Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Київ після нічної атаки – палають будинки
-
- Author, Сергій Морфінов
- Role, Для BBC Україна, Київ
- 14 хвилин(и) тому
Лише за останній місяць Росія встановила кілька антирекордів по випущених по українських містах дронах та ракет різних типів. У ніч на 4 липня ця кількість взагалі досягла вже 550 ударних засобів, від чого найбільше постраждав Київ.
Більшість з запущеного – ударні “шахеди” чи їхні імітатори “гербери”.
Сотнями таких БПЛА росіяни намагаються перевантажувати українську ППО, щоб хоча б декілька долетіли до тилових міст. А потім бити крилатими і балістичними ракетами, як це сталося під час останньої атаки на столицю.
Частина експертів з БПЛА попереджають, що ситуація з “шахедами” дуже скоро може стати ще гіршою, й Україні доведеться мати справу з 500-1000 ударних дронів ледь не щоночі через нарощування Росією виробництва.
Особливо це викликає занепокоєння у тумані невизначеності з американськими поставками зенітних ракет для ППО.
Проблему погіршує використання елементів штучного інтелекту, які вже знаходять у системах управління “шахедів”. Що потенційно зробить їх більш автономними та ефективними при пошуку цілей.
Це могло б видатися перебільшенням та алюзією на кіберпанк-антиутопії в дусі серії “Чорного дзеркала” про роботів-псів, які полювали на людей, якби дрони вже не змінили докорінно природу війни, а масовість російських авіаатак не зростала ледь не щотижня.
Водночас інша частина оглядачів сумнівається у спроможностях Росії аж настільки збільшити виробництво дронів, щоб запускати ледь не по тисячі щоночі. А здатність дронів до самонаведення обов’язково потягне за собою значне здорожчання.
“Поки що все це ненаукова фантастика”, – говорить у розмові з ВВС Україна авіаексперт Валерій Романенко.
Утім, всі сходяться у тому, що Україні потрібно розвивати ешелоновану систему протиповітряної оборони відповідно до все більших загроз.
Тож що потрібно зробити, щоб найпохмуріші прогнози не справдилися?
Автор фото, Генштаб / 23 бригада
Підпис до фото, Прогнози аналітиків щодо нарощування російської спроможності виробляти дрони й атакувати ними українські міста – поки що невтішні для України“Фантастичний фільм жахів”
Стартом нової хвилі дискусій про стрімке зростання загроз від “шахедів” став пост волонтерки Victory Drones Марії Берлінської про “тисячі дронів над містами в режимі постійного полювання”.
“Це те, що стане нашою реальністю вже в 2026 році. І стосується не лише Сум, Дніпра чи Харкова. А й Львова і Чернівців”, – написала вона.
Автор фото, Національна поліція
Підпис до фото, Щоразу російські дронові атаки стають усе більш масованимиЗа її прогнозом, росіяни зможуть скоро досягти такого “level-up” ударних дронів, який зробить їх повністю або частково автономними.
“Я розумію, що це звучить як фантастичний фільм жахів. Але… хто буде відповідати, якщо завтра в Києві, Запоріжжі, Дніпрі та інших містах доведеться жити перебіжками і по підвалах”, – запитала Марія Берлінська.
Її пост викликав багато критики за панічність.
Але вже за два дні після нього стався новий російський масований обстріл, який встановив черговий антирекорд – 537 випущених по Україні ракет і дронів. Попередній антирекорд (499) протримався 20 днів.
Автор фото, Повітряні сили
Підпис до фото, Антирекорди російських обстрілів у червніА вночі на 4 липня Україну атакували вже 550 російських повітряних ударних засобів, з яких “шахедів” та “гербер” – знову “антирекордні” 539.
Ще 18 червня експерт із систем РЕБ та зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов опублікував фото обладнання одного з модернізованих “шахедів”.
“Уперше виявили “шахед” із камерою, системою прямого радіоуправління з РФ і модулем штучного інтелекту (машинний зір)”, – написав “Флеш”.
Автор фото, Сергій Флеш/телеграм
Підпис до фото, Про зв’язок від Сергія ФлешЩоправда, пізніше були припущення, що це нова конфігурація бортового комп’ютера, не пов’язана з ШІ.
Утім факт постійної модернізації “шахедів” залишається фактом – принаймні частиною з них росіяни, ймовірно, вже можуть керувати у польоті.
“Дурниці”
Авіаексперт з Державного музею авіації Валерій Романенко у розмові з ВВС Україна називає прогнози Марії Берлінської щодо тисяч автономних дронів над українськими тиловими містами “дурницею”.
