“Із серця діставали осколок”. Як унікальний винахід українців для фронту здивував західних лікарів

Підпис до фото, Цей уламок застряг у серці Сергія після атаки російського дрона

• • Author, Анастасія Грібанова
  • Role, ВВС Україна
• 43 хвилин(и) тому

Сергій показує мені невеличкий іржавий уламок, який завжди носить із собою в кишені, загорнувши у папір. “Воно для мене як пам’ятка”, – каже чоловік. Якщо придивитися, на шматочку металу досі видно сліди засохлої крові. Цей уламок витягли у Сергія з серця після поранення на фронті – він потрапив під скид з російського дрона.

Чоловік служив кулеметником на Донбасі і це вже його четверта бойова травма за десять років служби.

Він розповідає про неї спокійно – майже як про щось буденне.

“У мене зачепило нирку, легені пробило і серце. Із серця діставали у мене осколок. Я навіть і не зрозумів, що воно. Я в броні був, і думав, що мені просто дихалку забило”, – згадує Сергій.

Утім, цього разу усе могло закінчитися летально. “Він гострий такий, як лезо цей уламок. Всі лікарі казали, що це дуже великий уламок, і що я народився в сорочці” – каже чоловік.

Підпис до фото, Сергій каже, що народився в сорочціСергій розповідає, що більшість поранень, яких зазнають бійці на фронті, — це FPV-дрони та скиди боєприпасів. Це підтверджують і військові медики, і волонтери, з якими ми поспілкувалися.

FPV-дрони, зокрема, часто несуть на собі саморобні вибухові пристрої або навіть кумулятивні заряди — усе, що може завдати максимальної шкоди.

Керовані оператором у реальному часі, такі дрони перетворюються на прицільну зброю, яку дедалі частіше використовують на фронті. “Там просто йде війна дронів”, — пояснює Сергій. А медики додають: тепер уламкові поранення становлять до 80% усіх бойових травм.

Війна вийшла на новий технологічний рівень, і для лікарів це – новий виклик, адже тепер їм доводиться витягати з тіл військових сотні дрібних шматків металу.

Часом – це доволі рутинні процедури, коли уламок легко видаляється з кінцівки, часом – такі надскладні хірургічні втручання, як у випадку Сергія. Але із появою нових викликів з’являються і нові технології.

Підпис до фото, Той самий уламок з серця Сергія одразу після операціїУ саме серце

У коридорах обласного клінічного кардіоцентру у Дніпрі стоїть притаманний лікарням запах дезінфікуючих засобів. Ми приїхали сюди, аби поспілкуватися з лікарями, які оперували Сергія.

Кардіохірург Сергій Вікторович Максименко щойно завершив робочу зміну в операційній і має час з нами поспілкуватися.

Він показує нам відео тієї самої операції на відкритому серці Сергія.

Підпис до фото, Кардіохірург Сергій Максименко – один з тих, хто активно використовує магнітні екстрактори в операційнійВиглядає це все на рівні фантастики – із серця, яке продовжує битися у розрізаній грудині, тонким предметом виймають шматок металу.

Здавалося б, таке поранення – очевидна смерть, але, виглядає, українські хірурги кидають їй виклик. Та ще й так елегантно – на відео бачимо мінімальні надрізи на тілі, а уламок легко виходить через невеличкий отвір та опиняється на долоні у лікаря.

Зараз, порівняно із серцем, він виглядає масивним і загрозливим. Проте загрози він більше не несе, його змогли дістати за допомогою нової розробки – магнітного екстрактора.

Підпис до фото, У 2024 році хірурги цього кардіоцентру провели 70 операцій на серці за допомогою магнітних екстракторівПотреба у такому приладі тут виникла із початком великої війни, коли до кардіоцентру почали прибувати перші військові з уламковими пораненнями у серце.

