Перемир’я не досягнуто, але Україну «не продали». Саміт на Алясці був успіхом чи провалом?

Президенти США та Росії не досягли угоди про перемир’я в Україні, але, за словами Дональда Трампа досягнути прогресу в цьому напрямку. Можливо, незабаром може відбутися наступний саміт і що до цього міг би долучитись президент Володимир Зеленський. Аналізуємо підсумки саміту на Алясці.

Що було основним на переговорах?Основним мало стати – принаймні були такі очікування – домовленість про перемир’я в Україні.

Як писав в своїй соцмережі Дональд Трамп «СТАВКИ ВИСОКІ», маючи на увазі перемир’я як перший значний крок до покладення кінця війні і миру в Україні, де війна триває вже три з половиною роки. І в літаку по дорозі з Вашингтону до Анкоріджа Трамп говорив про надію на досягнення угоди по перемир’я.

Але перемир’я не досягнуто. «Немає угоди поки не досягнуто угоди», – сказав президента Трамп на спільному з Путіним виступі перед журналістами, де питання ЗМІ не ставили.

Трамп вважав перемир’я головною ціллю, хоча й припускав, що воно може й не бути досягнуто, даючи 25 відсотків для песимістичного сценарію.

«По багатьох пунктах ми погодились. Є лише кілька, які залишаються. Деякі з них не є аж такими важливими. Один є, ймовірно, найбільш важливий, але ми маємо гарний шанс узгодити його», – сказав Трамп маючи на увазі під «найбільш важливим» – перемир’я, припинення бойових дій.

Перед Аляскою припускали, що може бути досягнуто якщо не безтермінове перемир’я, то хоча б тимчасове – писали і про 15 днів і про 30 серед іншого. Так само припускали, що може бути якщо не повне перемир’я, то хоча в у повітрі, а вже потім – і на суші і на морі.

Повітряне перемир’я могло б припинити тероризування українських міст російськими ракетами і дронами і Росія, припускали, могла б теж в цьому зацікавлена оскільки Україна серйозно дошкуляє дроновими ударами по російських військових об’єктах, а останнім часом майже щоденними ударами по російських нафтопереробних заводах та нафтосховищах.

Але все ні повного, ні навіть обмеженовогго перемр€я досягти не вдалося.

Але чому не досягли?На прес-конференції (без питань від журналістів) було видно, що Путін читав свій виступ, а Трамп говорив вживу, без папірця.

Це може бути ознакою того, що російському керманичу наперед все написали і там було положення – вже традиційне в російській позиції – про потребу «усунення першопричин конфлікту» в Україні.

Під цими «першопричинами» зазвичай в Кремлі мають на увазі і не членство України в НАТО, і не поставки зброї Україні, і обмеження на численність ЗСУ, також фігурували захист російської мови в Україні і навіть серед політичних вимог лунало і усунення Володимира Зеленського від влади…

«Я не раз казав, що для Росії події в Україні пов’язані з фундаментальними загрозами нашій національній безпеці. Ба більше, ми завжди вважали і вважаємо український народ братнім, як це не дивно прозвучить в сьогоднішніх умовах. В нас одне коріння і все, що відбувається, – це трагедія. Тому наша країна щиро зацікавлена в тому, що покласти цьому край», – сказав Путін.

Слухаючи Путіна, Трамп трохи скептично нудьгував – особливо коли Путін говорив багато про співпрацю СРСР та США в часи Другої світової чи давні зв’язки Росії з Аляскою, частиною якою Аляска була в 1799-1867 роках поки її не купили американці.

Путін навіть сказав, що якби Трамп був президентом, то конфлікту в Україні не сталося б. Трамп зі свого боку пару раз назвав Путіна ім’я – Володимир.

«Нічого хорошого не сталося, але і нічого поганого не сталося. Не сталося найкращого, але не сталося і найгіршого. Не була Україна продана», – сказав колишній посол США в Києві Вільям Тейлор. «Не сталося Мюнхена і не сталося Ялти коли б Україна була б продана».

Під «Мюнхеном» мається на увазі 1938 рік і спроби умиротворити Гітлера з боку тодішніх лідерів Франції та Британії, що не відвернуло апетитів Рейху до війни після анексії частин Чехословаччини. А під «Ялтою» мається на увазі розподіл Європи на сфери впливу на Ялтинській конференції 1945 року лідерами СРСР, США та Британії.

