“Великий бос та клерки”. П’ять ризиків для України, якщо в неї не буде незалежних САП...

Підпис до фото, Учасники протестів у Києві 23 липня 2025 року

• • Author, Жанна Безп’ятчук, Київ
  • Role, ВВС Україна
• 25 липня 2025

Довіра й підтримка України в ООН, НАТО, ЄС, США, Великій Британії та інших країнах-партнерах досі залежала від кількох ключових факторів.

По-перше, це готовність українців боротися проти зовнішнього агресора. І це довіра до української влади, що та справді налаштована на реформи й виконання вимог на шляху до вступу в ЄС.

Довіра українського народу до влади також залежить, як показують соцопитування, від реформ, готовності боротися за майбутнє країни на фронті та в тилу, а також її вміння заручатися підтримкою Заходу.

Як наслідок, рішення про ліквідацію незалежності САП та НАБУ, яке поки що залишається в силі, може справити не менший вплив на майбутнє України, ніж результат війни. Адже воно послаблює міжнародні позиції України та змінює внутрішній розподіл влади в країні.

Масові протести на знак незгоди з підривом системи антикорупційних органів – це випробування для президента Володимира Зеленського і його команди. Воно виявить, наскільки керівництво країни здатне почути та врахувати думку власного суспільства.

Тим часом іноземні медіа пишуть про посилення авторитарних тенденцій в Україні, як-от послаблення парламенту й інших інституцій, концентрацію влади в руках президента та його оточення, а також залякування незгодних.

24 липня, після двох днів протестів, президент зареєстрував новий законопроєкт № 13533, що має замінити скандальний закон №12414. Саме він суттєво обмежив повноваження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро.

Володимир Зеленський каже, що новий законопроєкт “гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист від будь-якого російського впливу”.

У ньому прибрали норму про те, що генпрокурор може забирати справи в НАБУ й передавати їх іншим правоохоронним органам.

Закон №12414 надав таке право генпрокурору України, якого призначає президент за згодою Верховної Ради. В українських реаліях ця посада є політичним призначенням.

Такі посади в демократичній системі мають бути обмежені системою противаг та стримувань. Іншими словами, їхні повноваження мають бути чітко визначені, до певної міри обмежені й збалансовані.

Ми проаналізували п’ять можливих наслідків для України, якщо в неї не буде справді незалежних, повністю захищених законом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро та Вищого антикорупційного суду.

Ризик 1. Замороження процесу вступу до ЄС

Підпис до фото, На протести в Києві вийшли тисячі молодих людей та сімей з дітьмиВсі домашні завдання, тобто реформи, які потрібно виконати для вступу України до Євросоюзу, умовно поділені на шість груп, або кластерів.

Це сотні цілком конкретних цеглин, з яких вибудовується величезна піраміда реформ: якась із цих цеглин є просто будівельним матеріалом, як-от, приміром, реформа Держстату, а якась – фундаментом. Незалежні антикорупційні органи – це саме він.

На це вказала після ухвалення закону № 12414 Марта Кос, єврокомісарка з розширення. “Серйозно занепокоєна сьогоднішнім голосуванням у Раді. Знищення ключових запобіжників, які захищають незалежність НАБУ, є серйозним кроком назад”, – написала Кос у соцмережі X.

“Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – наголосила вона.

Як тільки президент зареєстрував новий законопроєкт, Марта Кос була першою, кому подзвонив Тарас Качка, віцепрем’єр з євроінтеграції.

А речник Єврокомісії Стефан де Кеерсмакер зауважив, що поки що не час говорити про вплив останніх рішень української влади на фінансування та перемовини щодо вступу.

Процес перемовин щодо завдань із першого кластеру “Основи вступу” міг би початися вже цього року. Досі його блокувала Угорщина. Але Євросоюз був готовий, за інформацією видання “Європейська правда”, спробувати обійти угорське вето та призначив попередньо дату відкриття першого кластера з Україною на 18 липня.

