На Волині відтворили весілля за фотографією 1959 року

Про це Суспільному розповіла директорка центру Центру культури та дозвілля Любешівської селищної ради Валентина Лоза.

Щоб організувати дійство, учасники співпрацювали з дослідницею історії вишивок Валентиною Зусько. Вона й надала фото з весілля Івана Оласюка та Василини Любежаніної у селі В’язівно в 1959 році, яку згодом відтворили любешівці.

Валентина Зусько зазначила, що молодята одружилися на хуторі Залісачі, біля батьківської хати нареченої. Наразі Василина проживає у Вʼязівно в хаті, куди пішла в невістки, чоловіка вже немає.

“На фото жінки у святкових наших любешівських весільних костюмах, які потім одягали лише на свята. Вінок у нареченої — окремий витвір мистецтва. Такі вінки були поширені у нас, на Любешівщині, і навіть більшого розміру”, — розповіла Валентина Зусько.

Зі слів директорки центру Центру культури та дозвілля Валентини Лози, для відображення весілля залучили орієнтовно 65 людей.

“Одяг, який ми використовували, переважно з особистих речей акторів-аматорів, які брали участь у дійстві. Вишивка гладдю квітковими узорами була властива у наших селах у 50-60 роках і в багатьох сім’ях збереглася. У когось фартух, хустка, а в кого повноцінний костюм”, — сказала Валентина Лоза.

Упродовж кількох місяців, учасники шукали елементи народного одягу у своїх родичів, просили у знайомих позичити речі для заходу. Керівниця центру культури та дозвілля додала, що техніку “Ретязь за контурами малюнка”, у якій виконані вишивки, нещодавно ввели до обласного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини.

Під час заходу, учасники відтворювали обряд ділення короваю. Як зазначила Валентина Лоза, такий ритуал досі побутує на Любешівщині, але у кожному селі громади є свій рецепт весільного хліба.

Упродовж весілля наречена обтанцьовувала своїх подруг, після цього з молодої зняли вінок та пов’язали голову хустиною.

Також в місці відтворення обряду вивісили 12 рушників. Валентина Лоза пояснила: їх наречена діставала на показ перед відвідинами сватів. Згодом вони ставали її приданим.

“Ікони прикрашали квітами. У багатьох місцях їх робили з воску, та й ми їх воскували, але згідно наших традицій квіти виробляли саме з паперу”, — додала керівниця центру культури.

Учасники показали й водіння Куста. Валентина Лоза зауважила, що це не весільний обряд, він приурочений до Дня Святої Трійці. За традицією, з поміж мешканців обирали найгарнішу дівчину, одягали її у вінок, прикрашали листям, щоб надати їй форми куща, та водили по селу.

“Вже ближче до Горохівщини не спостерігалися такі обряди. А у нас території такі віддалені, ліса, болота і довго зберігався ритуал водіння Куста. Якщо процесія заходила в хату, господиня їх чимось пригостила, то це означало, що у сім’ї буде достаток та щастя”, — сказала директорка центру.

Як зауважила Валентина Лоза, захід підготували в межах проєкту “Жива спадщина”, метою якого є збереження та відтворення традицій минулого. Керівниця центру культури додала, що одним із наступних кроків буде створення брошури з фотографій про вбрання Любешівщини 50-60-х років.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!