Синдром старшої доньки. Чи впливає порядок народження на особистість дитини

Підпис до фото, Брат і сестра

• • Author, Моллі Горман
  • Role, BBC
• 42 хвилин(и) тому

Чи впливає на ваш характер і долю те, що ви є найстаршою дитиною в родині або навпаки наймолодшою? Цим питанням роками переймалися як сім’ї, так і психологи. Але чи вдається вченим зʼясувати такий звʼязок?

Як старша донька у сім’ї з двох дітей, я часто впізнаю себе у рисах, які стереотипно приписують старшим дітям: відповідальність, сумлінність, прагнення до досконалості.

Моя мама – також старша донька – має схожі риси. Моя молодша сестра, навпаки, дещо безтурботніша: хоча ми виросли в одному домі й з одними батьками, а наші стосунки тісні, наші характери відрізняються.

Я замислилася: можливо, причина в порядку нашого народження? Але чи є наукові підстави вважати, що роль старшої, молодшої чи єдиної дитини в родині може формувати те, ким ми стаємо і як ми взаємодіємо зі світом?

Давня загадка

Попри те, що це питання вже понад сто років привертає увагу науковців і широкої публіки, однозначної відповіді досі немає.

Історично дослідження в цій сфері давали суперечливі результати.

Є кілька причин, чому це так, але якщо коротко – це складно виміряти.

Родіка Деміан, доцентка психології в Університеті Г’юстона (штат Техас, США), пояснює, що у багатьох попередніх дослідженнях було просто мало учасників.

Крім того, тести на риси особистості часто базуються на самооцінці, що також може викривляти результати.

“Велика п’ятірка”

Модель особистості, яку використовують для визначення рис характеру. Психологи, які досліджують порядок народження, оцінюють братів і сестер за такими рисами:

• Екстраверсія (або інтроверсія)

• Доброта та поступливість

• Сумлінність (іноді трактують як інтелект)

• Нейротизм (або емоційна стабільність)

• Відкритість до нового досвіду

Але є й інші чинники які ускладнюють дослідження, наприклад, загальна кількість братів і сестер. Тобто динаміка в родині з двома дітьми буде відрізнятися від родини з сімома.

Бути найстаршою або наймолодшою ​​дитиною в сім’ях може бути дуже різним досвідом, який складно порівнювати.

Розмір сім’ї та досвід дитинства в будь-якій сім’ї також пов’язані із соціально-економічним статусом родини (наприклад, багатші сім’ї з вищим соціально-економічним статусом, як правило, мають менше дітей). Крім того, вік і стать людини також впливають на її життєвий досвід у сім’ї та за її межами.

У цьому контексті дослідники не змогли зробити висновок, що порядок народження має якийсь послідовний, універсальний вплив на нашу особистість.

Але це не означає, що він не має значення. Він може відігравати певну роль у певних сім’ях або культурах.

“Я думаю, що у людей є багато стереотипів та застарілих переконань”, – каже Юлія Рорер, дослідниця особистості з Лейпцизького університету в Німеччині.

“Наприклад, “синдром старшої дочки”. Звичайно, від жінок все ще очікують більше турботи, а від старших доньок – що вони піклуватимуться про молодших братів і сестер”, – каже дослідниця.

Але не кожна старша дочка буде відповідальною та турботливою, тому що всі родини різні. Отже, комусь “синдром старшої дочки” може здаватися правдою, тому що вони дійсно виросли, доглядаючи за своїми молодшими братами і сестрами, і відчувають, що цей досвід сформував їх. Але іншим – ні.

Підпис до фото, Право первородства надає старшій дитині право успадковувати сімейне багатство, маєток або титули за народженнямВивчивши три великі набори даних з опитувань у Великій Британії, США та Німеччині, кожне з яких охоплювало кілька тисяч людей, Рорер та її колеги виявили, що порядок народження “не має тривалого впливу на загальні риси особистості”.

Однак дослідження підтвердило попередні висновки щодо впливу порядку народження на одну конкретну рису – інтелект.

Інтелект – це складне явище, і дослідження вимірює його лише у формі результатів тестів на інтелект та самооцінки інтелекту.

“Ми підтвердили ефект того, що первістки отримують вищі бали за об’єктивно виміряним інтелектом, і додатково виявили подібний вплив на самооцінку інтелекту”, – дійшла висновку Рорер та її колеги.

Попередні дослідження також показали, що результати тестів на інтелект “дещо знижуються від першої дитини до народжених пізніше”.

Первістки отримують вищі бали в тестах на інтелект, але причини цього складні.

Щодо впливу порядку народження на інші риси особистості, Рорер каже, що власний досвід важливий, навіть якщо немає універсальних закономірностей.

“Немає нічого поганого в тому, що ви сприймаєте свій власний досвід як синдром старшої доньки, приміром, якщо ви не вважаєте цей досвід однаковим для всіх”, – каже вона.

Деміан із цим погоджується.

“Хоча ми не знаходимо систематичних відмінностей в особистості, це не означає, що в кожній сім’ї чи в кожній культурі немає соціальних процесів, які можуть призвести до різних наслідків залежно від порядку народження дитини”.

Підписуйтеся на нас у соцмережах

Наприклад, у Великій Британії, як і у багатьох європейських країнах, старша дитина першою успадковувала сімейне багатство, маєток чи титули.

Лише у 2013 році, з ухваленням Закону про спадкування корони, спадкоємців чоловічої статі позбавили права замінювати старшу дочку у черзі на корону.

Але ідея первородства у спадкуванні напрочуд поширена та стійка. У сатиричній драмі HBO “Спадкоємці” про боротьбу всередині медіаімперії один персонаж у фіналі кричить: “Я найстарший син!”

