Спомин про Героя. Спецпризначенця поховали на Волині – у рідному селі батька

Воїн загинув біля села Кузьмине Сєвєродонецького району Луганської області, пише Юлія Музика на шпальтах видання Нова доба.

Сергій Березний майже десять років працював на Рівненській АЕС у електроцеху на посаді електромонтера. Вже наступного дня після повномасштабного вторгнення росії, 25 лютого 2022 року, пішов боронити Україну від ворога. Служив командиром відділення 11 роти 4 загону спеціального призначення.

– Він був добряком і весельчаком, чудовим сином, чоловіком, братом та другом, справжнім патріотом України. Коли ще дев’ять років тому одружувався, повінчатися захотів в українській церкві, – розповідають його двоюрідні сестри.

Із Козлиничів був родом покійний батько Сергія Березного, Павло Васильович, який ще у молоді роки виїхав на проживання у сусіднє до рідного села місто Вараш, звідки разом із сім’єю часто навідувався до своїх батьків. Був ліквідатором аварії на ЧАЕС і вже давно пішов у засвіти.

– Коли Сергій приходив в жовтні у відпустку з війни, сказав, що, якщо з ним щось станеться, аби ми поховали його поруч із батьком в Козлиничах… – з болем говорять його рідні.

Ніхто тоді навіть думки не припускав, що вже через два місяці ім’я Сергія кров’ю закарбується у боротьбу за волю України. Усі вітали його 14 грудня із 35-річним ювілеєм, а вже 3 січня виконали його волю бути похованим біля батька… Відспівали загиблого Героя в Свято-Михайлівському храмі ПЦУ у Вараші, траурною процесією провівши його у село. Сотні жителів Вараської і Маневицької громад прийшли у цей день віддати шану полеглому за нас і нашу державу Воїну, підтримати його дружину Світлану, маму Лідію Сергіївну, старших брата Андрія та сестру Лілю, велику родину Березних.

Вічна пам’ять, честь та шана Герою!

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!