Головна Без категорії Як волинські громади допомагали ЗСУ у 2024 році

Як волинські громади допомагали ЗСУ у 2024 році

13
0

Джерело: sylapravdy.com

Під час великої війни органи місцевого самоврядування стали частиною волонтерського руху й уже четвертий рік передають на потреби Сил оборони автівки, техніку, запчастини та інше.

На усе це із бюджетів міських, сільських та селищних рад Волині у 2024 році пішло 1,12 мільярда гривень – майже стільки ж, як за два попередні роки разом. Кілька громад, як от Володимирська, Луківська, Боратинська, витратили більше 15% річного бюджету. Водночас більше десятка не виділили й відсотка.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зібрав та проаналізував інформацію про те, скільки коштів зі своїх бюджетів територіальні громади Волині виділили на потреби оборони у 2024 році.

«Кожна змарнована гривня – це втрачене життя на фронті» У 2024 році 53 громади Волинської області (за винятком Сошичненської, яка не надала відповідь на запит Центру) на Сили оборони спрямували 1 мільярд 118 мільйонів гривень. Це більше, ніж в 2023 році майже на 191 мільйон гривень і вчетверо більше, ніж у 2022-му.

Щонайменше 956 мільйонів гривень (86%) із вказаної суми спрямовані безпосередньо на потреби Збройних сил України та територіальної оборони. Ще 41,3 мільйона гривень (4%) пішло на потреби Національної поліції, а 6,8 мільйона (0,6%) – на потреби Державної служби надзвичайних ситуацій.

В середньому опосередковано кожен мешканець Волині у 2024 році передав на потреби оборони 1088 гривень. Найбільше – платники податків Володимирської та Боратинської громад (4703 та 5029 гривень відповідно), найменше – Забродівської та Олицької (по 28 та 33 гривні).

Як ми збирали інформацію Щоб отримати дані про допомогу військовим «Сила правди» звернулася до усіх 54 громад Волині з інформаційними запитами, де просили надати інформацію про: 

  • кошти, виділені для ЗСУ та підрозділів територіальної оборони;
  • кошти, виділені для підрозділів Національної поліції;
  • кошти, виділені для підрозділів Державної служби надзвичайних ситуацій;
  • кошти, виділені для інших правоохоронних органів та збройних формувань (як от СБУ, прокуратура, добровольчі формування чи інші служби).

Більшість відразу надала відповіді і потрібну інформацію. З деякими довелося додатково спілкуватися телефоном, але навіть після спілкування окремі місцеві ради не надали інформації. До прикладу, Сошичненська громада відмовила в отриманні інформації через війну – надати повну інформацію пообіцяли після закінчення воєнного стану. 

Ще дев’ять громад повідомили лише загальну суму виділених коштів. Йдеться про Рівненську, Вишнівську, Підгайцівську, Заболоттівську, Доросинівську, Цуманську, Затурцівську, Локачинську та  Любомльську громади.

Переважно волинські громади спрямовували кошти на підтримку волинських військових частин та збройних формувань, а також частин, де служать представники громад. Зокрема, 100-ї окремої механізованої бригади.

Протягом першого року повномасштабного вторгнення підрозділ обороняв 215 кілометрів українсько-білоруського кордону. А з весни 2023 року у повному складі перебуває на сході України. Його бійці воювали на Бахмутському, Куп’янському, Лиманському, Покровському та Торецькому напрямках. 

За словами бійця бригади Богдана Климчука, великою проблемою є те, що в найкритичніший для держави час бюджетні кошти все ще витрачають на облагородження міст та ремонти доріг. 

До 24 лютого 2022 року він займався власним туристичним бізнесом. Нині ж виконує бойове завдання на Донеччині.

Богдан Климчук. Фото misto.media.

«Зараз не на часі перекладання бруківок, бордюрів, будівництво «Музею науки» за 128 мільйонів і тому подібне. Кожна гривня, яку витрачають не на критичну інфраструктуру, вартує життя на фронті», – каже Богдан Климчук. 

Водночас, за словами пресофіцера 100-ї ОМБ Сергія Хомінського, громади Волині протягом трьох років продовжують надавати підтримку підрозділу. 

Сергій Хомінський. Фото suspilne.media.