Це стало би початком офіційних змістовних переговорів щодо вступу до ЄС. Кластер можна було б відкрити без голосування всіх країн-членів у Європейській Раді, де все може зірвати Угорщина. Установчі документи Євросоюзу не потребують такої процедури.

Події в Україні могли вплинути на відмову від цієї ідеї. Непризначення обраного на прозорому конкурсі керівника БЕБ через спецперевірку, переслідування антикорупціонера Віталія Шабуніна і демонтаж незалежності антикорупційних органів не додали ентузіазму Євросоюзу.

BBC Україна запитала в генпрокурора Руслана Кравченка, чи готовий він розділити відповідальність із Верховною Радою та президентом щодо імовірного замороження процесу вступу до ЄС.

Генпрокурор отримав якнайширші повноваження щодо керівництва САП, які суперечать зобов’язанням перед європейськими партнерами.

“Генпрокурор не приймає законів, а тільки виконує”, – відповів Кравченко на це. І наголосив, що не просив у президента збільшити свої повноваження.

Відтоді, як Україна набула статусу країни-кандидатки на членство в ЄС, питання побудови незалежних антикорупційних органів не можна також вважати суто внутрішнім.

Якщо підсумувати: щоб в України була реальна перспектива вступу в ЄС, у неї мають бути незалежні НАБУ та САП.

Ризик 2. Скорочення міжнародної допомоги та інвестицій

Підпис до фото, Учасники протестів вимагають справедливості та збереження демократії та нагадують, що ворог України – Росія, 23 липня 2025-го10-11 липня 2025 року в Римі відбулася міжнародна конференція з відбудови України. Вже четверта така подія за роки широкомасштабного вторгнення РФ. Вона мала залучити інвестиції та прокласти шлях для спільних виробництв, різних партнерств, трансферу технологій. Це була красива подія і позитивний піар для бізнес-проєктів в Україні.

А буквально десять днів по тому відбулися масові обшуки в детективів НАБУ та ухвалення в турбо-режимі закону, який підірвав незалежність САП. Ці дві інституції тісно залежать одна від одної: САП здійснює нагляд за розслідуваннями, які веде НАБУ.

На перший погляд, ці дві події не мають нічого спільного. Але це не зовсім так. Варто порівняти, до чого іноземні інвестори дослухаються насамперед: до PR-презентацій на таких конференціях чи до заяв і оцінок міжнародних організацій, як-от Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)? Останні матимуть значно більше ваги.

В ОЕСР українську владу попередили, що події навколо САП і НАБУ негативно вплинуть на бажання інвесторів та донорів вкладати кошти в Україну. Там наголосили, що новий закон про САП та НАБУ негативно позначиться конкретно на оборонних інвестиціях в Україну та фінансуванні її відновлення.

Про це йдеться в листі від ОЕСР на ім’ я заступниці керівника ОП Ірини Мудрої, який оприлюднила “Європейська правда“.

Глава Антикорупційного відділу ОЕСР Джулія Фромгольц написала, що якщо проблему, спричинену ухваленням закону № 12414, не вирішать, це може зірвати приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом. Це також підірве довіру міжнародних партнерів.

Ця заява суголосна тому, про що попередила єврокомісарка Марта Кос: боротьба з корупцією має бути в осерді і розбудови, і відбудови, і оборони України. Найбільш дієвий інструмент для цього – незалежні антикороргани.

Підпис до фото, Розбиратися зі САП доручили генпрокурору Руслану Кравченко, який запевнив: не буде загрожувати її незалежностіРизик 3. Повернення до Генпрокуратури часів Януковича

За законом № 12414, після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування генпрокурор має право доручити іншому прокурору перевірити законність дій його колег у межах цієї справи.

Генпрокурор зможе змінювати підслідність справ, які веде не лише НАБУ, але й Бюро економічної безпеки. Він може також на власний розсуд забирати справу в одного прокурора та передавати іншому. Підставою для цього має бути неефективність розслідування чи обставини воєнного стану.

