160 років від дня народження Андрея Шептицького. «Міфи, які кружляли над митрополитом, відходять у минуле,...

ЛЬВІВ ‒ 29 липня минає 160 років від дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (29 липня 1865-1 листопада 1944 роки життя). Польський граф, який став українським митрополитом. Обрав для служіння Богові та народу, мабуть, найважчий шлях.

Вірні УГКЦ сподіваються, що новий папа Лев XIV проголосить митрополита Андрея Шептицького блаженним церкви, тобто беатифікує. І ця справа, яка триває понад 65 років, на завершальному етапі сьогодні. Але як швидко цей останній етап завершиться при Левові XIV?

29 липня у рідному селі митрополита Андрея Шептицького Прилбичі відбудеться Божественна літургія за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука. Така проща до села відбувається щороку у день народження і відходу у вічний світ митрополита.

У заходах з нагоди вшанування митрополита в оперному театрі у Львові візьме участь апостольський нунцій в Україні, архиєпископ Вісвальдас Кульбокас.

Виставки, присвячені митрополитові, представлені в історичному музеї та музеї Шептицького. А ще організовані тематичні форуми, конференції. Тобто, попри війну, ювілейний рік наповнений подіями про видатного церковного діяча.

БеатифікаціяДва питання щодо митрополита Андрея Шептицького роками все ж залишаються актуальними і без відповіді: це справа беатифікації та визнання його Праведником народів світу. Але схоже на те, що новий папа має намір завершити беатифікаційний процес.

Про постать митрополита Андрея Шептицького 8 липня у Римі мовилось під час Синоду єпископів УГКЦ. Префект Дикастерії у справах канонізацій святих, кардинал Марчелло Семераро повідомив, що справа беатифікації митрополита Андрея Шептицького перебуває на фінальному етапі.

«Ми очікуємо, але мене запевнили, що підсумкова документація вже перебуває на стадії друку. Щойно вона надійде, ми передамо її на вивчення експертам. І якщо виникне потреба в якихось уточненнях, ми це, безумовно, зробимо. Однак ми вже на завершальному етапі, адже якраз очікували на цю документацію», ‒ ці слова почули від кардинала українські владики.

Наступного дня про греко-католицького митрополита говорив із папою Левом XIV президент України Володимир Зеленський. А це стало неочікувано для багатьох представників греко-католицької спільноти. Така згадка про справу беатифікації Шептицького лише підкреслює те, що постать Андрея Шептицького відома українцям. І папа почув це не лише від представників церкви, але й української влади.

Нагадував про справу Шептицького Ватикану і п’ятий президент України Петро Порошенко.

«Таке звернення президента до папи про потребу беатифікації Шептицького береться під увагу Ватиканом, як аргумент, що постать Шептицького не викликає розколу народу. Бо на цьому акцентував московський патріархат в Україні і говорила частина представників польського суспільства. Але час робить своє і є визнання митрополита на рівні держави і польського середовища, а це свідчить, що час робить своє, що ті міфи, які кружляли над митрополитом, відходять у минуле, а залишається тільки правда», ‒ зауважив єромонах УГКЦ Юстин Бойко.

Чи буде просуватися справа проголошення Андрея Шептицького блаженним швидшими темпами? З цим запитанням Радіо Свобода звернулось до нунція в Україні.

«Коли я читаю про діяльність митрополита Шептицького, що стосується монашого життя, і знаю монахів і монахинь, які стали результатом діянь митрополита Андрея 100 років тому – бачимо оті закладені плоди нині. Андрей Шептицький обрав для себе бути з найслабкішим, вибрав для себе нелегкий шлях. Це є святість і це головний приклад для мене. А ще коли читав його праці, написані у час перебування у російській в’язниці, то деякі моменти в його ментальності тоді змінилися. Він мав одну думку перед арештом, а, повернувшись на свободу, її змінив. Тобто, ще більше зрозумів свою місію, і Україну, і Росію, в тому числі. Це теж дає натхнення, є Божим провидінням, яке він приймав через страждання», ‒ каже Радіо Свобода апостольський нунцій в Україні, архиєпископ Вісвальдас Кульбокас.

Процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького розпочався у 1958 році за папи Івана ХХІІІ. Кілька разів його призупиняли через заяви окремих кардиналів, що митрополит – мовляв, «суперечлива постать». Російські впливи теж мали місце, але справу відновлювали.

Відомо з архівних матеріалів, листування, досліджень, що митрополит Андрей Шептицький мав ворогів за життя, йому ніяк не могли вибачити, що такий заможний чоловік, освічений, граф обрав для служіння Греко-католицьку церкву, коли вона переживала занепад. Вороги митрополита були і після його смерті, які втручались у процес беатифікації, творили міфи про митрополита, його діяльність, зауважують дослідники.

На сьогодні життя митрополита досліджене, як і його геройські чесноти. Визнання героїчної практики чеснот митрополита завершилося підписанням відповідного декрету папою Франциском 16 липня 2015 року. Відтоді митрополит отримав титул «праведний», що є визнанням його зразкового християнського життя, сповненого віри, надії та любові.