Сергій Максименко розповідає, що спершу лікарі самі намагалися розв’язувати проблему – купували неодимові магніти в інтернеті. Але ті були громіздкі й незручні. Тепер же екстракція стала значно точнішою та безпечнішою

“Тобі не треба дуже точно розрізати серце, – пояснює Максименко. – Ти робиш невеличкий надріз, і потім туди заводиш магніт, і магніт підтягує на себе уламок”.

Минулого року тут прооперували 75 військових, у серці яких застряг уламок. 70 операцій провели за допомогою магнітних екстракторів. Зараз цими приладами користуються провідні українські хірурги та польові медики, проте у розпорядженні лікарів вони опинилися не завдяки державі.

Давно забуте старе

“Ці уламки нам передали хірурги, їх вилучили завдяки нашим приладам…”, – волонтер та винахідник Олег Биков показує нам цілу купу шматків заліза та куль, що лежать перед ним на столі.

Він легко захоплює їх приладом, схожим на кулькову ручку з металевим наконечником – це одна з моделей магнітного екстрактора.

Ми приїхали до “Волонтерського штабу оборони Кременчука”, аби зустрітися з Олегом та його командою. Він – один з винахідників сучасних магнітних екстракторів.

Підпис до фото, Ці уламки та кулі вилучили за допомогою магнітних екстракторівСама технологія не є новою, лікарі користувалися нею упродовж століть під час світових воєн, відколи у 1624 році швейцарська акушерка та хірургиня Марі Коліне вперше в історії медицини використала магніт, аби видалити металевий уламок з ока пацієнта.

Лікарі доволі широко експериментували із магнітами і у ХІХ столітті під час Кримської війни та Громадянської війни у США, коли виникла гостра потреба видаляти кулі та уламки.

Під час першої світової – магніти вже входили до аптечок багатьох польових медиків. А у сучасній російсько-українській війні ця технологія знайшла своє переродження.

“Коли ми створювали свої екстрактори, то взяли усі найкращі зразки і створили саме свої”, – розповідає Олег.

В основі виробу – потужний магніт, що дозволяє з легкістю витягати уламки з тіла. Олег демонструє силу екстрактора, підчепивши його наконечником величезну кувалду.

Зараз волонтери роблять кілька модифікацій екстракторів для різного типу хірургічних втручань – є гнучкі для операцій у черевній порожнині, є із надпотужними магнітами для екстракції з кістки, є – прилади для мікроекстракції.

Підпис до фото, Олег Биков каже, що перші запити на екстрактори надійшли від фронтових медиківЗапит на них вперше надійшов від польових медиків, розповідає Олег Биков.

Із початком повномасштабного вторгнення він як волонтер часто возив допомогу на фронт, і саме там почув про потребу у технології для видалення уламків.

Так з’явилися екстрактори, що дозволяють із мінімальним втручанням проводити операції навіть у польових умовах. “Тобто фактично військові роблять вилучення уламків в тих місцях, де вони дислокуються”, – пояснює волонтер.

Від початку прилади задумувалися як підмога саме для польових медиків, але потреба в них виявилася настільки великою, що сьогодні волонтери постачають їх і до провідних військових госпіталів.

Підпис до фото, В основі технології – надпотужні магнітиВиробництво екстракторів розкидане по всій Україні. Зокрема – і з міркувань безпеки. Це – близько шести підприємств, кожне з яких виконує свою частину роботи.

Хтось є постачальником металу, хтось робить захисне покриття, токарні роботи. “Це виробництво покладено на плечі бізнесу, небайдужих українців і нас, волонтерів. Жодної підтримки немає від держави”, – розповідає волонтер.

Однак прилади, які створюють волонтери, не мають державної сертифікації. Олег пояснює, що у розпал війни часу на проходження довгих бюрократичних процедур просто не було.

