Джерело: tsn.ua
«Ми запровадимо вторинні тарифи, якщо не укладемо угоду протягом 50 днів. Це дуже просто, і вони будуть на рівні 100%. Я використовую торгівлю для багатьох речей, але вона чудово підходить і для врегулювання воєн», — заявив у понеділок, 14 липня, Дональд Трамп, сидячи в Овальному кабінеті разом із генсеком НАТО Марком Рютте.
По суті, Трамп перехопив ініціативу у Конгресу, де вже кілька місяців припадає пилом законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема та сенатора-демократа Річарда Блюменталя про запровадження 500% мит на товари, що імпортуються до США з країн, які купують російські енергоресурси. Законодавці чекали, поки Білий дім дасть «зелене» світло на його ухвалення. Проте Трамп вирішив діяти самостійно, заявивши, що ці тарифи, причому 100%, якщо й будуть запроваджені, то лише за рішенням адміністрації США.
«Я не впевнений, що нам це (законопроєкт Грема-Блюменталя — Ред.) потрібно. 500% тариф не має сенсу. Ми збираємося запровадити вторинні тарифи, якщо не буде угоди (між Україною та Росією — Ред.) протягом 50 днів. Вторинні тарифи дуже й дуже потужні», — також сказав Трамп, додавши, що економіка Росії працює дуже погано.
Це вже не перший «другий» шанс, який Трамп дає Путіну, погрожуючи санкціями, а цього разу — 100% тарифами проти Росії та її «друзів». Тож, що це за санкції? Чи дійсно Трамп їх запровадить через 50 днів? Та які країни постраждають? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
«Нищівні» тарифи: яким країнам приготуватися Щойно вийшовши з Овального кабінету після зустрічі з Дональдом Трампом, Марк Рютте заходився пояснювати, яким саме країнам варто не просто приготуватися, а вже почати діяти.
«Сьогодні, якщо ви у Пекіні, чи у Делі, чи в Бразилії, ви, напевно, зателефонуєте Володимиру Путіну і скажете: „Гей, друже, ми досі дещо у вас купуємо. Тому, ви маєте серйозно поставитися до переговорів щодо припинення вогню чи мирної угоди, інакше ви постанете перед вторинними санкціями“. Це дуже суттєво і дуже розумно розроблено президентом (Трампом — Ред.)», — сказав Рютте в ефірі Fox News у понеділок, 14 липня.
Якраз у цей самий час російський міністр закордонних справ Сергій Лавров особисто зустрічався з Сі Цзіньпіном у Пекіні. Немає сумніву, що це був заздалегідь продуманий крок, адже Трамп особисто анонсував важливу заяву щодо Росії на понеділок, 14 липня. Тож, візитом Лаврова (який офіційно приїхав на зустріч міністрів закордонних справ ШОС), Росія та Китай продемонстрували свою відповідь на ультиматум Трампа застосувати 100% тарифи до експорту з країн, які купують російську нафту. Адже Китай тут на першому місці. У 2024 році КНР купила у Росії сирої нафти на $61,7 млрд (дивися нижче Інфографіку — Ред.).
© ТСН.ua
Для порівняння, ухвалена Конгресом у квітні 2024 року, ще за президентства Джо Байдена, військова допомога Україні була на $60,7 млрд. Після згоди Трампа продавати Україні зброю через НАТО, як вже повідомляв ТСН.ua, мова йде про закупівлю країнами-членами Альянсу американської зброї для потреб України на $10 млрд. До того ж, не лише один Китай купує російську нафту й газ. Лише минулого року Індія та Туреччина разом імпортували сирої нафти й нафтопродуктів з Росії на $91,76 млрд. Китай, Індія та Туреччина — це три країни, які купують найбільше російської нафти й нафтопродуктів. При цьому Бразилія, про яку говорив Марк Рютте, й сама є найбільшим добувачем нафти в Латинській Америці. У 2024 році вона купила російської нафти на кілька мільярдів доларів на рік.
Небезпечна гра: чому постраждають самі США Тож, як бачимо, від вторинних санкцій США, які Трамп погрожує запровадити через 50 днів, постраждають саме Китай, Індія та Туреччина. Проте, експерти дуже скептичні щодо того, чи Трамп дійсно застосує ці 100% мита.
По-перше, у квітні цього року, в рамках розпочатої Трампом світової торгової війни з вирівнювання торгових балансів на користь США, Вашингтон вже вводив 145% мита на китайський експорт. Пекін тоді відповів власними 125% тарифами, заблокувавши також поставки рідкоземельних мінералів, що використовуються в оборонці, виробництві електрокарів, вітрових турбін тощо.
Тоді це паралізувало американський бізнес й призвело до шоку й величезних втрат на фондових ринках. Але, все ж, найболючіше для США — це те, що зараз Китай контролює близько 60–70% світових запасів та понад 85% виробництва рідкоземельних мінералів. Тому, наприкінці червня Вашингтон і Пекін досягли угоди: США знижують мита на китайські товари від 145% до 30%, а Китай на американський імпорт — від 125% до 10%.
По-друге, так само й щодо Індії експерти мають сумніви, адже Вашингтон і Нью-Делі ведуть активні переговори щодо взаємної торговельної угоди, яка має з’явитися до 1 серпня. Саме цю дату Трамп визначив як черговий дедлайн запровадження «універсального» 10-20% тарифу до всіх країн в рамках своєї світової торгової війни.
По-третє, так само аналітики сумніваються й у застосуванні США тарифів до турецького експорту, наголошуючи на її важливості для США, як союзника по НАТО, на Близькому Сході. Разом із цим, експерти також наголошують, що це вкотре порушує питання критичної залежності Туреччини від російської нафти, що становить загрозу енергетичній безпеці країни.
Дійсно, доходи Росії від продажу нафти й газу становлять від 30% до 50% її бюджету. І, не дивлячись на запроваджену G7 ще в грудні 2022 року цінову «стелю» на російську нафту у $60, Москва знайшла спосіб, як це обійти. «Тіньовий» флот Росії — сотні старих танкерів, які ходять під фейковими прапорами та без страхування, — допомагають Путіну продавати нафту за ціною, що перевищує ліміт цін, встановлених Великою сімкою.
Тож, експерти вже давно радять зосередитися на дотриманні діючого санкційного режиму. ТСН.ua вже писав, що за більш ніж п’ять місяців при владі адміністрація Трампа не запровадила жодних нових санкцій, які блокують можливості обходу Росією вже наявних обмежень, які на 80% здійснюються через Китай. У той час як адміністрація Байдена запроваджувала по 170 нових санкцій на місяць проти організацій, пов’язаних з Росією, які стосувалися виробництва нафти, зброї, і закупівель технологій. До того ж, фокус уваги має бути зміщений на Балтійське море, на яке припадає 80% нафтового експорту Москви, що приносить їй близько $10 млрд щомісяця.
