Джерело: sylapravdy.com
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував прямі договори Боратинської сільради на ремонт чи обслуговування доріг поза тендерами в діапазоні від 30 до 200 тисяч гривень. Нагадаємо, 200 тисяч гривень – це той поріг, до якого законодавство дає право замовникам для замовлення послуг не оголошувати конкурентну закупівлю через систему «Prozorro». Однак у таких ситуаціях важливо, щоб розпорядники коштів платників податків штучно «не дрібнили» закупівлі, адже прямі угоди не дають змоги економити.
По 2-3 договори на ремонт однієї вулиці У системі публічних закупівель «Prozzoro» розміщена інформація про 115 прямих угод Боратинської сільської ради на проведення поточних ремонтів шляхів та вулиць на загальну суму 19,2 млн гривень. Ці договори орган місцевого самоврядування уклав з початку 2024-го й до середини 2025-го року.
Найбільше підрядів отримали дві фірми. Обидві зареєстровані у Боратинській громаді. Це ТОВ «Стир-Агробуд» і приватне підприємство «Будолімпстрой Луцьк». Загальна сума угод із ними становить майже 13,8 мільйона гривень.
«Стир-Агробуд» за півтора року отримало замовлень на оновлення шляхів на майже 5,5 мільйона гривень, підписавши 34 угоди. Серед них, до прикладу, є дві про ремонт вулиці Новоселів у Боратині. У серпні 2024-го цій компанії замовили аварійно-відновлювальні роботи дорожнього покриття від будинку 59 до будинку 69 за 181 тисячу гривень і тоді ж іншою угодою на 160 тисяч обумовили ремонт шматка вулиці від будинку 69 до будинку 79.
Але найбільше поточних ремонтів частин вулиць Боратинська сільрада з 2024 року без тендеру замовила у місцевого ПП «Будолімпстрой Луцьк». За даними системи «Рrozorro», із цим підрядником сільрада підписала 43 договори щодо дорожніх робіт без тендеру на 8,3 мільйона гривень.
Деякі із підрядів цієї фірми, ймовірно, сільрада могла б об’єднати й задля економії замовити їх через тендер. Наприклад, 16 травня 2025 року сторони підписали три різні договори про роботи на одній і тій же вулиці в селі Боратин: на поточний ремонт з’їзду з проїзної дороги на вулиці 3-я Набережна за 199,7 тисячі гривень, поточний ремонт перехрестя на цій же вулиці за майже аналогічну суму та поточний ремонт самої 3-ї Набережної – також за 199,7 тисячі.
Схожа ситуація – і з двома іншими договорами від 24 березня 2025 року. Боратинська сільрада замовила компанії «Будолімпстрой Луцьк» ремонт на вулиці 5-та Набережна за 199,9 тисячі та ремонт з’їзду з проїзної дороги на цій же 5-й Набережній за 199,4 тисячі гривень.
До слова, 10-ту Набережну це підприємство ремонтувало двома заходами два роки поспіль: кожен раз він вартував бюджету також майже по 200 тисяч гривень.
Чому прямі угоди це не найекономніше рішення і як пояснюють дивні угоди у сільській раді Відповідальна за закупівлі представниця боратинської влади Олена Савчук пояснює: угоди, які сільрада укладає напряму – це, мовляв, закривання дірок. Їх використовують, коли потрібно швидко вирішити проблему.
«Це просто таке тимчасове закриття критичних ділянок […]. Зазвичай це відбувається так: жителі вулиці звертаються до нас через ЦНАП із заявою про необхідність відремонтувати якусь вулицю. Перелік цих заяв виноситься на виконком, потім на сесію і складається загальний перелік вулиць, які йдуть на тендер. Щодо цього переліку відбувається розробка проєктно-кошторисної документації, ну і відповідно тоді вже оголошується тендер. Навіть, якщо це йде як поточний ремонт… Мабуть, ця вулиця (Набережна – ред. СП) не була включена до того переліку, який виносився на тендер», – прокоментувала представниця сільради.
«Сила правди» звернулася за коментарем щодо особливостей допорогових закупівель боратинської місцевої влади до експертів громадської ініціативи «Прозора Волинь». Вони моніторять публічні закупівлі в регіоні на предмет зловживань.
