Зарплати головних комунальників Луцька у 2024-му: в кого була вища, ніж в мера

На оплату праці керівників 19 комунальних підприємств Луцька у 2024 році витратили понад 11 мільйонів гривень. Це на 1,8 мільйона більше ніж у 2023-му. Щомісяця головні комунальники отримували в середньому від 15 до 95 тисяч гривень. Тобто, дехто навіть більше за міського голову. Найвищі зарплати – у керівників комунальних підприємств критичної інфраструктури, які, проте, постійно дотаційні та збиткові.   

На основі поданих електронних декларацій про майно та доходи за 2024 рік Центр журналістських розслідувань «Сила правди» сформував рейтинг зарплат керівників комунальних підприємств Луцька.

Від 50 до 95 тисяч: у яких директорів були найвищі зарплати Минулоріч у Луцьку функціонувало 19 комунальних підприємств. На оплату праці їхніх керівників за рік сумарно пішло 11,7 мільйона гривень. Щомісячно посадовці в середньому отримували від 15 до 95 тисяч гривень до вирахування податків. 

За даними Пенсійного фонду України у 2024 році середня заробітна плата в Україні становила 17 486 гривень, мінімальна ж – 8000 гривень. Щомісячна винагорода більшості головних комунальників Луцька була на рівні 2-3 середніх, а в окремих сягнула п’яти середніх зарплат, або ж 10-11 мінімальних – навіть вище винагороди міського голови Луцька Ігоря Поліщука. У ці нарахування входить як посадовий оклад, так і різноманітні надбавки, доплати, премії та інші нарахування, які можуть різнитися в залежності від підприємства. Варто також наголосити, що відповідно до законодавства, в електронних деклараціях необхідно вказувати зарплату до оподаткування, тобто насправді на руки посадовці отримали на 19,5% менше від вказаних нижче сум.

До трійки найбільш оплачуваних головних комунальників у 2024 році увійшли директори ключових підприємств: «Луцькводоканалу», «Луцьктепла» та «Луцькспецкомунтрансу». Найвищу винагороду у 2024 році отримав директор водоканалу Віктор Гуменюк – за рік йому нарахували 1,15 мільйона гривень, що в середньому на місяць – 95 тисяч.

До слова, у 2023-му заробітки Віктора Гуменюка теж були найвищими серед луцьких комунальників. 

Очолюване ним підприємство неодноразово потрапляло у поле зору журналістів. Зокрема, «Сила правди» писала як директор водоканалу наприкінці 2023-го задекларував торговельну марку «evoda», як фірма, близька до керівництва, отримує мільйонні підряди на підприємстві та як «Луцькводоканал» ремонтував центральний фонтан Луцька. 

Торік Віктор Гуменюк також відзначився тим, що не пошкодував декілька тисяч гривень із зарплати, аби подати заявку на реєстрацію торговельної марки «Сила правди», яка співзвучна із назвою Центру журналістських розслідувань «Сила правди», очевидно маючи намір перешкодити роботі журналістів.

Заробітки очільника «Луцьктепла» Івана Скорупського – на другій позиції. За рік він заробив 1,13 мільйона гривень, а середня щомісячна плата становила орієнтовно 94 тисячі гривень.

Варто зазначити, що обидва підприємства, «Луцькводоканал» та «Луцьктепло», є найбльшими комунальними підприємствами і критично важливими – адже забезпечують містян водою та теплом. У 2024-му році сума їхніх збитків сягнула понад 50 мільйонів гривень. Та попри це заробітні плати керівників цих підприємств демонструють суттєве зростання порівняно з 2023 роком.

Третя сходинка у директора «Луцькспецкомунтрансу» Володимира Марценюка, який заробив 1,053 мільйона гривень, а це в середньому на місяць близько 87 тисяч гривень.

«Сила правди» звертала увагу на декларацію Володимира Марценюка за 2024 рік, оскільки вона не містить жодної інформації про житло та членів родини. У документі він вказує лише доходи, автівку та заощадження у сумі 200 тисяч гривень. 

Також раніше «Сила правди» писала про низку закупівель «Луцькспецкомунтрансу», у яких перемагала фірма, пов’язана з колишнім прокурором. Після публікації цього матеріалу сім’я експрокурора звернулася в поліцію та подала до суду на журналістів з вимогою визнати недостовірною опубліковану інформацію. Розгляд справи у суді триває. 

Власне, у компаній, пов’язаних з колишнім прокурором, «Луцькспецкомунтранс» придбав чимало транспорту, серед якого і позашляховик для поїздок на сміттєзвалище. 

Трохи нижчу заробітну плату вказала у декларації очільниця «Луцького комбінату шкільного та студентського харчування» Світлана Шмід. Її нарахування у 2024-ому сягнули 962,2 тисячі гривень, або ж орієнтовно 80 тисяч на місяць. 

