Паразити і стафілокок: чи безпечні громадські басейни

Підпис до фото, Плавання одне з найдавніших хобі людства17 хвилин(и) тому

Від тропічних паразитів до бактерій – ось що може плавати у басейні разом із вами.

Можливо, це просто спосіб відпочити, але плавання одне з найдавніших хобі людства. Найдавніший басейн, який виявили в долині Інду, датується 3000 роком до нашої ери.

Набагато пізніше, у XIX столітті, басейни з’явилися у Великій Британії та США. Але разом з ними виникла проблема їхньої гігієни.

Навіть зараз громадські – і приватні – басейни можуть стати осередками інфекцій, якщо за ними погано доглядати.

Плавання вважають корисним для більшості людей – це й тренування мʼязів, і стимуляція серцево-судинної системи без навантаження на кістки та суглоби.

Однак у деяких випадках басейни пов’язують зі спалахами шлунково-кишкових та респіраторних захворювань. Навіть у добре доглянутих басейнах хлор, як правило, впливає на наш організм більше, ніж ми б того хотіли.

З настанням сезону літнього плавання поговоримо про те, що ще може бути у воді басейну разом із вами.

Бактерії

Протягом останніх 25 років басейни в Англії та Уельсі були найпоширенішим місцем спалахів інфекційних кишкових захворювань. Найбільшим винуватцем є криптоспоридій.

Цей паразит спричинює кишкову інфекцію, яка може тривати до двох тижнів. Хворі страждають на діарею, блювоту та біль у животі, і приблизно у 40% випадків симптоми можуть повторюватися після одужання.

Кишкові захворювання (ті, що викликають діарею та блювоту) зазвичай проходять самі по собі у здорових людей, каже Джекі Ні, доцентка Групи охорони навколишнього середовища Лондонської школи тропічної медицини.

Однак, вони більш небезпечні для маленьких дітей, людей похилого віку та з ослабленим імунітетом, додає вона.

Заразитися криптоспоридією можна, коли фекалії інфікованої людини потрапляють у воду, каже Ні.

“Організм людини може виділяти криптоспоридії навіть, коли симптомів хвороби вже немає”, – каже Ієн Янг, доцент Школи охорони праці та громадського здоров’я Університету Торонто в Канаді.

Ви можете намагатися з усих сил не ковтати воду в басейні, але дослідження показують, що деяка її частина все одно потрапляє в наш організм.

Підпис до фото, Раніше чистоту басейнів підтримували переважно шляхом регулярної заміни водиОдне дослідження 2017 року, проведене в громадських басейнах в Огайо, показало, що під час плавання у воді протягом однієї години дорослі в середньому ковтали близько 21 мл води, а діти – 49 мл.

Шанс підхопити інфекцію під час ковтання залежить від того, як багато людей у басейні. Одне дослідження показало, що зараження криптоспоридією більш імовірне під час плавання в години пік.

Але криптоспоридія не єдина інфекція, якою можна заразитися в басейні, каже Стюарт Хан, професор і керівник Школи цивільного будівництва Сіднейського університету в Австралії.

Інфекції, спричинені умовно-патогенними бактеріями, як-от стафілокок, можуть інфікувати шкіру. Також існує ймовірність зараження грибковими інфекціями в роздягальнях басейнів, оскільки ці патогени довше виживають у теплому, вологому середовищі.

Ще одна неприємна хвороба, на яку можна захворіти після плавання у басейні, це так зване “вухо плавця”, каже Хан. Запалення викликає вода, яка довго залишається у зовнішньому слуховому проході.

Також у воді може бути група паразитів акантамеб, які спричиняють очні інфекції. Це рідкісне захворювання, але воно серйозне і може навіть спричинити сліпоту.

Підхопити інфекцію можна й через повітря. Наприклад, бактерії легіонели при вдиханні через краплі повітря потрапляють в легені і можуть спричинити легеневу інфекцію – хворобу легіонерів.

Однак спалахи більшості інфекційних захворювань, пов’язаних з басейнами, трапляються рідко.

“Ми не бачимо надто багато спалахів захворювань, що передаються через воду, у громадських басейнах, а це означає, що дезінфекція хлором часто працює досить добре”, – каже Янг.

Як борються з бактеріями в басейнах

До 1900-х років у басейнах не було хімічної дезінфекції. В одних басейнах воду фільтрували або часто замінювали, в інших – застосовували дренаж або своєрідний жолоб для видалення бруду.

“Традиційно громадські басейни влаштовували або на березі моря, де вода оновлювалася природним шляхом, або в прісній воді, як-от річка, де є припливи та відпливи”, – каже Хан.

