“Призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором відбулося на тлі підготовки атаки проти антикорупційних органів НАБУ та САП. Кравченку в ній відводилася своя роль. Про це пише «Українська правда». 35-річного Кравченка призначили у момент, коли в Офісі президента вже знали про ймовірне вручення підозри міністру Олексію Чернишову – після обшуків, проведених НАБУ і САП у травні. «Саме тими днями”, — повідомляє: ua.news
Призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором відбулося на тлі підготовки атаки проти антикорупційних органів НАБУ та САП. Кравченку в ній відводилася своя роль.
Про це пише «Українська правда».
35-річного Кравченка призначили у момент, коли в Офісі президента вже знали про ймовірне вручення підозри міністру Олексію Чернишову – після обшуків, проведених НАБУ і САП у травні.
«Саме тими днями, коли Чернишов уже перебував за кордоном і не збирався повертатися, відбулася фінальна зустріч Кравченка з керівництвом держави в ОПУ. Першим проєктом, який обговорювали з Кравченком, було… знищення незалежності антикорупційної системи. «Подумати, як», – у такій м’якій, але цілком зрозумілій формі озвучували завдання наймолодшому генпрокурору в історії України», – пише видання.
Зазначається, що ініціатором процесу джерела УП називають керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Сам Кравченко, за цими даними, під час зустрічі погодився, що «потягне» запропонований йому проєкт.
За словами співрозмовників УП, саме справа щодо Чернишова могла стати каталізатором дій з боку Банкової. Джерела, знайомі з матеріалами обшуків, розповідають, що на телефоні міністра були знайдені особисті фото з президентом і його дітьми. Цей факт, як стверджують правоохоронці, став аргументом для того, щоб перейти в атаку проти НАБУ.
У день призначення Кравченка джерела в правоохоронних структурах поширювали інформацію, що одним з його перших кроків стане передача справи Чернишова з-під юрисдикції НАБУ до контрольованого Офісом президента органу.
Кравченко публічно це заперечив. Але, як зазначають представники антикорупційних структур, контроль над НАБУ і САП через зміну законодавства міг дозволити не передавати справу – а керувати нею зсередини.
Ознаки можливої політичної мотивації журналісти УП побачили й у справі народного депутата з групи «Довіра» Роберта Горвата. Як розповіли УП в САП, раніше він уклав угоду зі слідством у справі про заволодіння землею на Закарпатті. Однак невдовзі після призначення Кравченка депутат відмовився підписувати угоду, заявивши, що «Клименка (керівник САП – УП) скоро зіб’ють».
22 липня Горват проголосував як за законопроєкт №12414 за позбавлення незалежності САП і НАБУ, так і за призначення Кравченка. За даними УП, разом з ним «за» натиснули ще дев’ятеро депутатів «Довіри». Джерела у Верховній Раді пов’язують це з політичними домовленостями: лояльність у голосуваннях в обмін на вплив на хід розслідувань.
Попри те, що Кравченко публічно заявив, що дізнався про нові повноваження щодо НАБУ і САП уже після голосування – з телеграм-каналів, – джерела в антикорупційній спільноті ставлять це під сумнів.
Нагадаємо, СБУ затримала Руслана Магамедрасулова — одного з керівників детективів НАБУ, який займався документуванням діяльності бізнесмена Тимура Міндіча, наближеного до президента України.
Тепер перед голосуванням за повернення незалежності Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) деякі народні депутати вимагають гарантій, що після зміни закону антикорупційні органи не розпочнуть розслідування проти тих, хто підтримував підпорядкування НАБУ і САП генпрокурору.