“Я не хочу гратись у сертифікати і всі ці формальності. Я знаю одне — ці прилади рятують життя. Якщо хтось вважає, що в моїх діях є склад злочину — я готовий нести відповідальність. Навіть сісти, якщо треба. Але тоді, мабуть, доведеться посадити і всіх лікарів, які їх використовують”, — сміючись, каже він.

Підпис до фото, Так виглядає набір магнітних екстракторів останньої моделіХірург Сергій Максименко пояснює, що створення такого приладу офіційно, з дотриманням усіх процедур, коштувало б неймовірно дорого.

“Ми не жартуємо, коли кажемо: викрутка, яку ви занесли в операційну, одразу коштує вдесятеро дорожче. І це правда, бо майже всі інструменти і прилади треба сертифікувати, щоб їх дозволили використовувати в операційній”, — додає він.

У міністерстві охорони здоров’я нам повідомили ВВС, що зазвичай медичні вироби можна вводити в експлуатацію лише за умови повної відповідності технічним регламентам і правильного використання.

Проте у виняткових випадках — зокрема під час воєнного або надзвичайного стану — дозволяється застосування несертифікованих виробів для забезпечення потреб військових і силових структур.

Тому і волонтерам-розробникам, і лікарям, що використовують екстрактори, поки що нічого не загрожує.

Медицина в окопах

Олег везе нас на секретну локацію – туди, де відбувається фінальна збірка екстракторів.

У невеличкій кімнаті, схованій за основним приміщенням одного з місцевих магазинів та до стелі забитій акуратними стосами коробок, волонтери готують свої екстрактори до відправки лікарям.

Тут перевіряють комплектацію, наносять на прилади гравіювання та пакують у захисні кейси. “Це – наша святая святих”, – сміючись, каже Олег.

Із початком великої війни Олег та його команда передали лікарям понад 3000 екстракторів.

“За допомогою наших магнітних екстракторів проводиться більше ста операцій на добу. Це, по суті, десятки тисяч врятованих життів”, – захоплено розповідає хлопець.

Підпис до фото, Бойовий медик Албан витягає уламок сам собі за допомогою магнітного екстрактораЗараз волонтери створили вже п’яте покоління екстракторів – під різні потреби. Вони постійно збирають побажання від лікарів і вдосконалюють прилад під конкретний запит.

“Ми хочемо в майбутньому змінити медичні протоколи НАТО. Тобто, щоб у кожного військового подібні екстрактори, залежно від його кваліфікації, були у розпорядженні”, – ділиться планами Олег.

Кілька коробок з екстракторами упаковані і готові їхати туди, де вони потрібні.

Найбільше на них чекають там, куди не приїжджають швидкі. Навколо свистять кулі та розриваються снаряди.

Бойовий медик Албан схиляється над пораненим військовим. “Прізвище!” – кричить він. “Демідов!” – стогнучи від болю ледь промовляє той.

“Демідов! Поранення руки тупе, осколкове…”, – швидко промовляє лікар, фіксуючи поранення на камеру. Це – умови, в яких Албан працює щодня. “Моє завдання — це порятунок життя. Замотати, доставити”, – пояснює він.

“Одним, мабуть, з найпоширеніших зараз поранень військовослужбовців є уламкові поранення. І мінно-вибухові травми. Ну і, звісно ж, дрони, нікуди вони не поділися. Їх стало набагато більше”, – розповідає Албан.

Тож у його роботі магнітні екстрактори – річ незамінна. Хоча автомат до рук доводиться брати в десять разів частіше, жартома ділиться медик.

Підпис до фото, Медик Албан за роботою “на нулі”Зазвичай його робочий кабінет – це у кращому випадку двір будинку, де живуть військові, частіше – просто окоп чи навіть посадка. У таких умовах не йдеться про повноцінну хірургію, радше – про малоінвазивні операції під місцевим знеболенням, а то й без нього.

“Уламки я витягаю тільки в тих випадках, коли є така можливість, або більше нікому, або десь щось залишили, воно заважає”, – пояснює він. Все це лікар робить за допомогою магнітних екстракторів, які отримує від команди Олега Бикова з Кременчука.

