«Ми не очікували такого лиха»: нова реальність у Добропіллі

У той час, коли Володимир Путін ішов червоною доріжкою, яку розстелили перед ним американські військові на Алясці, жителі міста Добропілля в Донецькій області ховалися в підвалах від російських ударів. У ніч на суботу, саме під час зустрічі Путіна й Трампа, російська армія била по житлових будинках у Добропіллі – ракетами та безпілотниками. Українські військові стверджують, що ситуацію на Донбасі вдалося стабілізувати й частину територій після прориву російських військ вдалося відвоювати. Про це вони розповіли телеканалу «Настоящее время»(створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки).

Юрій з дружиною живуть на п’ятому поверсі панельного будинку в Добропіллі. Його квартира стала першою перешкодою на шляху ракети реактивної системи залпового вогню «Смерч»: хвостовик від ракети пробив усі п’ять поверхів будинку.

«Я думав з вечора, тут спати чи там. Думав там, як завжди. Тут дружина спала. Якби вона спала тут, я б уже був вдівцем», – каже Юрій.

Бойова частина ракети впала в іншому місці, тож усі залишилися живі. Поруч із будинком – ще кілька вирв.

Добропілля – одне з міст Донбасу, яке ще у 2014-му не підтримало сепаратистські рухи. На відміну від сусіднього Покровська чи Краматорська, тут не проводили так званих сумнозвісних референдумів. А останніми роками це було заможне шахтарське містечко.

«Дуже важко на це дивитися… Таке гарне було Добропілля. Таке зелене, маленьке містечко. І не змогли його зберегти, – Лариса переступає уламки цегли та скла там, де колись був центр міста, і плаче. – Дуже страшно… У мене тут подруга загинула. Єдина. Сказала, що піду скуплюся, бо акція була. Пішла й не повернулася. Я сьогодні з нею розмовляла 40 хвилин увечері, а наступного дня мені вже кажуть про похорон. Я не могла повірити, як така людинонька… я не можу туди дивитися, не можу тут ходити».

Добропілля – одне з міст Донбасу, яке спорожніло дуже швидко. Ще кілька тижнів тому тут був ринок. Вирувало життя. Новий етап виїзду цивільних із міста почався близько тижня тому, коли російська армія прорвала лінію оборони північніше від міста.

«Давайте будемо чесними. Я думаю, вони просто вирішили перевірити. Вирішили, що у нас мало людей. Усі медіа, всі кричать, що ніхто не хоче йти служити. І вони думали, що на передньому краї є люди, а позаду вже нікого немає, – каже сержант 82-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ з позивним «Лісник», які зараз тримають один із найнебезпечніших відрізків фронту. – Вони там прорвали, далі – пішли-пішли-пішли, і зрозуміли, що їх ніхто не зупиняє, тож продовжили вклинюватися в нашу оборону».

Солдати бригади констатують: противник знайшов тактику для швидкої атаки: «Скупчення ворога стрімкі завдяки підвезенню на мотоциклах. Ця тактика доволі успішна, і ворог застосовує її по всій лінії фронту. Швидко, маневрено. Вони доїжджають до певної лісосмуги, висаджують усіх і далі йдуть пішки».

Попри це, за останні кілька днів українські військові здійснили контратаки. «Лісник» показує на карті відвойовану територію, просить поки це не публікувати, але заспокоює: «Вони не встигли закріпитися. Думаю, скоро буде інформація для ЗМІ, але на цій ділянці у нас є успіх. Я думаю, зробимо висновки. Ті заходи з зачищення і стабілізації, що тривають, зараз доволі результативні».

Саме місто живе без води. І сюди вже доїжджають не всі евакуаційні групи – заважають дрони.

«Ми не очікували просто, що в Добропілля прийде таке лихо. Це просто нереально все. Ми не думали. Ми переживали за Покровськ, за все це, але коли одразу ось таке. Ми чекали-чекали, почали всі виїжджати, чекали, поки хтось домовиться, настане мир, чекали, вірили, надіялися, а тепер… все… Нам залишається тільки чекати. І вірити».