«Бійці 100 ОМБ дуже вдячні громадам Волині за справді потужну підтримку. Сьогодні основні потреби військових — це не продовольство чи одяг. Збройні сили спроможні закрити ці потреби самостійно. Для розуміння, один квадрокоптер Mavic з тепловізором коштує зараз уже понад 200 тисяч гривень. Таких дронів може за день витрачатися дуже багато, тому що бригада перебуває на абсолютно пекельному, надгарячому напрямку», – каже Сергій Хомінський.

«Дрони ніколи не бувають зайвими, але найкраще, коли ми отримуємо гроші субвенціями. Бо військові краще розуміють, яка саме техніка їм необхідна. Таким чином кошти витрачаються більш раціонально», – зазначив головний сержант роти 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів Андрій Хведчак.

Хто вділив війську найбільше? Майже 42% річного бюджету переказала на потреби оборони Володимирська міська громада (198,6 млн грн). 

Від 10 до 20% віддали шість самодостатніх громад: Луцька, Боратинська та Підгайцівська громади Луцького району, а також чотири у Ковельському: Луківська, Рівненська і Вишнівська громади. Загалом це ще майже 675 мільйонів гривень.

Ще 35 громад віддали від 1 до 9% доходів (загалом 229,3 млн грн). Ще 11 громад витратили менше 1% зі своєї казни (загалом 15,4 млн грн). У 2023 році таких громад було шість.

Отож, лідер за підтримкою армії на Волині Володимирська громада значну частину коштів спрямувала на підтримку 14-ї окремої механізованої бригади, яка дислокується у місті. Водночас порівняно з 2023 роком, торік сума допомоги була меншою на 111 мільйонів. Найімовірніше це пов’язано із скороченням податку на доходи фізичних осіб із військовослужбовців, який раніше надходив до місцевих бюджетів.

20 квадрокоптерів від Володимирської громади для 14 окремої механізованої бригади. Фото Володимирської міськради.

Майже 20% своїх доходів у 2024 році передала на оборону Луківська селищна громада Ковельського району – 13,9 мільйона гривень. Трохи менше – 18% – Боратинська сільська громада Луцького району. Щоправда в абсолютних цифрах це майже 94 мільйони гривень. 

Ще 16,3% на підтримку сил оборони віддала Рівненська громада на Ковельщині (15 млн грн). Переважно ці кошти пішли на автівки, дрони та інше обладнання.

Системи РЕБ від Рівненської громади для воїнів 14 та 100 ОМБр на Торецькому та Куп’янському напрямках. Фото з фейсбук-сторінки очільника ТГ Юрія Фініковського.

Орієнтовно таку ж частку бюджету (13%) витратила Луцька міська громада, хоча в абсолютних числах це 490,4 мільйона гривень.

Початок 2024-го. Луцька міська рада підтримала військових 100-ї ОМБ радіостанціями, акумуляторами та іншим обладнанням. Фото з фейсбук-сторінки Луцькради.

По 10-11% витратили Підгайцівська (45 млн грн) і Вишнівська (16,9 млн грн) громади.

«Ми закупляли дрони, в основному Mavic, FPV, РЕБ, а також інші необхідні речі, без яких хлопцям не обійтись. В основному за рахунок субвенцій. Допомагали безпосередньо військовим частинам, структурам Нацполіції та ДСНС. На ремонт ми намагаємося не давати, хоча є запити на десятки мільйонів. Адже військові постійно телефонують і навіть приходять до нас із різними запитами», – зазначив заступник голови Підгайцівської громади з питань діяльності виконавчого органу Леонід Гроголь.

«Запитів на дрони дуже багато, тому намагаємося закуповувати ще й про запас», – Леонід Гроголь.

«Закупили приціли, FPV-дрони, квадракоптери Mavic. Певні суми йшли на автівки та інші основні засоби, необхідні для підтримки обороноздатності держави. Наприклад, надувні палатки із запчастинами та обладнанням. Однак, окрім витрат із бюджету, Вишнівська сільрада постійно організовувала благодійні культурні заходи, де додатково зібрали більше 100 тисяч гривень», – каже начальниця фінансового відділу Вишнівської сільради Любов Ющук.

Від 5 до 8% своїх річних бюджетів на Сили оборони витратили дві міські громади у Володимирському районі: Устилузька (4,95 млн грн) та Нововолинська (40,7 млн грн), яка у 2023 році витратила у півтора рази більше (63 млн грн). У 2024 році бюджет громади зменшився.