Комбінат шкільного та студентського харчування вже майже 10 років годує луцьких школярів. Виконком ще у 2017 році передав йому в оренду шкільні харчоблоки і відтоді підприємство є безальтернативним надавачем цих послуг. Нещодавно волинські ЗМІ писали, що комбінат шкільного харчування годує школярів за дуже завищеними цінами, а заробітна плата його керівниці вища за зарплати мерів 12 міст України. 

На п’яту позицію за сумою річного заробітку вийшла керівниця Луцького зоопарку Людмила Денисенко, яка за рік отримала 769,3 тисячі гривень зарплати. В середньому це приблизно 64 тисячі гривень на місяць.

До слова, «Луцький зоопарк» фактично є «дотаційним» комунальним підприємством. Щороку він отримує бюджетну підтримку від міської ради: у 2022 та 2023 – 11,8 та 13,7 мільйона гривень відповідно, у 2024 – 16,4 мільйона гривень. А частка бюджетних коштів у структурі доходу становить майже 70 відсотків. За словами голови постійної комісії Луцької міської ради з питань комунального майна та приватизації Михайла Щура «Луцький зоопарк» разом із деякими іншими підприємствами виконує соціальну функцію, тому воно не може самостійно заробляти гроші. 

Очільник «Луцького підприємства електротранспорту» Анатолій Миронюк за 2024 рік заробив 629,9 тисячі гривень, тож в середньому щомісяця отримував орієнтовно 52 тисячі гривень. 

Підприємство електротранспорту, як і зоопарк, минулоріч отримало допомогу з бюджету, хоча значно меншу – 4,9 мільйона гривень. А його прибуток склав понад 800 тисяч гривень. В попередні роки підприємство працювало з перемінними успіхами – у 2023 мало збитки, у 2022 – без збитків, проте щороку отримувало бюджетну допомогу.   

На такому ж рівні була заробітна плата і у директора КП «Луцьксвітло» Валерія Мазіна – за рік йому нарахували 624,6 тисячі гривень, тобто приблизно по 52 тисячі щомісяця.

Хто отримував до 50 тисяч Керівник спецкомбінату комунально-побутового обслуговування Василь Цетнар у 2024 році отримав 596,2 тисячі гривень зарплати. Це близько 49 тисяч гривень на місяць. Нещодавно «Сила правди» викрила своєрідну «схему» на комунальному підприємстві, яке очолює Василь Цетнар: поруч зі спецкомбінатом працює фірма його дружини, а сам посадовець у робочий час продає ритуальне спорядження на ній. Після журналістського розслідування у Луцькій міській раді провели перевірку підприємства, однак порушень не виявили, а згодом керівника спецкомбінату ще й преміювали. 

З декларації за 2024 рік також стало відомо, що Василь Цетнар продав квартиру у Луцьку і переселився в будинок сина в Боратині. Журналісти «Сили правди» з’ясували, що він і раніше там мешкав, проте не вказував цього в декларації. 

Керівник житлово-комунального підприємства №3 Юрій Шевчук отримав 548,9 тисячі гривень за неповний 2024 рік, оскільки призначений на посаду 24 січня. Тож в середньому щомісячно заробляв орієнтовно 48,9 тисячі гривень. 

Цей жек, як і два інші, закінчили 2024-й з боргами: ЖКП №3 мало 547 тисяч, ЖКП №7 – 357 тисяч, а ЖКП №2 – 1,9 мільйона гривень. На підприємствах це пояснюють низькими тарифами. 

Олег Бахтай, очільник комунального «АвтоПаркСервісу», заробив у 2024-му 530 тисяч гривень – приблизно 44 тисячі щомісячно.

«Сила правди» неодноразово звертала увагу на роботу цього комунального «паркувального» підприємства. Зокрема, писала про те, як «АвтоПаркСервіс» залучив до господарювання на луцькому авторинку сумнівних підрядників, через що бюджет Луцька втратив мільйони гривень. Натомість Олег Бахтай не зміг пояснити депутатам причин такої ситуації. 

Також журналісти з’ясували, що на луцькому авторинку впродовж 10 років заробляли компанії, пов’язані з місцевим бізнесменом Вячеславом Алфьоровим та його сином Максимом. 

Зрештою, вже під час повномасштабного вторгнення «АвтоПаркСервіс» віддав в платне користування дві перспективні парковки навколо Центрального ринку міста пов’язаним із фінансово-промисловою групою «Континіум» народного депутата Степана Івахіва особам.

Директор ЖКП №7 Микола Гарбарчук задекларував 491 тисячу гривень річного заробітку, а це приблизно 40,9 тисячі гривень на місяць. 

Таку ж зарплату отримувала і керівниця комунального підприємства «Ласка» Оксана Богданюк – вона теж заробила 491 тисячу гривень, орієнтовно 40,9 тисячі щомісяця. Це підприємство, як і зоопарк, практично щороку отримує підтримку з бюджету. Минулоріч воно отримало понад сім мільйонів гривень, водночас мало 10 тисяч гривень збитків. Раніше Оксана Богданюк розповідала «Силі правди», що це підприємство не може бути прибутковим, тому що належить до соціальної сфери. 