Аби продемонструвати зручність приладу, медик прислав нам відео, на якому витягає уламки сам собі – з руки та тулуба. “Відео сідниці показувати не буду – то зайве”, – сміючись каже він.

Учень стає вчителем

Підпис до фото, Хріруг Девід Нотт називає українську розробку дуже винахідливоюЧутки про цю новітню технологію дійшли і до західних лікарів.

І якщо раніше вони приїжджали в Україну ділитися досвідом роботи в умовах війни, то тепер їм самим є чому повчитися. Британський хірург Девід Нотт неодноразово бував в Україні та проводив тренінги для українських хірургів, а зараз він вражений тим, як українці прилаштувалися до нових реалій війни.

Нотт працював у гарячих точках по всьому світу, але каже, що ніде не бачив технології, схожої на магнітні екстрактори.

“Характер війни в Україні змінюється. Зараз відбувається більше атак дронів, ніж будь-коли раніше в історії воєн. Ми бачимо багато поранень, спричинених балістичними обстрілами, уламкових поранень…”, – розповідає хірург.

Волонтери з Кременчука передали Нотту комплект своїх екстракторів, і тепер лікар вивчає їхні можливості. На його думку, відсутність сертифікації на цей прилад не є проблемою, адже воєнна медицина – не терпить зволікань.

“На війні треба робити те, що рятує життя. У такі часи створюються прилади, які ніколи б не з’явилися у цивільному житті”, – пояснює він.

Підпис до фото, Хірург Девід Нотт демонструє роботу екстрактора на штучному серціВін вважає цю технологію абсолютно безпечною. “Це простий магніт, який не зробить нікому ніякої шкоди”, – запевняє він.

Навпаки, на його думку, більшої шкоди можна завдати, якщо залишати уламки у тілі, або ж намагатися їх шукати інвазивними методами.

“Уламки можуть призводити до інфекцій, тож мати можливість знаходити і видаляти їх за допомогою звичайного магніту – дуже винахідливо”, – розповідає хірург.

Військовий Сергій, з яким ми спілкувалися на початку цієї історії, – лише один з тих, кого врятував цей винахід.

Чоловік і досі накульгує після отриманих поранень. Про перенесену операцію на серці йому нагадує невеличкий шрам на грудях та уламок, що завжди лежить у кишені.

Підпис до фото, Дружина Сергія Юлія вдячна винахідникам екстракторівВони з дружиною Юлею гуляють іще прохолодним весняним Львовом, і вона ніжно тримає Сергія попід руку.

Це один з рідкісних днів, який вони проводять разом. Далі – знову може бути тривала розлука, адже після реабілітації Сергій планує повернутися на фронт.

Проте зараз Юля просто вдячна: долі – за цей день поруч із чоловіком, а лікарям – за те, що його врятували.

“Повага тій людині, яка винайшла цей екстрактор… Велика подяка, щиро велика подяка і низький уклін їй до землі за те, що вони врятували його. Завдяки їм він живе”, – зі словами розчулення каже жінка.

Але для винахідників екстракторів – це не лише історія про врятовані життя, а й про майбутнє країни.

“В нас дуже багато технологій, дуже багато світлих людей, котрі залишилися в Україні і показують всьому світу, що Україна не тільки може постійно просити: дайте нам те, дайте нам це, допоможіть гуманітаркою, але й може виробляти дуже круті речі. Я думаю, що ми зможемо з часом створити свою кремнієву долину, де зберемо усі розуми таких, знаєте, надлюдей”, – ділиться своїми мріями Олег Биков.

Текст підготовлений за участю кореспондента ВВС Україна Дмитра Власова та кореспондентів ВВС News Жасмін Дайєр і Кевіна МакГрегора.

Підписуйтеся на нас у соцмережах