Представники 100 ОМБР біля 40 FPV-дронів, генераторів та партії автомобільних рідин від Нововолинської ТГ. Фото з фейсбук-сторінки громади.

Трохи більше 6,5% своїх доходів у 2024-му витратила і Ковельська міська громада – понад 66 мільйонів гривень. Порівняно з 2023 роком ця сума зросла на 10 мільйонів гривень. 

Мер Ковеля Ігор Чайка з бійцем 141 бригади Михайлом Зіньчуком. Фото зі сторінки Ковельської громади у Facebook.

Майже стільки ж (від 6,5 до 9%) своїх річних бюджетів витратили на підтримку Сил оборони також Торчинська селищна громада Луцького району (12,7 млн грн) і Велицька сільська громада на Ковельщині (2,6 млн грн).

Які громади виділили на війну найменше? 41 з 54 волинських громад витратили менше 5% своїх бюджетів на підтримку Сил оборони. Загалом це майже 118 мільйонів гривень. А 11 з них не переказали навіть відсотка від своїх річних доходів. Це Затурцівська, Колодяжненська, Забродівська сільські громади, п’ять селищних – Ратнівська, Турійська, Старовижівська, Локачинська, Олицька та три міські: Рожищенська, Камінь-Каширська і Берестечківська громади.

Однак, варто зважати на те, що більшість громад, які передали на ЗСУ порівняну невелику частку бюджету, мають незначні власні доходи – себто не є самодостатніми та отримують значні дотації для забезпечення базових потреб.

«Мені хочеться похвалити маленькі громади! Це вражає до глибини душі. Наприклад, Сериховичівська сільська громада завжди допомагає чим може. Для них 100 тисяч гривень це ж величезна сума з бюджету, але вони все одно її надають. А ще Головненська, Голобська, Рівненська, Дубечненська, Копачівська… Якщо я не помиляюсь, навіть Доросинівська допомагала, а це дуже бідна громада. Я приїду у відпустку і поїду їм дякувати, бо не знаю, як вони у своїх бюджетах знаходять для нас кошти», – зазначив головний сержант роти 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів Андрій Хведчак.

Від 1 до 5% своїх доходів витратили 30 громад. Загалом це 102 мільйони гривень. Серед них, зокрема, Маневицька (13,5 млн грн), Прилісненська (5,1 млн грн), Городищенська (майже 5 млн грн), Горохівська (9,2 млн грн), Заболоттівська (2,3 млн грн) та інші громади.

«У 2023 році наша допомога була в рази більшою. Це пов’язано з тим, що тепер ПДФО йде у державний бюджет, а не місцевий. Тож і кількість допомоги скоротилася. Закуповували мавіки, генератори, старлінки, зарядні станції, різні запчастини для ремонту автомобілів», – каже сільський голова Заболоттівської громади Валерій Свіржевський. 

Зарядна станція «EcoFlow» для прикордонників від Заболоттівської громади. Фото зі сторінки громади у Facebook.

Менше одного відсотка річних бюджетів на підтримку Сил оборони пішло ще в 11 громад. Серед них Рожищенська (2,5 млн грн), Камінь-Каширська (4,5 млн грн) та Берестечківська (685 тис грн) міські громади.

«Камінь-Каширська громада завжди з нами на зв’язку, Берестечківська також. Коли є змога, завжди підтримають. Рожищенська – моя рідна громада, але від неї ми отримали відмови на три листи. Коли у 2024 році більше 30 громад передавали кошти, Рожищенська не дала нічого», – каже головний сержант роти 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів Андрій Хведчак.

Отож, лідерами у допомозі силам оборони в абсолютних числах у 2024-му стали великі міста: Луцьк, Володимир, Ковель, а також дві найбагатші сільські громади Луцького району – Боратинська та Підгайцівська. 

Це пов’язано з порівняно високим рівнем власних доходів. Хоча, у порівнянні з розмірами бюджету частка витрат на оборону не у всіх є високою. Наприклад, якщо у Володимира вона становила 42%, то у Луцька – 13%.

Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, скільки коштів волинські громади спрямували на допомогу ЗСУ за два роки повномасштабної війни.




реклама у Нововолинськ