Але в законі немає конкретних критеріїв для визначення цієї неефективності, як і вичерпного переліку випадків, коли доречно забирати справу в одного прокурора й передавати іншому. Йдеться вже про долю не лише САП і НАБУ, але й всієї прокуратури та навіть в цілому правоохоронної системи України.

“Цей закон стосується не лише НАБУ й САП, але й всіх інших прокурорів. Він знижує стандарти незалежності всіх прокурорів й автоматично прирівнює до них прокурорів САП, які досі були дещо більш незалежні. Тепер вони залежні від генпрокурора, який може робити інтервенції в будь-яке кримінальне провадження”, – пояснює ВВС Володимир Петраковський, викладач права НаУКМА та колишній прокурор.

І додає, що цей закон створив дуже високі ризики. “Через це не матиме значення, чи втручатиметься конкретний генпрокурор у справи. Це відкат від прокуратури європейського зразка й повернення до тієї ролі, яку генпрокурор мав до реформи 2014 року”.

Це модель, де є “один великий бос, а решта прокурорів немовби клерки”.

Підпис до фото, Генпрокурор розповів журналістам, що дізнався про голосування за закон № 12414 з телеграм-каналу і що з ним нові повноваження не обговорювалиРизик 4. Зростання топкорупції

Представники української влади критикували НАБУ за неефективність і за конкретні помилки.

Так, у своєму вечірньому зверненні до народу після ухвалення закону № 12414 президент Володимир Зеленський наголосив, що є справи щодо мільярдних розкрадань, які не розслідуються роками.

“Справи, які лежали, мають розслідуватись. Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном в дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це не нормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди висять роками”, – наголосив він.

Це радше відповідальність Офісу генпрокурора та Мін’юсту вдосконалити й пришвидшити видачу Україні підозрюваних у корупції. І це, до речі, прописано в новому законопроєкті президента, що мав би повернути незалежність САП та НАБУ.

Голова СБУ Василь Малюк на зустрічі з журналістами після обшуків у детективів НАБУ також критикував останнє за обшук в командувача Нацгвардії Олександра Півненка, для якого, як він наголосив, не було достатньо підстав. Це підірвало на якийсь час довіру бійців Нацгвардії до свого командира саме в розпал боротьби на фронті з російськими військами.

Водночас, саме НАБУ є єдиним наразі українським правоохоронним органом, що успішно пройшов зовнішній незалежний аудит. Його провели міжнародні експерти, визначені Кабміном.

Вони дійшли висновку, що “Бюро демонструє високу результативність у виявленні корупції на найвищому рівні”.

Водночас аудит виявив брак комплексної стратегії розвитку, недостатній захист викривачів, ризики витоку інформації з НАБУ.

НАБУ передало ВВС перелік своїх справ за 2022-2025 роки, за якими є вироки, що набрали чинність, та засуджені конкретні посадовці чи керівники підприємств. У ньому – 31 справа. Близько третини проваджень стосуються суддів. За 2025 рік НАБУ також уклало з підозрюваними дев’ять угод про співпрацю зі слідством.

Крім цих справ, є майже десяток резонансних проваджень щодо хабарництва, незаконного збагачення та спроб підкупу посадових осіб серед депутатів від “Слуг народу”.

Є приклади справ щодо посадовців категорії “А”, тобто тих, хто обіймав найвищі посади держслужби. Наведемо деякі з них.

Приміром, до суду передана справа Всеволода Князєва, ексголови Верховного Суду, якому інкримінують отримання хабаря розміром 2,7 мільйонів доларів.

У 2024-му НАБУ завершило слідство щодо Дмитра Сенниченка, ексглави Фонду держмайна. Його звинуватили у відмиванні понад 10 мільярдів гривень та завданні збитків на 500 мільйонів гривень. Він утік з України.

Олексій Чернишов, колишній міністр розвитку громад та територій і тимчасовий глава Нафтогазу, у червні 2025 року отримав підозру від НАБУ і САП в умисному заниженні вартості земель, які мали використовуватися для забудови. Це могло завдати шкоди державі на понад 1 мільярд гривень. Йому також інкримінують хабар розміром 14,5 мільйонів гривень. Суд заборонив Чернишову виїзд за кордон та обрав заставу в 120 мільйонів гривень.

