Джерело: www.volynnews.com
Історії деяких колишніх учнів, які наважилися заговорити про насильство, розповіли у виданні The Guardian, пише УП. Життя.
«Це був не просто ляпас – тебе били до втрати свідомості»
Паскаль Желі – 51-річний офісний працівник із Бордо. Коли йому було 14 років, він побачив брошуру елітної католицької школи-інтернату, де рекламували плавання і катання на лижах, та почав умовляти батьків відправити його туди.
Хлопець якраз подивився американську драму «Спілка мертвих поетів», у якій розповідають про пригоди групи любителів літератури в елітній школі. У Bétharram він очікував чогось подібного, але в першу ж ніч зрозумів, що зробив жахливу помилку, подавшись до закладу.
«Нас було 40 у спільній спальні зі зношеними матрацами. Я прошепотів іншому хлопцю, щоб попросити трохи туалетного паперу, а наглядач схопив мене за обличчя й вивів на кам’яну терасу. Хтось сказав мені взяти пальто, бо там могли змусити стояти годинами на холоді й у вогкості. Я провів там усю ніч», – розповів Паскаль.
Утім це був лише початок. За словами Желі, працівники інтернату постійно били дітей по голові до крові й непритомності.
«Я бачив, як одному хлопцю вирвали пасмо волосся. Іншого вдарили так сильно, що він втратив 40% слуху. Нас могли змусити стояти біля ліжок годинами лише через чийсь шепіт або перекидали ліжка разом з нами. Це був абсолютний терор», – пригадує він.
Ще один постраждалий – 56-річний держслужбовець Лоран. Він розповів, що в кабінеті одного зі священників його зґвалтували, а також побили, бо він кинув сніжку не в той бік.
«Це був не просто ляпас – тебе били до втрати свідомості. За два роки в школі я пережив постійні приниження, насильство, напади. І наслідки залишилися на все життя. Я свідчу, щоб таке більше ніколи не трапилося з жодною дитиною», – сказав журналістам Лоран.
Читати ще: Одного із найбагатших канадців засудили до 11 років за сексуальне насильство
Інший випускник, 51-річний Боріс, каже, що кривдники у Bétharram завжди обирали потерпілих, які не змогли б себе захистити. І Боріс – хлопчик з бідної неповної сім’ї – опинився серед них.
«Bétharram був як супермаркет для сексуальних «хижаків». Серед тих, кого зґвалтували чи з кого знущалися, часто були діти з однаковим бекграундом: вразливі, з розлученими чи померлими батьками», – коментує чоловік.
Боріс потрапив до Bétharram у 13 років. Мама перевела його до цієї школи, щоб захистити, адже в попередньому закладі він зазнав сексуальних домагань у басейні, коли йому було 12 років.
«Мати хотіла забрати мене з Бордо, тому ми благали директора Bétharram взяти мене. Щоб переконати його, я розповів про знущання, яких зазнав, навіть жахливу деталь про те, як мій кривдник щоразу давав мені конверт із 50 франками (близько 7 євро або 300 гривень, – ред.)”, – ділиться Боріс.
Боріса прийняли до нової школи. За шість місяців, у 14-й день народження підлітка, директор П’єр Сільв’є-Каррікар викликав його до свого кабінету, зґвалтував, а потім вручив йому конверт із 50 франками.
Ще одна жінка на імʼя Мартін заявила, що Пʼєр Каррікар скоїв сексуальне насильство стосовно її 11-річного сина, коли його батько загинув у ДТП.
Мартін домовилася забрати сина зі школи о шостій ранку перед похороном. Того ранку хлопчик зазнав насильства з боку Каррікара, але не розповів матері – вона лише помітила, що синові було дуже погано.
«Перш ніж я приїхала, отець Каррікар розбудив мого сина і повів у душову для священників, сказавши помитися, щоб мати гарний вигляд на похороні. Там він жахливо його скривдив… У крематорії [син] був у розпачі. Ліг на труну батька й намагався її відкрити. Сказав: «Я хочу піти з татом», – розповіла жінка.
У 1997 році, десятиліття по тому, сина Мартін заарештували за непристойну поведінку. Під час допиту він уперше розповів поліції про багаторазове сексуальне насильство в Bétharram.
Розпочалося розслідування за фактами зґвалтування й сексуального насильства над неповнолітнім.
