Джерело: www.radiosvoboda.org
Цей документ позиціонується Офісом президента як виконання обіцянок про справедливість та верховенство права. За словами Зеленського, законопроєкт обговорили з міжнародними партнерами та експертами ЄС – з врахуванням зауважень правоохоронців. У відповідь на критику НАБУ та САП висловили підтримку №13533 та закликали схвалити його максимально швидко.
- Які шанси, що парламент проголосує за новий законопроєкт?
- Як результат голосування вплине на суспільну довіру до влади?
- Як західні партнери слідкуватимуть за поверненням незалежності НАБУ та САП?
Чи наберуться голоси?22 липня Верховна Рада проголосувала за закон №12414 – кнопки тоді натиснули 263 народних обранців. Найбільше голосів було від президентської «Слуги народу». Однак після суспільного спротиву – протестів великими містами України – та тиску від західних партнерів Зеленський запропонував альтернативний законопроєкт, який має повернути незалежність антикорупційних інститутів.
Деякі з народних депутатів, які голосували за закон №12414, почали виправдовуватися й просити вибачення за «помилки» і виявили готовність їх виправити під час майбутнього голосування за «президентську альтернативу».
Зокрема, народна депутатка від «Голосу» Таміла Ташева написала у фейсбуці, що факт її голосу «за» викликав багато «гнівних та емоційних реакцій». Також народна обраниця написала, що «всі помиляються», важливо «визнавати це і виправляти».
А от народний обранець від ЄС та лідер кримськотатарського народу Мустава Джемілєв, який також був у списку тих депутатів, які голосували за закон №12414, не просив вибачення, а намагався аргументувати своє рішення.
Для мене зараз на першому плані – перемога в цій війніМустафа Джемілєв
«Можна поміркувати про демократичність чи недемократичність ухваленого закону про обмеження деяких повноважень НАБУ та передачі цих повноважень генеральному прокурору. Але для мене зараз на першому плані – перемога в цій війні. Бо якщо ми зазнаємо поразки й Україна втратить свій суверенітет, то точно не буде ніякої демократії, а проблеми звільнення окупованих територій, в тому числі Криму, будуть відкладені на десятиріччя», – сказав Джемілєв у інтерв’ю радіо NV.
Однак чи всі народні депутати «визнають помилку» та проголосують за «відкат» незалежності НАБУ та САП?
25 липня спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що засідання Верховної Ради для розгляду невідкладного президентського законопроєкту відбудеться 31 липня 2025 року.
«Буду пропонувати прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання», – написав спікер.
Народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» заявив, що Верховна Рада збереться 31 липня і матиме достатню кількість голосів для ухвалення президентського законопроєкту щодо НАБУ та САП.
Ніхто ні на ніякі канікули не йдеФедір Венеславський
«Ніхто ні на ніякі канікули не йде. 90% роботи парламенту відбувається в комітетах. У тому числі і наш комітет нацбезпеки, оборони та розвідки працює. Я не думаю, що хтось поїхав відпочивати. Але з огляду на резонанс, на реакцію наших громадян і західних партнерів, я думаю, що всі з’їдуться і голосів точно вистачить», – сказав він.
За його словами, більшість народних депутатів «усвідомили помилку» і готові її виправити.
«Я вам скажу, що настрої неоднозначні у фракції. Одні вважають, що рішення було абсолютно правильне, свідоме. Інші розуміють, що це була помилка, тому цю помилку треба виправляти. Переважна більшість розуміє, що це була дійсно така стратегічна помилка в плані і нашої парламентської діяльності, і зовнішньополітичної діяльності, і відносно реакції наших партнерів, реакції суспільства. Переважна більшість це зрозуміла і готова цю помилку виправляти шляхом голосування в наступний четвер», – каже Веніславський.
На запитання, чому він сам не голосував за законопроєкт №12414, Федір Веніславський відповів, що його позиція була «абсолютно свідомою».
«Я утримався абсолютно свідомо. Те, що відбулося того ж вечора, наступного вечора (акції протесту – ред.) і реакція наших західних партнерів – для мене це було цілком очевидно. Я прямо озвучував свої побоювання колегам, з якими спілкувався в парламенті, чим може завершитися таке голосування. Для мене це був абсолютно свідомий вибір», – сказав депутат.
На думку професора політології Києво-Могилянської академії, наукового радника Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексія Гараня, попри публічні заяви депутатів від «Слуги народу» про готовність підтримати законопроєкт Зеленського, ситуація насправді не така однозначна.
Політолог припускає, що ухвалення документа в цілому можливе лише за умов активної мобілізації депутатського корпусу Банковою.
«Я бiльше схильний вважати, що переважно «слуги» будуть пiдтримувати цей законопроєкт, плюс демократична опозицiя», – вважає Олексiй Гарань.
«Що ж до проросійських уламків ОПЗЖ, плюс дві бізнес-групи… – я думаю, що це значною мірою теж залежить від стосунків цих груп з Офісом президента. Тобто якщо на Банковій дійсно готові і йдеться про те, щоб все ж ухвалювати цей законопроєкт, то вони змусять ці фракції теж голосувати…».
Попереднi голосування, продовжує Гарань, довели, що Офіс президент має можливостi збирати ситуативну бiльшiсть, опираючись не лише на фракцiю «Слуга народу». Однак цього разу однією із значних перешкод може стати явка.