Директор КП «Парки та сквери м. Луцька» Олександр Михалусь заробив 481 тисячу гривень, що становить орієнтовно 40 тисяч на місяць.

Підприємство «Парки та сквери м. Луцька» займається озелененням і доглядом за парковими зонами у місті. На думку депутатів воно теж належить до підприємств соціальної сфери, які не можуть бути рентабельними. Практично щороку воно отримує фінансову підтримку з бюджету, а у 2024 році частка бюджетних коштів становила майже 70 відсотків загального обороту. 

Зарплати на рівні 35 тисяч отримували троє керівників комунальних підприємств.

Річний заробіток керівника «Луцьких ринків» Ігоря Корольчука склав 443 тисячі гривень – близько 36 тисяч щомісячно. 

Директор «Центру розвитку туризму» Дмитро Зінько заробив 431 тисячу гривень – орієнтовно 35 тисяч гривень щомісяця. Трішки меншими були заробітки директора «Луцькреклами» Олександра Ковальського. Він задекларував 422 тисячі гривень річного заробітку, близько 35 тисяч гривень на місяць. 

Ці підприємства не належать до критичної чи соціальної інфраструктури, а працюють у сфері обслуговування ринків, реклами та туризму. Здавалося б, у таких сферах можна працювати без бюджетної підтримки, але це не так. Два із трьох підприємств минулоріч отримали мільйони з бюджету: «Луцькреклама» – 4,4 мільйона, «Центр розвитку туризму» – 3,7 мільйона гривень. Відтак рівень бюджетної підтримки у загальному обороті центру становить майже 60 відсотків, а в рекламного підприємства – майже 33 відсотки. 

До трійки очільників з найнижчими заробітками увійшли керівники стадіону, жеку та їдальні. 

Директор установи «Стадіон Авангард» Олександр Стадніцький заробив 400 тисяч гривень за рік, тобто в середньому на місяць отримував близько 33 тисяч гривень. Це підприємство теж регулярно отримує фінансову допомогу з бюджету – у 2024 році це 1,3 мільйона гривень. 

Директор ЖКП №2 Микола Романюк заробив за рік 377 тисяч гривень, що в середньому на місяць становить 31 тисячу. Його підприємство у 2024-му накопичило 1,9 мільйона збитків через низькі тарифи. 

Найнижча заробітна плата виявилась у керівниці міської комунальної їдальні №26 Юлії Капітули. Її річний заробіток склав 188 тисяч гривень, щомісяця вона отримувала приблизно 15,6 тисячі. 

Таку низьку зарплату Юлія Капітула пояснює тим, що їдальня не отримує допомоги з бюджету.

«Ми самі на себе працюємо, інші отримують з бюджету, а ми скільки заробляємо – стільки і маємо, – пояснює керівниця їдальні. – Ми окреме підприємство, поки заплатиш за все: за світло, за воду, за оренду, купиш продукти, а все що залишається – на зарплату. У нас вищих зарплат немає, у мене найвища, а у працівників – нижчі».

До слова, заробітна плата Юлії Капітули була найнижчою і в 2023-ому. 

Як змінились зарплати керівників порівняно з 2023 роком У 2023 році на заробітні плати головних комунальників пішло 9,8 мільйона гривень – це на 1,8 мільйона менше ніж у 2024-му. У 2024-му середні заробітні плати більшості очільників комунальних підприємств зросли від чотирьох до понад 70 відсотків. У керівника ЖКП №3 Юрія Шевчука середня зарплата зросла на 77 відсотків: його попередник Олександр Мартинюк у 2023 отримував в середньому 27 тисяч на місяць, а Юрій Шевчук у 2024-му – орієнтовно 48 тисяч.

Натомість доходи його колег з інших збиткових жеків залишилися приблизно на тому ж рівні: середня зарплата директора ЖКП №7 Миколи Гарбарчука зменшилася на понад 5%, директора ЖКП №2 Миколи Романюка зросла на 0,14%.   

Помітне зростання зарплат продемонстрували керівники паркувального та туристичного підприємств. В Олега Бахтая, керівника «АвтоПаркСервісу», заробітна плата зросла на понад 40%, а в Дмитра Зінька, директора центру туризму, – на понад 39%.   

Зарплати керівників на підприємствах критичної та соціальної інфраструктури зросли в середньому від 13 до 30 відсотків. Найнижчий відсоток зростання, на рівні 4–6 %, у керівників трьох установ: «Луцького зоопарку», «Комбінату шкільного та студентського харчування» та «Луцькреклами».  

Отож, у 2024-му середні заробітні плати керівників більшості підприємств демонструють динаміку зростання порівняно з 2023 роком. Втім, це важко сказати про очолювані ними підприємства, які не отримують значних прибутків та є залежними від допомоги з бюджету. 

Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, скільки заробляли керівники комунальних підприємств Луцька у 2023 році та скільки заробили головні лікарі Волині у 2024-му.

Цей матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту «Підтримка незалежного розслідувального медіа у Волинській області», що реалізується за підтримки організації «Людина в біді» («People in Need»)