Автор фото, Генштаб
Підпис до фото, Відповідно до цифр зведень Повітряних сил, переважну більшість “шахедів” українські сили все одно збивають навіть під час масованих обстрілів“Якщо говорити про такі дрони з самонаведенням, то вони коштуватимуть половину ціни крилатої ракети. І вимагатимуть серйозну оптику і складні комп’ютерні системи, які б порівнювали супутникові знімки з місцевістю внизу”, – пояснює він.
Тобто, таких дронів апріорі не може бути багато, якщо вони і з’являться.
“Поки що це ненаукова фантастика”, – каже Валерій Романенко.
Так само він сумнівається у можливостях Росії щодня запускати по 500-1000 “шахедів”.
За словами авіаексперта, росіяни справді вже наростили потужності в Єлабузі, а також налагодили виробництво “гарпій-а1” (варіаця “шахеда”) на заводі “Купол” в Іжевську.
Автор фото, Генштаб ЗСУ
Підпис до фото, Україна намагається регулярно бити далекобійними дронами по виробництву “шахедів”. На фото – “приліт” по заводу “Купол”“Але навіть за таких умов їм не вистачає потужностей запускати по кілька сотень “шахедів” і “гербер” щодня”, – аргументує Валерій Романенко.
“Тисячні нальоти можливі, але лише якщо вони траплятимуться 2-3 рази на місяць”, – додає він.
Керівник ГУР МО Кирило Буданов також заявив, що для росіян “нереально” застосовувати по 400-500 “шахедів” кожного дня.
Але потенціал для періодичних пусків кількістю до 500 дронів, за його словами, у них справді є.
Зрештою, тенденція до поступового збільшення масовості нальотів очевидна вже протягом кількох місяців і зі зведень Повітряних сил (ті самі “антирекорди”). Нехай мова і не іде про тисячі дронів щодня.
“Є розуміння того, що ворог прагне збільшити авіаатаки на понад 500 цілей одночасно. І до цього треба готуватися”, – говорить керівник компанії, яка займається антидроновими системами, Анатолій Храпчинський.
А джерело ВВС Україна у спецслужбах попереджає: “З “шахедами” нас чекають погані часи, їх буде більше і більше”.
Все це робиться росіянами для того, щоб перевантажувати “шахедами” та “герберами” українське ППО після чого бити крилатими ракетами та балістикою.
Протидією тут може лише вчасне вдосконалення системи ППО відповідно до нових загроз і тактики російських авіаударів – у чому, власне, й головна ідея
Про що і говорять всі залучені до теми, від Марії Берлінської до керівника комунікацій Повітряних сил Юрія Ігната.
Ешелонована система проти “шахедів”
Окрім “великого ППО” з зенітними ракетами, які використовують проти “шахедів” лише у крайньому разі (наприклад, коли дрон вже летить на критично важливу ціль і більше його збити нічим чи загрожує самому ЗРК), у системі ешелонованого ППО є ще багато елементів, кожен з яких виконує свою функцію.
Автор фото, “Дикі шершні”
Підпис до фото, Імітатор “шахеда” – дрон “гербера” – перед збиттям перехоплювачем спільноти “Дикі шершні”Одним з ключових тут є радари (РЛС).
“Пріоритет – створення сильного радіолокаційного поля, яке дозволить контролювати кожен куточок землі засобами радіолокації. З можливістю не тільки відстежування, а й цілевказання для засобів ураження”, – говорить Анатолій Храпчинський.
Автор фото, Генштаб ЗСУ
Підпис до фото, Мобільні вогневі групиІншим елементом є мобільні вогневі групи (МВГ).
На нещодавній зустрічі з журналістами головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відзначив, що “МВГ не втратили свою актуальність, їхня ефективність становить до 40%”.
Раніше, як розповідав Юрій Ігнат, ця ефективність проти “шахедів” доходила до 80%.
Зменшення дієвості МВГ пов’язана зі зміною тактики росіян – часто “шахеди” летять на висоті 2-3 км і є недосяжними для великокаліберних кулеметів ДШК, Browning M2 чи Canik M2, а також ПЗРК, якими озброєні вогневі групи.
“Шахеди” знижуються (пікірують) лише на ціль. Як це могли бачити під час атаки на Полтаву 3 липня.
Автор фото, “Полтава Інфо”
Підпис до фото, “Шахед” пікірує на будівлю ТЦК в ПолтавіЦе ж ускладнює роботу по дронах для малокаліберної зенітної артилерії (МЗА) та установок “Гепард”.
Зенітні установки, утім, можна модернізовувати, щоб збільшити їхню ефективну дальність стрільби – наприклад, обладнати їх кулемтено-гарматними турелями.
