітництва, які засудили “агресію Ізраїлю” і висловили “глибоке занепокоєння у зв’язку з цією небезпечною ескалацією”.

Іран також спробував наголосити на факті нападу на свою територію, заявивши, що це є порушенням Статуту ООН, а також попереджень МАГАТЕ про те, що ядерні об’єкти не можна атакувати, “незалежно від контексту й обставин”.

Підпис до фото, Трамп і НетаньягуЄвропейські лідери закликають до негайної деескалації та пошуку шляхів обмеження ядерної програми Ірану за допомогою посередництва, а не ракет.

Вони повторюють, що Ірану не можна дозволити мати ядерну бому, і вважають, що рівень збагачення урану до 60% (що значно нижче 90%, необхідних для збройового матеріалу), є зловісною ознакою його подальших намірів.

“Іран, імовірно, буде применшувати шкоду, завдану його об’єктам, і наполягатиме на тому, що його ядерна програма пережила ці безпрецедентні атаки”, – каже Еллі Геранмає, заступник керівника програми з Близького Сходу і Північної Африки в Європейській раді з міжнародних відносин.

“А США можуть перебільшити збитки, щоб Трамп оголосив про воєнну перемогу, не вплутуючись у подальші удари”.

Підпис до фото, Плакат у Тель-АвівіНа Дональда Трампа тиснутиме прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу – його потужні сили продовжуватимуть бити по Ірану, завдаватимуть йому ще більшої шкоди і провокуватимуть ще потужніші удари у відповідь з боку Тегерана.

Американський лідер також зазнає тиску всередині країни: законодавці заявляють, що він діяв без дозволу Конгресу, тоді як прихильники Трампа вважають, що він порушив обіцянку не втягувати Америку в затяжні війни.

І в цей момент, як очікують, іранські політики-прихильники жорсткої лінії зосередять свою увагу на тому, як відновити стримувальний фактор, намагаючись уникнути того, щоб самим стати мішенями.

“У цьому є велика іронія, – каже Еллі Геранмає. – Трамп прагнув усунути ядерну загрозу з боку Ірану, а тепер різко збільшив імовірність того, що Іран стане ядерною державою”.