Чому одні коти нявкають голосно, а інші поводяться тихіше

• • Author, Грейс Керролл
  • Role, BBC
• 25 хвилин(и) тому

Вчені знайшли пояснення, чому деякі коти нявкають голосно. Причина закладена в їхніх генах еволюцією.

Якщо у вас вдома колись жили коти, ви знаєте, якими різними можуть бути їхні характери.

Один буде голосно просити їжу, муркотіти на ваших колінах та вітати гостей біля дверей. Інший буде весь час тихо спостерігати здалеку.

То чому ж одні хвостаті стають балакучими компаньйонами, тоді як інші здаються стриманими?

Нещодавнє дослідження, проведене дослідником дикої природи Юме Окамото та його колегами з Кіотського університету в Японії, показує, що частина відповіді криється в генах.

У ході дослідження вчені взяли у котів ДНК-мазок, а їхніх власників попросили заповнити анкету про поведінку свого улюбленця.

Дослідники зосередилися на гені андрогенного рецептора (AR) у котів, розташованому на Х-хромосомі. Цей ген допомагає регулювати реакцію організму на гормони, такі як тестостерон, і містить ділянку, де повторюється послідовність ДНК. AR є важливою частиною біології хребетних.

Найдавніша форма AR з’явилася у спільного предка всіх щелепних хребетних понад 450 мільйонів років тому. AR контролює формування чоловічих репродуктивних органів, вторинних статевих ознак та репродуктивної поведінки.

Кількість цих послідовностей змінює чутливість гена. Коротші повтори роблять рецептор чутливішим до андрогенів. У інших видів, у тому числі людей та собак, коротші повтори в гені AR пов’язані з підвищеною агресією та екстраверсією.

Серед 280 стерилізованих або кастрованих котів ті, хто мав короткий варіант гена AR, муркотілі частіше.

Самці з цим варіантом гена також частіше нявкали, вимагаючи, щоб їх погодували або відпустили. Однак самки з тим самим генотипом були більш агресивними до незнайомців.

Тим часом коти з довшою, менш активною версією гена, як правило, були тихішими. Цей варіант частіше зустрічався у породистих тварин, яких розводять, щоб вони були слухняні.

Підпис до фото, Близькість до людей не привела до зниження агресії у деяких тварин, приміром, чайокВважається, що одомашнення зробила котів гучнішими, тому може здатися дивним, що версія гена, пов’язана зі збільшенням комунікації та асертивності, також зустрічається у диких видів, як рись.

Утім, дослідження не розповідає прямо про те, як одомашнення котів зробило їх більш товариськими. Натомість воно вказує на складнішу картину.

Наприклад, що певні риси предків, такі як агресія, все ще можуть бути корисними, насамперед в умовах високого стресу або дефіциту ресурсів у домашніх умовах.

Деякі тварини проводять багато часу поруч з людьми, тому що їх приваблюють наші ресурси, а не тому що вони були корисними в господарстві, як інші одомашнені тварини.

Міські чайки є цікавим прикладом того, як близькість до людей не завжди робить тварин більш слухняними. У містах ці птахи стали сміливішими та агресивнішими.

Паралелі з котами піднімають ширші питання про те, як довкілля та гени формують поведінку.

Дослідники з Ліверпульського університету Джона Мурза виявили, що міські чайки менше бояться людей і більш схильні до сварок порівняно зі своїми сільськими родичами.

У містах, де за їжу ведеться серйозна боротьба, наполегливість дає результати.

У британській пресі часто пишуть про те, що чайки нападають на людей, щоби відібрати обід або переслідують пішоходів. Це свідчить про те, що життя поруч з людьми іноді може сприяти більш конфронтаційній поведінці.

Підпис до фото, Деякі коти голосно випрошують їжу Паралелі з котами піднімають ширші питання про те, як середовище та гени формують поведінку.

Висновки Окамото та його колег показують, що одомашнення може привести до поєднання бажаних та не дуже приємних рис.

Так гучне нявчання і напористість допомагають тваринам привернути увагу людини в невизначених або конкурентних умовах. Але ці ж риси можуть також проявлятися як агресія.

Варто пам’ятати, що такі варіації між особинами виду є фундаментальними для еволюції. Без варіацій у поведінці тваринам було б важко адаптуватися до змін середовища.

Для котів це означає, що єдиного ідеального темпераменту для них не існує, натомість є низка рис, які можуть бути корисними в різних домашніх умовах.

Від котів до чайок, життя поруч з людьми не завжди призводить до появи ніжніших тварин. Іноді агресивність стає важливішою.

Це адаптація статті, яка була вперше опублікована на сайті The Conversation, вона перевидана за ліцензією Creative Commons.

Підписуйтеся на нас у соцмережах