Автор фото, Генштаб ЗСУ
Підпис до фото, Зенітна установка “Гепард”А на більшій висоті “шахеди” краще помітні на радарах і є легшою “здобиччю” для армійської (гелікоптерів) та штурмової авіації (F-16, Mirage 2000, Міг-29 та Су-27), що є ще одним елементом у системі протидії “шахедам” на “вищих ешелонах”.
Разом з тим, дії проти порівняно повільних БПЛА для швидкісних винищувачів несуть загрозу від хмар уламків, що може призводити до втрат.
Автор фото, Генштаб ЗСУ
Підпис до фото, Міг-29 – один з фронтових винищувачів, які збивають “шахеди”Тому все частіше звучить ідея про залучення легкомоторної авіації для протидії “шахедам” (у Одесі, до речі, поршневий навчально-тренувальний літак Як-52 в 2024 році використовували, щоб збити “Орлан”).
“Легкомоторна авіація у нас є, і є нові проєкти за рахунок фінансової й матеріальної допомоги від наших партнерів. Цей напрямок буде розвиватися. Ми отримуємо сучасні літаки легкомоторної авіації, які мають сучасне озброєння та засоби навігації, що підвищить ефективність протидії ударним дронам росіян”, – розповідав Олександр Сирський на тій же зустрічі з журналістами.
Своє місце у “антишахедній” системі має залишатися і за засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Росіяни суттєво модернізували “шахеди” для протидії РЕБу – збільшили кількість елементів прийому супутникової навігації в модулі “Комета” з 4 до 16 патч-антен.
“Але не треба казати, що РЕБ вже неефективний. Його треба правильно розташувати і сформувати правильний захист з необхідною кількістю засобів. Навіть якщо у росіян буде 16 антен супутникової навігації, то треба зробити так, щоб у нас була достатня кількість засобів РЕБ і ворогу не було куди рухатися”, – вважає Анатолій Храпчинський.
Автор фото, WIY DRONES
Підпис до фото, Дрони-перехоплювачі BUREWIY (проти “Орланів” та інших розвідувальних дронів) та STRILA (проти “шахедів”) перебувають ще на стадії тестуванняОднак чи не найбільш перспективним елементом системи протидії ППО вважаються зенітні дрони (дрони-перехоплювачі).
Олександр Сирський розповідав, що у Повітряних силах “триває робота над створенням нових підрозділів (екіпажів) операторів БпЛА-перехоплювачів, у повітряних командуваннях та військових частинах проходять підготовку військовослужбовці за цим напрямком”.
А Юрій Ігнат відзначає, що зенітні дрони вже збили понад сто “шахедів”.
Автор фото, “Дикі шершні”
Підпис до фото, Дрон-перехоплювач від “Диких шершнів”“Це питання, яке сьогодні масштабується на всіх рівнях. Усі сили оборони, ймовірно, будуть мати такі підрозділи. Можливо, навіть, з мобільними вогневими групами, щоб за потреби працював кулемет або дрон-перехоплювач. У тому числі й в тилових містах та столиці”, – пояснював він.
Валерій Романенко у розмові з ВВС акцентує, що для ефективного застосування зенітних дронів критично важливим є налагодження єдиної системи координації та засобів виявлення.
Останні, як наприклад міліметрові радари з потужною оптоелектронікою, Україна зараз отримує від європейських партнерів.
Автор фото, Генштаб ЗСУ
Підпис до фото, Бачення необхідних кроків щодо протидії масованим ударам “шахедів” в українського ППО є, питання у тому, як швидко це реалізувати“Загалом же для ефективності зенітних дронів потрібно буде налагодити систему, схожу до тої, що зробили для МВГ. Тобто, потрібні радари і сенсори, командні пункти й самі групи з пусковими. Важливою є і автоматизована система цілерозподілу, яка буде розділяти, де мають працювати авіація та гелікоптери, а де зенітні дрони. Й щоб авіація не залітала в зону дії дронів”, – наголошує Валерій Романенко.
І додає, що головною загрозою для України все ж є не “шахеди”, а російська балістика. Особливо в умовах невизначеності з постачаннями ракет PAC3 до PATRIOT.
Зрештою, саме балістичним ударом завершився нинішній найбільший наліт “шахедів” на Київ.
Тож загалом бачення захисту від масованих атак “шахедів” та навіть засоби протидії їм до певної міри в української системи ППО є.
Питання в тому, наскільки ефективно та вчасно буде вибудована оновлена система та вдасться масштабувати виробництво тих же зенітних дронів.