Джерело: tsn.ua
Стосунки / © Freepik
У житті трапляються випадки, коли партнер пропонує пожити окремо. Часто така перспектива лякає або викликає гнів. Утім, подібні рішення не завжди ведуть до розриву — іноді це сигнал тривоги або крик про допомогу.
Лайф коуч Віталій Курсік у коментарі РБК-Україна розповів, що стоїть за такими словами і як реагувати, якщо ви не готові прийняти цю ідею.
Це не завжди крапка у стосунках Фраза «давай поживемо окремо» не завжди означає, що все закінчено. Причини можуть бути різні — емоційне вигорання, потреба у паузі, невміння вирішити конфлікт.
«Реакція „це-кінець“ — зрозуміла, але передчасна. Чоловік міг дійти до такого рішення зовсім не через байдужість чи зраду. Можливо, це емоційне вигоряння, втома або потреба себе переосмислити у стосунках. У будь-якому випадку — це важливий момент, який не варто замовчувати або ігнорувати», — каже експерт.
Уникайте припущень і задавайте прямі запитання Не треба одразу погоджуватись або кричати «та як ти можеш?!». Спробуйте спокійно запитати:
- Що для тебе означає «жити окремо»?
- Це пауза чи підготовка до розриву?
- Що ти хочеш зрозуміти чи змінити завдяки цьому рішенню?
Ці питання допоможуть прояснити позиції — і уникнути припущень.
Пошук компромісів Мати іншу точку зору — нормально. Якщо думка про окреме життя для вас неприйнятна, скажіть це чесно, без маніпуляцій: «Я не готова жити окремо. Якщо ти потребуєш простору — давай знайдемо інше рішення, як це можна зробити без переїздів».
У здорових стосунках компроміси шукають разом, а не нав’язуються однією стороною.
Симптом глибших проблем Небажання жити разом може бути симптомом глибших проблем: втрати близькості, відсутності діалогу, розходження цінностей.
«Це болісно, але корисно — іноді саме такі моменти допомагають побачити, чи варто продовжувати боротьбу за стосунки», — додає Віталій Курсік.
Не здавайте позиції зі страху, майте самоповагу Якщо ви погоджуєтесь лише через страх втратити партнера — це тривожний дзвіночок. Стосунки, в яких одна сторона «терпить» рішення іншої, приречені на емоційне вигорання.
Ви маєте право не погоджуватись. І це не ультиматум, а ознака самоповаги.
«Тимчасова відстань — не завжди трагедія. Але й не обов’язковий рецепт зцілення. Якщо ви обидва чесні у своїх мотивах — стосунки можуть пережити навіть роз’їзд. Але якщо хтось „погоджується, аби не втратити“ — згодом обов’язково втратить і себе, і партнера», — резюмує експерт.
До слова, американський психолог Марк Треверс розповів, що вбиває стосунки. Йдеться про дві речі: его вище за емоційну близькість, уникання відповідальності за вчинки.