Чи будуть санкції?Президент Трамп допускав можливість запровадження додаткових санкцій проти Росії в разі незгоди на перемир’я.

Але враховуючи атмосферу стосунків Трамп з Путіним і перспективу наступної зустрічі вже, можливо, незабаром, – навряд чи зараз будуть додаткові санкцій США – особливо якщо є нагода для наступної зустрічі на найвищому рівні.

«Пан Трамп не здав Україну. Але в літаку по дорозі на переговори він говорив про перемир’я і якщо цього не досягнуто, то чи готовий він запровадити суворі санкції тепер?» – каже експолсол США в Києві Стівен Пайфер.

Що Трамп вже зробив – так це 25-відсотковемито для Індії через купівлю російської нафти і те саме очікували від нього і щодо Китаю. Але в інтерв’ю Fox News після переговорів з Путіним Трамп сказав, що «враховуючи те, що сталося сьогодні, я не думаю, що мушу думати про можливе збільшення тарифів щодо Китаю».

«Я не вірю, що Трамп буде вводити якісь додаткові санкції. Він буде говорити про те, що треба далі говорити з росіянами, треба шукати рішень. Я не відчуваю, що у нього є бажання погіршувати стосунки з Росією», – сказав Радіо Свобода український дипломат Олексій Мацука.

Але це не означає, що не можуть бути нові санкції з боку Європи. Вже наприкінці серпня глави МЗС країн ЄС мають обговорити в Данії, яка головує в ЖС6 19-й пакет санкцій.

Невідомо, чи піде ЄС на це і чи не попросить тепер Вашингтон наразі цього не робити враховуючи наслідки Аляски?

Що з гарантіями безпеки?Активно коментують один момент з виступу Путіна після переговорів. Він сказав, що розуміє, що безпека України має теж братись до уваги. Що він має на увазі під цим – він не пояснив, але саме Росія під його керівництвом позбавляє Україну і українців безпеки, ведучи військову агресію і обстрілюючи мирне населення та інфраструктуру.

Цікаво, що невдовзі після вступу на посаду президент Трамп був скептичним щодо американських безпекових гарантій для України, але перед переговорами на Алясці сказав, що США – разом з європейцями можуть дати якісь безпекові гарантії Україні, однак це не означає членства України в НАТО.

Щодо європейських гарантій безпеки – то тут і поставки зброї і фінансова підтримка і навіть ідея можливого розміщення європейського миротворчого контингенту в Україні після досягнення перемир’я.

Які цікаві моменти були?Зустріч тривала десь до трьох годин, хоча кремлівський речник припускав, що переговори можуть тривати шість годин. Також не було тривалої зустрічі сам-на-сам, а були переговори за формулою 3-на-3.

З американського боку – Дональд Трамп, держсекретар Марко Рубіо і спецпосланець Стів Віткофф, з російського – президент Путін, глава МЗС Сергій Лавров і радник Путіна з зовнішньої політики Юрій Ушаков.

Але після появи перед журналістами, Трамп та Путін також мали розмову сам-на-сам.

Отже тепер очікують на наступник саміт – можливо, лідерів США, України та Росії, а може й хтось з європейців доучиться.

Путін навіть запропонував Москву як місце для такого саміту, але Трамп відповів, що його за це будуть критикувати, але зауважив, що пропозиція цікава.

Багато хто говорить, що Путін нібито на Алясці здобув дипломатичну перемогу, бо вийшов з міжнародної ізоляції, адже йому в США – найпотужнішій демократії світу – простелити червону доріжку і прийняли з візитом на очах в усього світу.

Це вже само по собі є досягненням і викликає несприйняття в багатьох в Україні та за її межами, адже в Україні Путіна вважають воєнним злочинцем, а Міжнародний Кримінальний суд видав ордер на його арешт.

Як сказав Радіо Свобода голова парламентського Комітету з закордонних справ Олександр Мережко: «Медійно, на жаль, Путін виграв. Тому що, на жаль, цей саміт вже для нього певна дипломатична перемога. І, на превеликий жаль, це сталося, і зараз нам потрібно мінімізувати ті негативні наслідки, які випливають з цього».