Джерело: www.volynpost.com
Він був призваний на службу з 22 березня минулого року, воював на Покровському напрямку, пише ВСН.
Зі сльозами на очах та сильним болем у серці Владислава згадують односельчани. Кажуть, що чоловік із дитинства був напівсиротою.
Пам’ятають Владислава ще змалечку і його вихователі і колишня директорка школи. Його згадують як дуже чемного, розумного і життєрадісного хлопчика.
«Завжди, коли треба була допомога, можна було до нього звернутися – завжди допоможе. Дуже шкода, що такі молоді хлопці йдуть з життя так рано, йому ще б жити і жити – дружина, донька…», – каже побратим полеглого Героя.
Ця тяжка втрата стала ударом для всіх. Його згадують із болем, одні – мовчки, інші не стримували сліз…
Після заупокійної літургії траурний кортеж рушив до місцевого кладовища. Саме на цій рідній землі знайшов свій вічний спокій Герой.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