Хтось може намагатися підставити президентаОлексій Гарань
«Офiцiйно немає ніяких вiдпусток, але хтось може захотіти показати непокору Офісу президента і не виправляти цю ситуацію, яка склалася. Хтось може навіть намагатися підставити президента. Але мені здається, що в цілому, якщо буде достатня явка, то цей законопроєкт президента має шанси бути проголосований», – розповів Олексій Гарань в коментарі Радіо Свобода.
Професор політології пiдкреслює, що законопроєкт президента вважається альтернативним до депутатського проєкту про скасування правок, і тому має голосуватись першим. Якщо ж вiн не набере голосiв, може постати питання про глибшу полiтичну кризу.
Суспільній довірі кінець?Скандальне голосування 22 липня за законопроєкт №12414 викликало масові вуличні акції по всій Україні – вперше з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Для багатьох активних громадян це стало точкою неповернення, вважає Олексій Гарань.
«Якщо ми говоримо про активне суспільство, яке слідкує за цим, яке не орієнтуються на інформаційні бульбашки, які запускаються «з гори», а дійсно розуміють, що відбувається, то я думаю, що 22 липня стало рубіконом. Тим рубіконом, який показує, що табу на масові протести зняте. І ба більше – табу зняте і на критику Зеленського», – розповідає професор політології.
Ухвалення нового закону справді може частково пом’якшити негативні наслідки, каже Гарань. Але довіру активного громадянського суспільства відновити, каже, буде непросто.
Українцi показали, що не хочуть послаблення реформ і повернення до автократичних методівОлексій Гарань
«Українцi показали, що не хочуть послаблення реформ і повернення до автократичних методів. Тепер влада боїться: якщо зробить щось подібне ще раз – буде протест. Вулиця реагуватиме. Для людей, які дійсно реально слідкують і розуміють, що відбувається за лаштунками – це падіння довіри. Але як це спрацює на іншу частину аудиторії – побачимо. Я думаю, що найближчим часом будуть опитування щодо довіри президенту, і все стане зрозумілішим», – зазначає полiтолог.
Водночас влада намагається перехопити ініціативу, каже Гарань. У промовах Зеленського знову з’явилися тези про «діалог i захист вiд росiйського впливу».
«Президент зараз говорить правильні слова, що от українці – молодці, що вони реагують, що потрібні діалоги і так далі. Але де ти був, коли підписував ці скандальні правки? Зараз він говорить правильні речі, але вони намагаються це виставити так, що це на Банковій – молодці. Влада зараз показує, що от вона – такий молодець, що вона намагається відреагувати на думку українців і при цьому президент, значить, ще й бореться з російськими впливами», – вважає Гарань.
Протест проти законопроєкту, що обмежує незалежність НАБУ та САП. Київ, 23 липня 2025 року
Говорити про те, що влада зробила правильні висновки з цієї ситуації, на думку Гараня, зарано. Однак в майбутньому, враховуючи різку реакцію суспільства, Офіс президента діятиме обережніше.
«Вони побачили, що суспільство здатне реагувати. Також вони побачили, що помилилися у своїх прогнозах. Зрозуміло, що вони не будуть діяти так нахабно, що вони будуть більше обережними. Але будьмо чесними – Зеленський звільнить Єрмака? Думаю, що відповідь тут очевидна. Офіс віддасть повноваження уряду, щоб він самостійно діяв і не озирався на те, що скаже президент? Ні. Тому я думаю, що базові речі залишаться», – аналізує Гарань.
ЄС попереджаєРеакцiя Заходу на ухвалення скандального закону була рiзкою: у заявi «Групи семи», у виступах послiв США та ЄС прозвучали прямi сигнали: будь-яке послаблення незалежностi антикорупцiйних органiв – червона лiнiя. I це було безпрецедентно, каже Олексій Гарань.
«Можливо, бiльше вплинув саме фактор захiдних партнерiв, якi сказали: не буде грошей. I вже з’явилися данi про замороження траншів», – пiдкреслює Гарань.
«Крiм того, ЄС був незадоволений тим, що Зеленський не пiдписував iншi важливi закони, наприклад, про «АРМА». Його не підписував дуже довго Стефанчук, потім 10 днів президент і так далі. Ясно, що цим теж були не задоволені. Європейський Союз свого часу дуже спокійно, не публічно, відреагував на непризначення керівника БЕБ».
За словами експерта, протест студентiв також вiдiграв свою роль: «Якби не було цих протестiв, можливо, й Захiд не реагував би так гостро. Але коли вони побачили, що українцi не сприймають цей закон, вони також посилили тиск».
Реакція ЄС була достатньою для того, щоб показати президенту, що вони думають з цього приводуОлексій Гарань
До 31 липня, зі слів професора політології, тиск триватиме: «Є різні форми, в тому числі і дипломатичні сигнали. Я думаю, що реакція Європейського Союзу була достатньою для того, щоб показати президенту, що вони думають з цього приводу».
За інформацією джерел «Економічної правди», Європейський Союз дипломатичними каналами вже передав Києву попередження про наслідки, якщо парламент не знайде голоси для повноцінного скасування норм законопроєкту №12414.
«24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду Свириденко, що призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні… Все поставили на паузу до виправлення ситуації», – повідомив один зі співбесідників видання.