Підпис до фото, Хоча плавальні басейни іноді пов’язують зі спалахами захворювань, купання на природі також має ризикиВважається, що хлор для дезінфекції води вперше використали у 1903 році в басейні Браунського університету на Род-Айленді в США.

У рідкісних випадках у басейнах можна заразитися бактеріальними інфекціями від патогенів, як-от кампілобактер, шигела та сальмонела. У більшості випадків ці бактерії викликають шлунково-кишкові симптоми, такі як діарея, спазми шлунка та лихоманку.

Однак вони також можуть призвести до серйозних ускладнень. На щастя, хлор значною мірою зменшує цей ризик, каже Хан.

Такі віруси, як норовірус, які можуть призвести до діареї, нудоти, блювоти та болю в шлунку, трохи стійкіші, ніж більшість бактерій. Були окремі повідомлення про спалахи норовірусу в басейнах, проте вони зазвичай пов’язані з несправністю обладнання або занадто низьким рівнем хлору. Вірус, як правило, добре знищується хлором, каже Хан.

Для підтримки такого рівня захисту від вірусів та бактерій, басейн повинен добре контролюватися, каже Хан. Щоби хлор був ефективним, має бути правильний рівень pH та лужності води. Крім того, кількість хлору залежить від того, скільки має бути людей в басейні.

Норми щодо обслуговування громадських басейнів відрізняються в різних країнах. Але навіть у добре доглянутих басейнах криптоспоридій стійкий до нормального рівня хлору.

“Паразит криптоспоридій надзвичайно стійкий до хлору, – каже Ні. – Більшість інших патогенів гинуть протягом кількох хвилин, але криптоспоридій залишається живим та активним більше тижня при нормальному рівні обробки хлором”.

Це пов’язано з тим, як влаштований паразит.

“Він може перетворюватися на спори, якою щільно себе огортає та захищає від зовнішнього впливу, це робить його стійким до багатьох речей”, – каже Хан.

Ризик зараження підвищується, якщо у воду басейну потрапляють фекалії, але його можна зменшити, якщо негайно відреагувати.

Оператори басейнів можуть використовувати коагулянт або фільтрувати воду, якщо в них відповідна фільтраційна установка. Вони також можуть додати більше хлору у воду та залишити його на триваліший час.

Підпис до фото, Щоб мінімізувати ризик зараження, важливо, щоб басейн був у хорошому станіВодночас люди можуть виділяти невелику кількість фекалій під час плавання, що не привертає одразу увагу доглядачів.

Інші ризики

Насправді впізнаваний запах хлору, який ви відчуваєте, коли заходите в басейн, технічно не є хлором.

“Цей запах виникає, коли хлор реагує з іншими матеріалами, у тому числі з аміаком у воді, який походить із сечі та поту”, – каже Хан. Цей аміак реагує з хлором та утворює хлорамін, який викликає цей запах.

“Отже, запах свідчить про те, що в басейні є біологічні рідини, які реагують з хлором”, – каже Хан.

Ці хлораміни зависають над поверхнею води, і їх вдихання може викликати подразнення горла та очей, каже Янг.

“Хімічні речовини, що викликають подразнення та погіршують якість хлору в басейні, можуть вплинути на здоров’я кожної людини, – каже професор Хан. – Навіть короткочасний контакт може мати наслідки”.

Є декілька досліджень, які свідчать, що люди, які постійно вдихають хлорамін, як-от вчителі плавання та рятувальники, можуть мати підвищений ризик розвитку астми.

Як мінімізувати ризик

Ризик утворення хлорамінів над водою можна знизити, якщо всі приймуть душ перед входом у басейн, каже Йонг. Таким чином, душ допомагає знизити ризик поширення та зараження інфекцією.

Йонг також наголошує на важливості гарної вентиляції басейну.

Підпис до фото, Басейни, якими користується багато людей, потребують особливо ретельного догляду Щоби не захворіти, також треба уникати ковтання води з басейну, каже Ні, оскільки збудники діареї передаються через воду, забруднену екскрементами.

Ні додає, що важливо швидко попереджати операторів басейнів про випадки забруднення та негайно виходити з басейну.

Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) пропонують власникам басейнів знизити ризик зараження, регулярно зливаючи та замінюючи воду, підтримуючи рівень хлору та pH у певних межах, а також протираючи поверхні басейну для видалення будь-якого слизу.

Загалом, Ні та Хан погоджуються, що користь для здоров’я та соціальної сфери від плавання переважує ризик зараження.

“Доглянуті басейни, які належним чином обробляють та в яких працюють оператори, як вміють швидко реагувати у разі забруднення, становлять мінімальний ризик для здоров’я з точки інфекційних захворювань”, – каже Ні.

Отже, є багато причин, щоб поплавати цього літа – просто не забудьте прийняти душ.

Підписуйтеся на нас у соцмережах