“Не робіть крок назад, там прірва”. Репортаж із площі Франка у Києві, де мітингують на...

• • Author, Наталія Патрікєєва
  • Role, ВВС Україна, Київ
• 26 хвилин(и) тому

Площа перед театром Івана Франка у Києві третій день поспіль заповнена натовпом. Ці люди не чекають вистави, вони ходять сюди протестувати. Після того, як Верховна Рада внесла правки до законодавства і зробила антикорупційні органи залежними від генпрокурора, українське суспільство обурилося.

Люди у різних містах почали виходити на центральні площі з вимогою скасувати закон та захистити незалежність САП і НАБУ.

24-го липня ввечері, на третій день після масових мітингів, Володимир Зеленський повідомив, що вніс на розгляд проєкт, який має повернути незалежність антикорупційним органам.

Однак обіцянки влади не мотивують громадян зупинятися – вони налаштовані протестувати.

Картонки мають навіть собаки

Левова частка протестувальників – молоді люди 18-25 років. Багато із них не цікавилися роботою антикорупційної системи раніше.

Яніна прийшла на площу Івана Франка одна із перших. Їй 18 років, навчається в університеті на спеціальності хореографія.

“Не робіть крок назад, там прірва” – напис на її плакаті.

“Я тут, тому що мені жити в цій країні. І я хочу впливати на її майбутнє. Закон, який, на жаль, вже був підписаний, скасовує незалежність НАБУ і САП. І це є прямим шляхом до корупції у владі. А це кінець нашої демократичної держави”, – каже дівчина.

Підпис до фото, Яніна, 18 роківВона щиро зізнається, що до прийняття закону не стежила за антикорупційними органами, але “коли таке стається, то всі розбираються дуже швидко”.

Яніна стоїть перед театром, навколо неї ще багато вільного простору. На годиннику 19:30. За годину площа вже майже заповнена. Я побачила тут підлітків, людей з дітьми, пенсіонерів, військових, ветеранів, політиків та співаків.

Майже у кожного в руках – плакати. Креативні, неочікувані та часто лайливі гасла – це “новий чорний” у цих протестах.

Таблички мають навіть собаки, які прийшли на мітинг разом із господарями.

Збоку площі стоять десятки упаковок із водою, а ще дині в пакеті з написом “це безкоштовно”.

Загалом, попри скандування і рішучість, атмосфера в натовпі спокійна – люди вічливі та привітні.

Валентинові 21, він на площі вперше. У попередні дні прийти не виходило – подавав документи для вступу в університет.

“Я за те, щоб в Україні відбувалися зміни. У правильну сторону, щоб ми йшли в Європейський Союз, а не сиділи на місці і не мали ручну версію НАБУ, яка контролюється президентом, або цим генпрокурором. Який зможе забирати в НАБУ справи і передавати їх іншим структурам, які вже просто їх закриють”, каже Валентин.

Підпис до фото, Валентин у масці і з плакатомВін також розповів, що допомагає війську, вміє друкувати на 3D принтері і робить деталі для дронів. У роботі антикорупційних органів розібрався також лише після скандального закону.

“Допоки дійсно змін не відбудеться, я буду сюди ходити”, – каже хлопець.

“Я мало не здох не за автократію”

36-ти річний військовий В’ячеслав прийшов на мітинг після служби. На його думку, до НАБУ і САП також є питання, але “ідея правильна, руйнувати їх неприпустимо”.

“Ми переростаємо вже в якусь автократію на рівні з Росією. Це просто вже задовбало. Казати про те, що у нас війна і не можна проводити вибори президента, але ось такі дурні закони, як скасування незалежності НАБУ та САП, ми можемо проводити. Це все якесь блюзнірство і маніпуляція”, – міркує військовий.

Підпис до фото, В’ячеслав, військовийЧоловік вважає, що все має “повернутися на свої місця”.

“Якщо ні, то це може перерости у конфлікт між народом і владою, а це лише зіграє на руку ворогу”.

Євген, який був на фронті 2,5 роки і нещодавно демобілізувався, також каже, що діяльність САП і НАБУ – не ідеальна.

“Але вони і працюють в таких умовах, коли їхня робота нікого не радує. Вони єдині, кому дозволено не зупинятися, якщо в розслідуванні раптом вийшов на себе”, – каже ветеран.

Він прийшов на площу, попри нові заяви президента, бо хоче переконатися, що “він їх дотримається”.

Підпис до фото, Євген, ветеран“Усі ці роки і мене, і моїх побратимів мучив один парадокс. З одного боку, ми мусимо по копійці випрошувати в людей гроші на транспорт, дрони, спорядження, рації. А коли приїжджаємо в Київ, то свого корча не маємо де припаркувати, бо все заставлено лексусами і крузаками. І ми от, ну, підозрюємо, що тут є якийсь, зв’язок”, – каже Євген.

“А коли нас намагаються позбавити можливості цей зв’язок пошукати, хочуть ліквідувати єдиний орган, який міг би встановити, що щось тут десь не так, оце трошки бісить. Бо ми не за те воюємо”.

Водночас Євген вдячний учасникам протестів за “громадянську мудрість”, що все відбувається без провокацій.

“Вдячний поліції і спецслужбам, які теж не намагаються ніяким чином це пресувати. Навіть попри те, що під час воєнного стану дійсно масові акції заборонені. Те, що ми отут зараз робимо, воно нам здається справедливим, але формально – це заборонено і незаконно”.

