Джерело: www.bbc.com
Автор фото, AFP
9 хвилин(и) тому
Коли Володимир Путін вторгся в Україну у 2022 році, він зробив ставку проти Заходу, під яким розуміли Європу та Сполучені Штати, пише в New York Times Майкл Кіммадж, історик, який спеціалізується на Холодній війні та РФ.
У статті “Путін втратив Захід. Це було не за планом” Кіммадж пише, що Путін розраховував, що Захід не матиме мужності врятувати Україну.
Перемога Росії довела б, що “золотий вік” Заходу закінчився, а сама вона може вільно стверджувати себе на світовій арені у партнерстві з Китаєм.
Проте “ставка пана Путіна не виправдалася”. Війна затяглася, і Кремлю довелося застосовувати два підходи щодо Заходу. Один – для внутрішнього вжитку, демонізуючи Захід та згуртовуючи росіян у цивілізаційній битві проти нього. Другий – на експорт, що мав на меті розділити сам Захід.
Певну роль у цьому проєкті мало відіграти і обрання Дональда Трампа президентом США, після якого “Захід мав роздерти себе на частини, залишивши Україну Росії”.
Але і ці сподівання виявилися ілюзорними. Після початкового ентузіазму президент Трамп охолонув до свого російського колеги, нещодавно назвавши його “божевільним”.
“Він може й надалі діяти втілюючи своє заявлене бажання вести бізнес з паном Путіним, але не зможе дати йому ані України, ані Заходу”, – вважає автор статті у NYT.
Причина цього полягає у тому, що жорстока війна, розв’язана Росією, так налякала Захід, що підштовхнула його до колективних зусиль стримування та остаточно налаштувала Європу проти Росії. І ці зміни, вважає автор NYT, визначатимуть долю РФ на десятиліття вперед.
“Росія завжди потребувала Заходу та отримувала вигоду від контактів з ним. Через непотрібну війну пан Путін втратив його назавжди”, – вважає Майкл Кіммадж.
Далі у статті історик нагадує, як Росія була частиною європейських справ від XVII сторіччя як імперія і брала в них активну участь – від розділу Польщі разом із Пруссією та Габсбурзькою Австрією, до участі у Наполеонівських та інших війнах на континенті у XIX сторіччі.
У ХХ сторіччі навіть Радянський Союз, “дитя війни та революції”, не віддалявся так від Європи.
“Після Другої світової війни Москва правила половиною Європи, залишаючи іншу половину стурбованою радянською загрозою. У 1989 році, коли радянська влада почала розпадатися, … Михайло Горбачов лірично говорив про “спільний європейський дім” від Лісабона до Владивостока”, – нагадує історик.
Метастази Путіна
Проте з приходом до влади Володимира Путіна відносини Росії із Заходом почали псуватися.
“Одержимий нібито невдачами 1990-х років, він прагнув категорично блокувати розширення НАТО замість того, щоб домовлятися про розумний перелік вимог щодо баз, розміщення військ та розгортання ракет”, – пише автор NYT.
Не зумівши досягти робочих відносин з НАТО, Путін дозволив своїм страхам щодо незалежності України пустити метастази.
Це призвело у 2014 році до анексії Криму Росією та вторгнення на схід України. Вісім років по тому його прагнення до панування над Україною вибухнуло у жахливу війну, спровокувавши найсерйозніший розрив із Заходом у сучасній історії Росії.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, У 2006 році саміт G8 – Захід+Росія – проходив у рідному місті Путіна – Санкт-Петербурзі. А на саміті НАТО в Бухаресті у 2008 Путін переконував Джорджа Буша (молодшого) у тому, що Україна є вигаданою країноюАле хибно було би вважати, що при цьому Путін прагнув розірвати відносини Росії із Заходом. Він радше хотів переорієнтувати їх на свою користь, – повернути собі провідну роль і одночасно послабити Захід.
“Покараний Захід міг би схилитися перед російською доблестю, згорнувши альянс НАТО. Сусідні країни, що переживають паніку, могли б вийти з НАТО чи Європейського Союзу, підлещуючись до Москви. Трансатлантичні відносини, основа Заходу, могли б дати тріщину”, – описує очікувані в Москві сценарії американський історик. Але “нічого з цього не сталося”.
Автор фото, AFP
Підпис до фото, У 2013 році Росія входила до групи найпотужніших країн світу. На фото – саміт G8 у Британії, в якому брав участь президент Росії Путін. У 2014 Росія анексувала Крим“Путін зробив для своєї країни щось набагато гірше, ніж розпочати невиграну та невиграшну війну: він змусив Європу самоорганізувати себе як військову противагу Росії”, – вважає автор NYT.
Німеччина швидко переозброюється, Фінляндія та Швеція вступили до НАТО, а брекзит відійшов на другий план завдяки новій угоді про безпеку між Великою Британією та Європейським Союзом.
Єдиний шлях Росії до повернення партнерства з Європою – припинити війну на українських умовах, чого Путін ніколи не зробить.
Врешті, Путін сам себе вигнав з Європи. І президент Трамп, навіть якби хотів, не зможе врятувати Росію від її ізоляції.
Росію ефективно зупинено в Україні. Як виявилося, Європа, як, власне, і Сполучені Штати, можуть жити без Росії.
Загалом, “Захід може дозволити собі втратити Росію”, хоч як добре було б мати поруч мирну версію цієї країни.
“Втрата Росією Заходу, навпаки, є для неї тяжким відкатом назад, на виправлення якого можуть знадобитися покоління. Це вибір Путіна і трагедія Росії”, – підсумовує Майкл Кіммадж.