Окрім того, відтоді, як в Україні з 2015-го постали такі антикорупційні органи, змінилися самі звички політичних еліт та державних посадовців. До 2014-го народні депутати ходили до парламенту з годинниками вартістю кілька десятків тисяч доларів, судді відкрито користувалися авто преміум-класу, посадовці мали елітні будинки й квартири, які не вважалися незаконним збагаченням.

За законом № 12414, будь-яку зі справ щодо такого збагачення чи хабарництва можна буде забрати в САП й передати Генпрокуратурі, а розслідування від НАБУ передати, приміром, ДБР, на яке де-факто можуть впливати посадовці ОП. Особливо часто в цьому контексті згадують заступника голови ОП Олега Татарова.

Крім політичного фактору, є питання щодо того, чи є в Генпрокуратури ресурси та кадри розслідувати топкорупцію. За словами Руслана Кравченка, його відомство відчуває сильний кадровий голод: понад тисяча посад незаповнені. А в окружних прокурорів – по 5-10 тисяч справ при зарплаті 35 тисяч гривень.

НАБУ і САП створені для того, щоб розслідувати лише корупцію і вести реалістичну кількість справ. І їхня незалежність – це ключова умова успіху їхніх проваджень, як наголошують і вони самі, й експерти, і ЄС, й інші міжнародні партнери.

Підпис до фото, Це перші масові протести в різних містах України проти рішень влади з лютого 2022-го Ризик 5. Втрата єдності перед загрозою Росії

Вперше від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україні відбуваються масові протести в Києві, Львові, Чернігові й інших містах одночасно. Більшість учасників – молодь.

Серед гасел, які ВВС Україна бачила й чула на цих акціях, є як вимоги зберегти незалежність НАБУ й САП, так і нагадування: саме народ – джерело влади. І цей народ обрав європейський шлях розвитку та воює за це на фронті проти Росії.

Учасники акцій часто нагадують, що головний ворог України – це саме Росія та її президент Володимир Путін.

Хоч і критикують при цьому рішення власної влади.

Попри те, що президент України вніс уже законопроєкт про відновлення незалежності антикорупційних органів, молодь не розходиться з майданів у своїх містах. Принципово для неї переконатися, що проблема справді вирішена. Це станеться, лише якщо Верховна Рада проголосує новий закон.

Окрему заяву щодо важливості зберегти єдність усередині країни зробив Кирило Буданов, начальник ГУР. Оприлюднив її в день, коли парламент ухвалив закон № 12414. Він поки що єдиний топпосадовець, який порушив це питання публічно, хоч і непрямо.

“Впевнений, що Україну врятують сильні військо та інституції. Українська історія навчила нас – нація програє, якщо її розривають внутрішні суперечності. В нас одна спільна біда, один ворог”. Він не згадав окремо НАБУ та САП і закликав до діалогу та відповідальності.

Прем’єрка Юлія Свириденко сказала в інтерв’ ю Bloomberg, що в українському суспільстві проблему корупції перебільшують. Цей матеріал вийшов якраз у день голосування за закон № 12414.

Очільниця українського уряду розповіла про опитування, згідно з якими, попри те, що більшість вважає корупцію поширеним явищем, набагато менше людей стикалися з нею.

“Чесно кажучи, в українському суспільстві та певних соціальних групах ця проблема перебільшується і надмірно акцентується”, — сказала прем’єрка.

І додала, що зовнішні спостерігачі “оцінюють Україну за іншими критеріями”.

Втім, реакції міжнародних організацій та українського суспільства на підрив незалежності антикорорганів свідчать про інше. Критерій протидії корупції залишається ключовим і життєво важливими у контексті війни.

Досі викликом для єдності всередині країни був вплив Росії, яка через пропаганду та підкуп дискредитувала українську владу, армію, мобілізацію, євроінтеграцію.

Цього разу на довіру до української влади та суспільну єдність вплинуло її власне рішення саме щодо боротьби з корупцією.