Відповідь Трампу чи готовність “Орешника”? Чому Росія скасувала мораторій на ракети середньої і меншої дальності

Підпис до фото, Навчальний запуск балістичної ракети “Ярс”. За однією з версій, вона може бути родичкою “Орешника”

• • Author, Павло Аксьонов
  • Role, Військовий оглядач BBC
• 59 хвилин(и) тому

Росія відмовляється від мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності, повідомляє російське МЗС. Йдеться, що це зобов’язання вона ухвалила добровільно в односторонньому порядку після припинення 2019 року дії договору, який обмежував виробництво та розгортання таких систем.

Причиною відмови від мораторію в російському МЗС назвали активність США в Європі, пов’язану з установками, придатними для пусків ракет, але не з самими ракетами. Крім того, у МЗС послалися на застосування таких пускових установок під час навчань в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Росія оголосила про вихід з мораторію в понеділок – через два дні після того, як президент США Дональд Трамп розпорядився відправити у світовий океан два атомні підводні човни додатково до тих, які вже несуть бойове чергування.

Таким чином, за його словами, Трамп відреагував на пости заступника голови Радбезу Росії Дмитра Медведєва в соцмережах.

У заяві МЗС розпорядження Трампа про підводні човни не згадується.

Скасування мораторію – розміщення “Орешника”?

За чотири дні до скасування мораторію Володимир Путін оголосив, що в країні збудовано перший серійний ракетний комплекс “Орешник” із балістичними ракетами середнього радіуса дії. За словами Путіна, його вже передали у військо.

Цей комплекс Росія випробувала 21 листопада 2024 року на війні в Україні. Ракету запустили з полігону Капустін Яр в Астраханській області, неядерні блоки впали на місто Дніпро. Дальність польоту ракети становила приблизно 800-850 кілометрів.

Як розповів у коментарі BBC Максим Старчак із Центру міжнародної та оборонної політики Університету Квінс, “скасування мораторію – це пряме похідне від виробництва “Орешника”.

Підпис до фото, Наслідки удару по Дніпру балістичною ракетою середнього радіусу діїЗа його словами, Росія не почала б виробництво “Орешника”, “якби не було гарантії розміщення та прийняття на озброєння”.

“І атака по Україні, і виробництво говорили, що протягом року має розпочатись розміщення. Якби не війна, цей процес міг розпочатися ще раніше. Росія давно до цього готувалася, як мінімум з 2019 року”, – сказав експерт.

Цю думку поділяють і багато російських провоєнних каналів.

“Заява [Путіна] означає, що дивізіон машин комплексу (ймовірно, дві-три пускові установки з транспортно-заряджальними та іншими машинами) прийнятий військовими у промисловості і, ймовірно, надійшов на полігон Капустін Яр”, – пише телеграм-канал MilitaryRussia.

Договір (ДРСМД) і криза довіри

Договір про ліквідацію ракет меншої та середньої дальності (ДРСМД) СРСР і США підписали у 1987 році.

У 2019 році США вийшли з нього, звинувативши Росію в таємному створенні для комплексу “Іскандер” крилатої ракети 9М729 на базі 9M728, з дальністю понад 500 км, тобто такої, що підпадає під дію ДРСМД.

У Росії стверджують, що дальність ракети – у межах, встановлених договором.

Москва виступала проти розгортання Вашингтоном компонентів ПРО у Європі, які включають пускові установки Mark41 Vertical Launching System.

Потенційно вони можуть використовуватися як для протиракетних пусків Standard Missile 3, так і для крилатих ракет Tomahawk.

Tomahawk наземного базування підпадали під обмеження ДРСМД.

Американці теж відкидали ці претензії, стверджуючи, що установки систем протиракетної оборони необхідно готувати окремо для пусків крилатих ракет, і це непросто.

Багато в чому проблема з договором ДРСМД була викликана саме кризою довіри – обидві сторони лише підозрювали одна одну у порушенні документа, чітких і однозначних доказів ніхто не надав.

Китайська загроза

Іншою причиною, яку багато військових експертів вважають більш важливою, стала активність Китайської Народної Республіки, яка розробляє та розміщує ракети цих класів у регіоні.

Згідно з довідником Military Balance 2025, Китай має 352 балістичні ракети середньої дальності наземного базування, 225 балістичних ракет меншої дальності і 126 крилатих.

Китай займався розробкою та модернізацією ракет десятки років. Для КНР ці ракети є дуже важливими, оскільки вони забезпечують стримування сусідніх великих країн, у тому числі Японію, Індію та Росію.

У зоні ураження китайських ракет, що досягають острова Гуам, перебувають усі військові об’єкти США в регіоні та бази їхніх союзників.

Тому, як зазначали багато експертів, для США було небезпечніше протистояння з Китаєм, ніж із Росією в Європі, і ДРСМД їм більше заважав у цьому контексті.

Аргументи Росії

У повідомленні МЗС РФ згадуються “тренування на території Данії, в ході яких залучена мобільна (рухлива) пускова установка стандарту Mk70”.

Ця установка розробки Lockheed Martin – модернізація тієї самої Mk41, яка не влаштовувала Росію у складі ПРО в Європі. Вона також може застосовуватися для пусків крилатих ракет Tomahawk та протиракет сімейства Standard Missile.

Під час тренувань у Данії ця пускова система була оснащена зенітною ракетою SM-6, а не крилатою.

Підпис до фото, Пуск ракети з комплексу HIMARS під час навчань Talisman Sabre 2025 в АвстраліїЦе було перше закордонне розміщення такої ракети.

Там же пройшов випробувальний запуск нової ракети Precision Strike Missile, яка змінить в американському арсеналі тактичні ATACMS.

Дальність PrSM заявлена в 499 кілометрів, тобто вона і не порушує положення ДРСМД, але в МЗС побоюються, що дальність буде збільшена, і тоді всі системи HIMARS і MLRS, що існують в Європі, зокрема ті, що стоять на озброєнні ЗСУ, перетворяться на пускові установки ракет меншої дальності.

Всі ці пуски та розгортання фігурують у тексті російського МЗС як аргументи на користь скасування мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності.

У чому небезпека таких ракет

ДРСМД з’явився через те, що ракети меншої та середньої дальності дуже небезпечні тим, що підльотний час у них такий маленький, що майже не залишає шансу на їх перехоплення та підготовку удару у відповідь.

Тому потенційно можливо, щоб військові в одній із держав, побоюючись такого удару та нервуючи в умовах нестачі часу, трактували б будь-які сумніви на користь небезпеки та запустили свої ракети просто помилково.

У 1980-х роках радянський офіцер Станіслав Петров не став бити на сполох під час повідомлення системи про “ракетний удар” з боку США та врятував світ від ядерної війни.

У випадку з ракетами середньої та меншої дальності часу на оцінку ситуації та прийняття правильного рішення у нього було б набагато менше.