«Системні» удари по ТЦК в Україні: яку ціль переслідує російське командування?

У командуванні Сухопутних військ ЗСУ уточнили, що російські військові атакували будівлю Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), постраждали троє військовослужбовців. Крім того, РФ вдарила поблизу Запорізького обласного ТЦК, поранений однин військовий.

Міноборони РФ визнало атаку, заявивши, що російські безпілотники «завдали поразки» ТЦК ЗСУ, зауважує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.

Це не перша атака ЗС РФ по будівлях ТЦК упродовж останнього тижня. З кінця червня вони прицільно по них б’ють. 30 червня повідомлялося, що російські безпілотники впали поруч із будівлею ТЦК у Кривому Розі, три людини були поранені. 3 липня командування Сухопутних військ ЗСУ повідомляло про загоряння в будівлі територіального центру комплектування в Полтаві після атаки російських безпілотників. Ще один ТЦК у Полтавській області, у Кременчуці, потрапив під удар 6 липня. На тлі російських атак ТЦК у Львівській області посилили заходи безпеки, розповіло джерело «Суспільного». Серед іншого, на вході до установи посилили охорону.

У соцмережах ТЦК у Вінниці з’явилося повідомлення про те, що установа призупинила роботу за основною адресою «через напружену ситуацію в країні», а згодом відомство видалило пост і опублікувало новий про те, що особовий склад Вінницького обласного ТЦК «був розосереджений» з метою безпеки.

Чи може це бути новою стратегією російських військових і в чому сенс такої цілі, телеканалу «Настоящее время» відповів військовий аналітик, колишній співробітник СБУ, консультант комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Іван Ступак.

«Якби це був один удар, два удари, можна було б сказати – якась випадковість. Але ми нарахували щонайменше п’ять ударів по таких об’єктах, що говорить про певну системність», – повідомив експерт.

За його словами, російські військові можуть переслідувати мету зірвати мобілізацію.

«Ми прекрасно розуміємо: в Україні, незважаючи на те, що працює електронний документообіг, більша частина процесів відбувається на паперах. Папочки життєрадісного сірого кольору, в яких накопичуються документи щодо мобілізованих, ніхто не скасовував. Величезна кількість полиць, стелажів із цими папочками, знищення яких призведе до [виробничого] паралічу: була людина – немає людини в документах. Звичайно, це все зупиняє мобілізаційні процеси», – розповів Ступак.

В Україні територіальні центри комплектування – це не щось дуже секретне, зазначає він: адреси є у відкритому доступі, й інколи в мережі навіть можна знайти найменування, прізвище, ім’я, по батькові співробітників.

«Вони перебувають на роботі з дев’ятої до восьмої вечора. Мінімум десяток. І мінімум десяток цивільних людей – молодих людей, дуже молодих людей, які проходять документальне оформлення. Тобто десять майбутніх військовослужбовців, які на горизонті місяць, два, три можуть поповнити Збройні сили України на різних напрямках. Це вплив на ситуацію на фронті – тільки на досить-таки тривалому горизонті», – каже Ступак.

Експерт упевнений, що раніше російська влада намагалася зірвати мобілізацію в Україні постановочними відео і фейками в соцмережах. При цьому це було не безуспішно.

«На жаль, потрібно визнати – у нас теж є процес «бусифікації», є проблемні моменти, коли людей пакують у «бусики». Це все знімається, викладається в мережу, і російська пропаганда це підхоплює, запаковують в антиукраїнську оболонку. Це, звичайно, зриває мобілізаційні плани. Я припускаю, що всі ці інформаційні вкидання, інформаційні блукання призвели до якогось відчутного результату. І цілком можливо, що на якомусь етапі російське командування ухвалило рішення: давайте фізично знищувати людей, які перебувають там. Фізично знищувати самі приміщення. Фізично знищувати всі інформаційні масиви, які там є, – сказав Ступак. – Цілком можливо, зараз це буде новою стратегією російського командування».

Як зазначив експерт, рішення про захист будівель ТЦК мають ухвалити Сухопутні війська, у відомстві яких вони перебувають. «Потрібен якийсь нормативний документ, який буде вироблений за результатами всіх цих ударів. Наприклад, фантазуємо, усі центри комплектування в усіх регіонах мають переміститися під землю. Звісно, це займає час: перемістити людей, перемістити техніку, налагодити роботу, інтернет провести врешті-решт, комунальні потреби – вода, електрика, газ, опалення. Це займає від кількох тижнів до, можливо, кількох місяців. Якийсь зрив, ну так – якесь гальмування процесів точно так само відбуватиметься. Або якась децентралізація: один відділ в одній частині міста, інший – в іншій частині. Це вплине на логістику, почне займати весь день», – міркує експерт.

Він додав, що не сприймає ці удари як частину примусу до мирних переговорів: після зриву мобілізації.

«Поки у російської армії є успіхи на фронтах – про жодні переговори мови бути не може. Логіка російського командування, політичного і військового керівництва зрозуміла: «У нас є успіхи? Так. А в українців є успіхи? Ні. У нас є просування? Є. А в українців? Ні». У нас є союзники, але під великим питанням. У країнах Західної Європи може змінитися кон’юнктура, опозиція може виграти якісь місцеві вибори, прем’єр-міністр іде у відставку, президент іде у відставку – і змінюється все: від антиросійського уряду до повністю проросійського. Наприклад, як в Угорщині. Тому поки що, на жаль, жодних мирних переговорів», – резюмував Ступак.