Він вважає, що його місце народження має дати йому право зайняти посаду генерального директора, яку обіймав батько. (Насправді він другий за старшинством син, але тут ми не будемо вдаватися в деталі).

“Якщо соціальна практика базується на порядку народження, то так, порядок народження має для вас наслідки”, – каже Деміан.

Вік – це просто число?

Дослідники пояснюють, що досвід, пов’язаний з віком, легко можна сплутати з рисою особистості чи поведінкою, на яку впливає порядок народження.

Люди з віком стають більш відповідальними і дисциплінованими. Тож не дивно, що коли батьки спостерігають за розвитком своїх дітей, вони помічають, що первістки є більш зрілими”, – каже Деміан.

“Ще одна річ полягає в тому, що з віком люди стають більш невпевненими в собі, – додає вона. – Тому молодша дитина може здаватися більш товариською і менш невротичною, бо десятирічні діти – набагато безтурботніші й самовпевненіші, ніж чотирнадцятирічні, які переживають через усе на світі. Адже в них зовсім різні виклики”.

Коло друзів дітей також має значення. Численні дослідження вказують на зв’язок між девіантною поведінкою однолітків та схильністю до порушення норм.

Тому старша дитина може бути більш схильною до порушень правил залежно від людей, якими вона себе оточує.

Розумні брати і сестри

Але найбільш послідовний звʼязок вчені виявляють між порядком народження й інтелектом. Первістки в середньому мають трохи вищі показники, пов’язані з інтелектом, ніж молодші брати і сестри. Хоча вчені зауважують, що ця різниця зазвичай невелика і стосується насамперед вербального інтелекту.

Це можна пояснити когнітивною стимуляцією в перші роки життя.

Деміан зазначає, що чим більше дорослих на дитину в сім’ї, тим більше вона стикається зі зрілою мовою та словниковим запасом. Але коли в сім’ї народжується більше братів і сестер, рівень інтелектуальної стимуляції може знижуватися.

“Тож справа не стільки в тому, що вони генетично розумніші чи мають більший потенціал, а радше в тому, що вони вивчають більше слів, тому що їм більше приділяли уваги й розмовляли з ними дорослі”, – каже дослідниця.

Також є припущення, що коли старші брати та сестри навчають молодших або пояснюють їм речі, вони використовують “більше когнітивних ресурсів”.

Підпис до фото, Дослідження свідчать, що звʼязок між порядком народження та інтелектом простежується не всюди у світі Цікаво, що цей звʼязок простежується не всюди в світі.

Наприклад, дані з країн, що розвиваються, відрізняються від результатів, отриманих у розвинених країнах.

В Індонезії діти, народжені пізніше, ймовірно, мають кращі освітні можливості, ніж їхні старші брати та сестри, можливо, через фінансові обмеження. І ситуація в родині покращується, коли старші діти починають робити внесок у дохід сім’ї.

За словами Деміан та її колег, порядок народження також має “деякий вплив” на кар’єру.

У минулому вчені вважали, що старші діти в родині швидше зроблять академічну або наукову кар’єру, тоді як молодші – більш творчу.

Але Деміан виявила протилежне. У її дослідженні, на основі вибірки старшокласників США у 1960 році, а потім тих самих учасників через 60 років, саме первістки переважно обирали більш творчу кар’єру.

“Егоїстичні” єдині діти?

Зі стереотипом стикаються й єдині діти в родині – їх часто вважають більш егоїстичними, тому що їм начебто не доводиться конкурувати за увагу батьків з братами і сестрами.

Однак нещодавні дослідження показали, що це не так, і що дорослішання без братів та сестер не призводить до більшого егоїзму чи нарцисизму.

Інші дослідження показують, що соціальна поведінка єдиних дітей не дуже відрізняється від тих, хто був не один в родині, а будь-яка різниця з віком ще зменшується.

Але у дослідженні 2025 року канадські психологи представили нові й захопливі результати.

Вони вивчили зв’язок між рисами особистості, порядком народження та кількістю братів і сестер у вибірці з 700 000 дорослих людей, які брали участь у дослідженні онлайн, а також у ще одній незалежній вибірці з понад 70 000 учасників.

Учені з’ясували, що діти, народжені посередині або останніми, в середньому мають вищі показники за шкалою “чесність-скромність” (Honesty-Humility) та “доброта” (Agreeableness), ніж старші діти.

Той, хто набирає високий бал за параметром “чесність-скромність», зазвичай не схильний маніпулювати іншими, порушувати правила чи вважати себе особливим. Натомість люди з низькими балами можуть частіше порушувати правила та мати завищене почуття власної значущості.

За шкалою доброти люди з високими балами, як правило, поблажливі, не схильні суворо судити інших, врівноважені й готові до компромісів. Ті ж, у кого низький бал, можуть довше тримати образу, бути впертими, легко дратуватися й критично ставитися до інших.

“Ці відмінності були досить незначними, насамперед коли порівнювали людей з родин з однаковою кількістю дітей”, – дійшли висновку дослідники.

“Але відмінності між єдиними дітьми та тими, хто виріс у родині з шістьма або більше дітьми, були суттєвішими”.

Тож чи є теорія про вплив порядку народження черговою “зомбі-теорією”, яка є хибно, але вперто не хоче помирати? Рорер заперечує.

“Я не впевнена, чи варто називати це зомбі-теорією, – каже вона. – З наукового погляду, література з цього питання розвивається досить продуктивно”.

Отже, можливо, колись ми отримаємо чіткішу відповідь на запитання: що означає бути старшою донькою.

А поки – я й далі дозволятиму своїй молодшій сестрі вірити, що я від природи розумніша за неї.