«Законодавство про публічні закупівлі встановлює певні принципи їх здійснення. Цих принципів необхідно дотримуватись при здійсненні будь-яких закупівель – незалежно від суми. В контексті Боратина хотілося б згадати принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, а також принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. Адже з огляду на закупівлі ремонтів доріг сільською радою вказані принципи грубо ігноруються замовником», – вважає юрист громадської ініціативи «Прозора Волинь» Сергій Іванчук.
Експерт зауважує, що законодавство забороняє ділити предмет закупівлі з метою уникнення відкритих торгів.
«Поділ предмету закупівлі на два і більше – заборонений законом «прийом», який, на жаль, часто використовують замовники. Як бачимо, і Боратин. Відповідальні особи у «спілці» із підрядниками умисне ділять вулиці на окремі ділянки (наприклад, від будинку № 1 до будинку № 10, від будинку № 10 до будинку № 20) і укладають прямі договори. Це неправильно і незаконно. Такі дії можуть свідчити про умисний підгін ціни закупівлі, що не перевищує порогу, задля можливості обирати підрядника напряму без конкуренції. Подібні дії тягнуть за собою відповідальність – чималі штрафи. Хоча, як бачимо, це не зупиняє відповідальних осіб Боратинської ради» – зазначив Сергій Іванчук.
ПП «Будолімпстрой Луцьк» – на ринку майже 7 років. Фірма зареєстрована в Рованцях Боратинської громади. Основний вид діяльності – будівництво доріг і автострад. Власник підприємства – Ярослав Васюк із села Копилля Колківської громади. Загалом на публічних закупівлях з 2018 року «Будолімпстрой Луцьк» отримав замовлень на 16,8 мільйона гривень. Без малого половину цієї суми забезпечила саме Боратинська сільрада без конкурсу.
Керівниця фірми Тетяна Андросюк на питання, чим зарекомендувало себе її підприємство перед сільською радою, що має такі угоди, відповідати відмовилася.
«Мені здається, це запитання потрібно ставити замовнику, а не нам. Я не буду давати жодних відповідей по телефону», – заявила пані Андросюк.
ТОВ «Стир-Агробуд» зареєстроване в Боратині понад 18 років тому. Фірма належить жительці Радомишля Боратинської громади Інні Сітусі, очолює ж її Петро Сітуха. Основний вид діяльності підприємства – будівництво житлових і нежитлових будівель. Також фірма декларує, що може займатися розведенням великої рогатої худоби, виробництвом борошна та іншим. Щодо заробітків на держзакупівлях, то із 2016 року ТОВ «Стир-Агробуд» отримало замовлень на 30 мільйонів гривень, понад 60% з яких – на 18,6 мільйона – це підряди саме від Боратинської сільської ради.
Керівник товариства велику кількість прямих замовлень пояснює високою якістю робіт.
«Як в народі кажуть, треба робити добре, погано воно само зробиться… Стараємося. Я тут живу в Рованцях, тому роблю, як для себе», – каже Петро Сітуха.
Журналісти «Сили правди» на власні очі пересвідчились, який вигляд мають дороги Боратина після поточних ремонтів. Наприклад, на згаданих вулицях Десята Набережна та Новоселів місцями – свіже щебеневе покриття, але вже і на ньому з’являються нові вибоїни.
Місцеві мешканці, з якими нам вдалося поспілкуватися в селі, ремонт доріг оцінюють позитивно.
Боратинська сільська рада є однією із найбільш фінансово спроможних громад на Волині із солідним бюджетом. За даними «Рrozorro», у 2024-му й за майже 7 місяців 2025-го сільрада провела 1300 закупівель на майже 332 мільйони гривень. Майже 1200 цих лотів на 60 мільйонів гривень – допорогові. З них третина стосується ремонтів і обслуговування доріг. Тому питання прозорого використання цих коштів є дуже важливим.
Тим більше, що Волинь уже має приклади зловживань із подібними процедурами. Адже голову сусідньої Підгайцівської громади Юрія Семенюка вже штрафували за укладання договорів щодо ремонту доріг в громаді в умовах конфлікту інтересів: підприємець, який отримував підряди поза тендерами позичив дружині посадовця 6,5 мільйона гривень. Крім цього, голова громади фігурує і в інших справах щодо можливих зловживань під час публічних закупівель.
Раніше «Сила правди» розповідала, що високопосадовець волинської поліції, який вимагав із підрядника до 5% відкату на тендерах, відбувся штрафом.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики», що реалізовується ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство», за фінансової підтримки фонду National Endowment for Democracy».