Також за всіма правилами оформлений випадок оздоровлення дитини у США у 2007 році, яке сталося за посередництва митрополита Андрея Шептицького. Медичні висновки вивчають фахівці.

В УГКЦ наголошують, що проголошення Андрея Шептицького блаженним є важливим як для самої церкви, так і всієї української спільноти у світі, бо це має величезне значення для ідентичності та історії УГКЦ та України.

«Це важливо для віруючих людей. Показує приклад святості людини, яка полягає в тому, щоб бути вірним Христу за різних обставин. Митрополит прожив численні випробування. Українці люблять вшановувати святих чужих, інших народів, коли привозять мощі. А коли мова про українських святих, то немов спрацьовує недовіра, як до влади. Це рабська ментальність, яка поволі викорінюється. Визнання Шептицького святим – для мене це ще й знак, що народ вийшов з радянської і рабської неволі, яка була над народом», ‒ каже отець Юстин Бойко.

Вірні УГКЦ очікують, що папа Лев XIV приїде в Україну і вони почують ім’я Андрея Шептицького серед блаженних. Втім, коли можливий візит понтифіка в Україну ‒ невідомо, зауважив апостольський нунцій Радіо Свобода.

«Митрополит Андрей Шептицький завжди був зі своїм народом. Ми знаємо, що він пережив важкі і складні часи, дві війни перейшли через нього. Він був зі своїми священниками і своїми людьми. Окрім того, що був главою церкви, він був пастирем церкви, а це як лікар, який чуває над усіма хворобами і є серед людей. Намагається ці хвороби зцілити через свої послання, молитви.

У посланнях митрополита є дуже багато про Бога, є багато звернень і пояснень, немає жодної ситуації, де б він розвів руки і сказав, що Бога немає. У всіх ситуаціях спрямовує людську думку і кріпить віру до Господа. Він був з тими, кому було найважче, а не з тими, хто був при владі, мав багато грошей чи думка йому була важлива. Справа беатифікації триває довго з різних причин. Втішаємось, що на Синоді повідомили, що процес беатифікації Шептицького є вже на фінальному етапі», ‒ говорить отець УГКЦ Микола Сулима.

Питання праведникаВизнання митрополита Андрея «Праведником народів світу» теж обговорюється довший час. Митрополит Андрей і його рідний брат ‒ архимандрит Климентій Шептицький у роки німецької окупації врятували понад 150 єврейських дітей, ризикуючи власним життям. Переховували дітей у митрополичих палатах, монастирях, церковних приміщеннях. Саме митрополит був відповідальний за порятунок. Він не міг наказувати монахам переховувати євреїв, але показував на власному прикладі, його брат, отець Климентій Шептицький виконував розпорядження митрополита і греко-католицькі монахи і священники рятували єврейське населення. У 1996 році архимандрит Климентій Шептицький був визнаний праведником, а митрополит – ні.

Із 2020 року головний рабин України Моше Реувен Азман домагається від Інституту «Яд Вашем» присвоїти митрополитові УГКЦ Андрею Шептицькому почесне звання «Праведника народів світу», щоб відновити історичну справедливість щодо цієї постаті. У зверненні головного рабина мовиться, що митрополит Андрей Шептицький керував операцією з порятунку більш ніж 150 єврейських дітей у роки Голокосту і не тільки давав накази переховувати єврейських дітей у монастирях, але й забороняв їх хрестити, щоб зберегти їх для єврейського народу.

Головний рабин України Моше Реувен Азман на аргументи інституту проти присвоєння звання митрополитові (що глава церкви привітав прихід німецьких військ до Львова і нібито «благословив дивізію СС «Галичина» – ред.) зазначив, що немає жодного справжнього документа, який підтверджує факт «благословення дивізії», і що порятунок єврейських дітей важливіший.

Відповідь інституту формальна донині: «Як і будь-яку іншу справу про порятунок євреїв у роки Другої світової війни, яка була відхилена комісією, справу митрополита Андрея можна повернути на повторний розгляд, якщо будуть отримані невідомі дотепер документи і свідчення, які по-новому висвітлюють діяльність митрополита в період німецької окупації». До сьогодні діє стереотип, який базується на радянських міфах, але розмова з «Яд Вашем» у цьому питанні дуже важлива, зазначають співрозмовники.

Андрей Шептицький був главою УГКЦ з 1901-го до 1944 року. За цей час були дві світові війни, польсько-українське збройне протистояння, міжвоєнний нестабільний період, сім разів змінювалась влада (австрійська, російська, українська, польська, радянська, німецька, радянська).

Граф Шептицький обрав монаше життя, вступив у василіанський монастир. Зумів реформувати церкву, не залишався осторонь народу, реагував на всі виклики часу. Він відродив монашество, був меценатом, підтримував талановитих людей, освіту, культуру. Греко-католицька церква, яку творив митрополит Андрей Шептицький, змогла вижити у роки підпілля і досі його праця відчутна, а його слова звучать сучасно.