Військовий Іван був поранений більше року тому на фронті. Серед натовпу чоловік привертає увагу – це його військові речі і плакат.

“Я мало не здох не за автократію”, – написано на шматку картону.

Підпис до фото, Іван, ветеран“Я тут, бо незалежність антикорупційних інституцій критично важлива для нашого виживання. Банально, якщо сьогодні в Україні хтось розкрадає бюджет, ця людина або люди крадуть гроші з війни: крадуть дрони, медичне обладнання, спорядження, лікування, грошове забезпечення і так далі. Якщо дати людям красти все це, це знижує наші шанси на виживання”, – каже Іван.

Він переконаний, що в САП і НАБУ також є проблеми, але “той законопроєкт, який запропонував Зеленський і проголосував парламент їх не вирішують”.

“Я обожнюю цих людей”

Анна – 25-річна лікарка загальної практики сімейної медицини, вона вважає, що корупція в Україні напряму впливає на її сферу.

“Українські молоді лікарі проти корупції. І ці правки, які були внесені закон, які порушують незалежність, НАБУ і САП, нас не влаштовують. Тому я вірю у силу вулиці. Вірю, що влада має почути нас, тому я сьогодні тут.”, – каже дівчина і додає:

“Поки вони не проголосують, ми звідси не підемо”.

Підпис до фото, Анна показує свій плакатЦе її перший день протесту. Атмосфера на площі її надихає.

“Я обожнюю цих людей і дякую їм. Дивлячись на цю всю молодь, на дітей з плакатами, я вірю, що мені є, заради кого тут лишатися і далі працювати”.

Серед молоді видно і старших людей. Вони тримаються трохи далі від основного натовпу.

Володимир, якому 72 роки, загорнутий у прапор.

“Я сьогодні тут, бо відчув, що ми два майдани не відстояли до кінця. Треба стояти вже третій. Але я тішуся з того, що мої онуки вже перехоплюють ініціативу”.

Підпис до фото, Володимир під час протестуЧоловік каже, що раніше відчував навіть певну зневіру до пасивності молоді, а тепер змінив свою думку.

“Я сьогодні тут вперше. Позавчора дізнався, що виходять діти, побачив їх у метро, коли пізно вертався додому з роботи. Вчора просто в мене не було можливості, а сьогодні вже не міг не прийти”, – розповідає чоловік.

Серед натовпу також 67-річна Тетяна. Розповідає, що була на всіх майданах раніше і тепер також “не може пропустити”.

Підпис до фото, Тетяна“Мені хочеться, щоб Україна і українці були щасливими. І мені здається, що те, що відбулось два дні тому, це дуже погано для України. На нас знову насувалася диктатура, яка виводить людей на площі”, – вважає жінка.

Віктор, який прийшов “просто спостерігати”, не настільки оптимістичний та натхненний, як інші учасники.

Чоловік переконаний, що голосування за правки було спланованим президентом, а мітингувальників використовують, щоб показати, що Україна та її влада – демократичні.

“Новий закон швидко проголосують, все повернеться до того, як було. Це просто спланована схема – показати світові, що в Україні все демократично. Чомусь ця молодь не виходила на вулиці раніше, коли були інші корупційні скандали. А тут їх закликали – і вони одразу вийшли”, – каже чоловік.

Люди у масках і фаєри

Мітинг, в якому немає жодного лідера, а учасники викрикують нові гасла разом із тими, що з’явилися за часів Євромайдану, триває до настання темряви.

Тут можна почути “Вето на закон”, “Захистіть НАБУ і САП” разом із “Хто не скаче, той москаль”, “Банду геть” та “Одна, єдина, соборна Україна”.

Основна частина людей розходиться, поспішаючи на останні потяги метрополітену, який зачинається близько 22:30. Решта протестувальників, які, ймовірно, живуть ближче до центру, залишаються на довше.

Серед мітингарів у цей день – люди у мілітарі одязі із закритими обличчями.

Спочатку вони залазять на фонтан і лишають там плакати. Потім запалюють димові шашки, а о 23-й, одночасно із оголошенням повітряної тривоги, біля пам’ятника Івану Франку спалахують фаєри.

Підпис до фото, Біля площі Франка після 23-їМолодь не в захваті від такого видовища – вони періодично намагаються заспокоїти людей в масках, або тих, хто закликає до повалення влади.

З ними також намагається комунікувати поліція діалогу. Загалом правоохоронців навколо не надто багато, хоча відчутно більше, ніж у перший день протестів.

Основний канал комунікації між протестувальниками – це група в Telegram. Тут до самого ранку тривають обговорення, хто ж ці люди із закритими обличчями, навіщо вони прийшли і як уникнути сутичок надалі.

Самі ж чоловіки, які приховували обличчя, не відповіли, яку організацію представляють.

“Ми просто ЗСУ. У масках, бо так зручніше”, – сказав один із них.

Ще один із епіцентрів вже майже нічного зібрання утворився навколо депутатки Мар’яни Безуглої, яка голосувала за обмеження незалежності НАБУ і САП.

Вона довго дискутувала з мітингувальниками, а ті періодично викрикували їй образливі коментарі.

Підпис до фото, Мар’яна Безугла на мітингуБлижче до опівночі протестувальники розходяться, залишивши площу перед театром порожньо.

Наступного вечора вони планують прийти знову, аж поки парламентарі не проголосують за остаточне повернення незалежності антикорупційним органам.

Таке голосування призначили на 31 липня, а це означає, що театральна площа ще побачить натовпи з плакатами, які зібралися не на виставу.