Каррікара, який заперечував обвинувачення, заарештували, але вже за два тижні звільнили з-під варти й випустили до Рима.
Коли французька поліція знову звернулася до Каррікара у 2000 році, той вкоротив собі віку. А потерпілий хлопчик так і не зміг оговтатися від травми.
«Життя мого сина зруйноване. У 49 років у нього немає родини, немає роботи. Він провів багато часу в психіатричних закладах. Його шкіра пошкоджена від постійного миття», – додає Мартін.
Читати ще: У Франції хірург зґвалтував 312 дітей майже за 30 років
53-річна Гелен Перлант, донька колишнього міністра освіти Франсуа Байру, також колись зазнала фізичного насильства у таборі при школі Bétharram.
«Однієї ночі, коли ми розпаковували спальні мішки, [отець] Лартіге раптово схопив мене за волосся, протягнув по підлозі кілька метрів, а потім бив кулаками й ногами по всьому тілу, особливо в живіт… Я обмочилася і пролежала так всю ніч, мокра і згорнута в клубок у своєму спальному мішку… Бетаррам був організований як секта або тоталітарний режим, який чинив психологічний тиск на учнів і вчителів, щоб вони мовчали», – сказала Гелен.
Перлант додала, що протягом 30 років так нічого й не розповіла батькові.
Як у Франції заговорили про Bétharram і що це дало
Елітна католицька школа Notre-Dame de Bétharram (Нотр-Дам-де-Бетаррам), яку в 2009 році перейменували на Le Beau Rameau, розташована у передгір’ї Піренеїв поблизу паломницького міста Лурд.
У медія цей заклад вже прозвали «Піренейським Гулагом», оскільки понад 50 років там тривало фізичне та сексуальне насильство над учнями.
Читати ще: Француз звинуватив священника УПЦ МП у зґвалтуванні. Подробиці скандалу
Масове викриття знущань почалося наприкінці 2023 року, коли сотні колишніх учнів почали ділитися свідченнями.
Міністерка освіти Франції Елізабет Борн назвала скандал навколо Notre-Dame de Bétharram «моментом #MeToo у школах».
У травні 2025 року в Парламенті навіть створили окрему слідчу комісію з питань насильства в школах. Вже 2 липня комісія має оприлюднити звіт і рекомендації щодо запобігання насильству в освіті.
Скандал із Bétharram також став політичним викликом для Франсуа Байру, який був міністром освіти у 1993-1997 роках. Байру відправив до цієї школи кількох своїх дітей, а його дружина викладала там катехізис.
Даючи свідчення перед слідчою комісією, Байру стверджував, що не знав про знущання в Bétharram, нічого не приховував і не втручався у слідство над Каррікаром. При цьому він звинуватив своїх опонентів у політичній кампанії знищення. Хоча колишня вчителька математики Франсуаза Г. стверджує, що і Байру, і його дружина знали про насильство в інтернаті, але не реагували на скарги дітей і деяких педагогів.
Правоохоронці отримали 200 заяв про фізичне чи сексуальне насильство, яке тривало з 1957 до 2004 року. 90 з них – про сексуальне насильство або зґвалтування.
Читати ще: Проти репера P. Diddy висунули нові звинувачення у зґвалтуванні: серед жертв є 16-річний хлопець
Одному з фігурантів офіційно висунули обвинувачення у двох злочинах: сексуальному насильстві над дитиною у 2004 році та у зґвалтуванні неповнолітнього між 1991 і 1994 роками. Зловмисника взяли під варту.
Проте багато інших справ уже неможливо розслідувати через завершення строків давнини.
«Ми хочемо, щоб закон змінили і прибрали строки давнини для злочинів проти дітей», – каже Паскаль Желі.
Він зауважує, що орден Bétharram діяв не тільки у Франції, а й у багатьох інших країнах від Великої Британії до Бразилії, Таїланду та Кот-д’Івуару. Французька група активістів просить потерпілих з інших країн звертатися до них зі свідченнями.
Орден священників, який керував школою Bétharram, у березні визнав свою відповідальність за страждання колишніх учнів і розпочав внутрішнє розслідування. А свідчення постраждалих увійшли до книги, яку згодом буде опубліковано.
На фото – потерпілі від насильства Александр Перес, Паскаль Желі, Лоран Ламберт, Олів’є Бунель та Ален Ескерр
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу