Джерело: www.radiosvoboda.org
Денис Василюк з дитинства спостерігав за літаками – він жив неподалік від аеродрому в Джанкої. З ними він і пов’язав своє життя – вступив до Харківського національного університету Повітряних сил ЗСУ імені Івана Кожедуба. Владислава Василюк розповідає, що Денис дуже любив тему космосу та супергероїв.
«У нього з раннього віку поступово формувався цей шлях. Він ще 2014 року закінчив ХНУПС, і тоді мав вибір – повернутися до Криму чи захищати Україну. Він обрав Україну, бо дуже полюбив це місце, його душа обрала цю країну, це місто», – розповідає дівчина. Рідний Крим Денис також не забував.
Денис Василюк – пілот винищувача, підполковник ЗСУ
Кохання Дениса та Владислави сталося з першого погляду
Вони з Денисом познайомилися у 2016 році. Владиславі було 20 років, йому – 23. Дівчина називає цю зустріч доленосною. «Бо я зустріла його випадково – через друга моєї подруги. Ми прийшли у гості, так би мовити, до цих друзів. І там я побачила Дениса. Я тільки його побачила – це було кохання з першого погляду, бо він був високий, зеленоокий, схожий на мене. У чорній сорочці, дуже гарний, ніби вийшов з аніме», – згадує дівчина.
Денис Василюк з дитинства любив літаки
Тоді вона одразу звернула увагу на книги з психології, які були у тій квартирі. Владислава на той час уже почала вивчати цю науку. Виявилося, що книжки належали Денису. Після знайомства четверо юнаків зібралися до клубу. Денис підійшов перший.
Було відчуття, що я знала його все життя
«І його перша фраза «Чому так важко зітхаєш?» – з цієї фрази почалося наше спілкування. І вже за 10 хвилин, на вулиці під ліхтарем, він вчив мене вальсу. Тому що я не вміла танцювати, а він вісім років займався у танцювальній школі. Було відчуття, що я знала його все життя. Як кажуть, душі можуть домовитися, щоб потім на землі зустрітися. Я у це дуже вірю», – каже Владислава.
Денис любив танцювати. На фото: вони з Владою вальсують у Парижі
Вона із сім’ї військових і ніколи не хотіла виходити заміж за військового. За 9 років стосунків Денис лише три рази зміг бути присутнім на її дні народження – життя пілота винищувача пов’язане з постійними відрядженнями. Зараз дівчина впевнена: навіть якщо повернути час назад, вона б вчинила так само.
Весілля Дениса та Влади
Владислава називає їхнє спільне життя казкою. «Ми робили все, щоби просто жити. Жити яскраво. Ми виїжджали на пікніки, влаштовували побачення. І ми так цінували цей час», – розповідає дівчина.
Денис і Влада постійно подорожували
Пріоритетом для молодих людей було прожити яскраве життя
У Венеції
«Коли ти не думаєш, уб’ють твого чоловіка чи ні», – каже Владислава. У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, і Денис не зміг залишитися осторонь.
Денис Василюк, кримчанин
У перші дні повномасштабного вторгнення Денис втратив двох бойових товаришів – льотчиків Олександра Оксанченка (загинув 25 лютого 2022 року в повітряному бою над Києвом, відволікаючи на себе авіацію армії РФ – ред.) та Степана Чобану (загинув 28 лютого 2022 року в повітряному бою над Кропивницьким – ред.).
«Це жахливо – спостерігати за цим, і ти не знаєш, як підтримати людину, коли вона просто дивиться в одну точку», – розповідає Владислава.
Денис і Владислава у футболках з лого супергероїв із коміксів
Він був із тих, хто йшов на завдання першим, яким би страшним воно не було
«Він був із тих, хто йшов на завдання першим, яким би страшним воно не було. Він навіть не підписував контракт, бо хотів зробити максимум для перемоги України та повернутися до родини. Він дуже хотів дітей. Це болюча тема для мене – ми хотіли доньку і хотіли назвати її Мія», – каже Владислава.
Вони завжди були на зв’язку
Поки дівчина була у Польщі, Денис їй нічого не розповідав. Уривки інформації вона дізнавалася від подруг, чиї чоловіки теж були пілотами.
То був страшний час, коли ти не знаєш, де він, що з ним. Тільки короткі повідомлення: «Я на місці, все добре»
Він став надсилати їй фото і відео з милими повідомленнями з кабіни літака. Для неї це було незвично, бо раніше Денис так не робив.
«У літаках він не любив фотографуватися – у льотчиків багато забобонів. За 9 років я жодного разу не бачила, як летить його літак. І пам’ятаю, як я дуже просила його зробити напис: «Я люблю тебе, леді». Я тоді сказала – і забула, а він знав, наскільки це для мене важливо, і зробив», – згадує дівчина.
Денис не розповідав деталі своєї роботи
«Ми зайшли в «Мусафір» (кримськотатарський ресторан у Києві – ред.), і мені так хотілося, щоб Денис теж побачив цей ресторанчик, скуштував страви, які любив у Криму», – розповідає Владислава.
За кілька днів до трагічної події у Влади зламався новий фотоапарат. «Напевно, якісь енергії спрацювали», – каже вона
«Я підходжу до машини, мене зустрічає друг Дениса, теж побратим. Він дає мені слухавку. Я беру слухавку і чую: «Владислава Василюк, добрий день. Під час повномасштабного вторгнення загинув ваш чоловік». І все. Я повертаюся до Олега і кажу: «Дені більше немає». У мене шок», – згадує дівчина.
«Він до останнього захищав українське небо», – каже Влада
«Спочатку вона не зрозуміла, хто це. «Це я, Влада». «О, Владо…» І вона мовчить, чекає, що я її привітаю з днем народження. А я кажу: «Дениса більше з нами немає». Вона: «Що? Цього не може бути. Ти мені брешеш!» Потім слухавку взяв його батько. Мама знепритомніла. То був… це був жах. І її крик, до речі, запам’ятаю на все життя», – каже дівчина.
Коли Владислава повернулася додому в Миргород, рідні та друзі вже про все знали.
«І вони піднімають чарку: «Денис був…» А в мене така злість. «У сенсі був? Ми тільки вчора перед сном листувалися, як завжди. Він мені завжди писав: «До завтра». У нас із 2016 року була традиція – «Кохання назавжди…», і він продовжував – «І навіть більше», – згадує Влада.
Вона каже, що тепер після смерті Дениса ці слова набули великого значення. У її телефоні він записаний як «Король мого Всесвіту».
Денис народився 17 січня 1993 року. Загинув 17 травня 2024-го
У нас було настільки сильне кохання, така близькість, яка рідкість у цьому світі
Наступного дня розпочалася підготовка до похорону. «У 28 років я вибираю труну для коханого чоловіка. У нас було настільки сильне кохання, така близькість, яка рідкість у цьому світі: знайти «свою» людину», – згадує Владислава.
Дівчина називає зустріч із Денисом доленосною
«На нього одягли яскраві шкарпетки, поховали у льотному костюмі – він його дуже любив. Поклали улюблені його окуляри. Я так пишаюся Денисом. Він до останнього захищав нас, який він був відповідальний, сильний. Він ніколи за всю повномасштабну війну – жодного разу не скаржився», – розповідає дівчина.
Денис Василюк літав із 2014 року
У свій останній виліт Денис Василюк встиг виконати бойове завдання до кінця. Скинув дві бомби, влучив точно в ціль і врятував піхоту внизу. Пізніше Владиславі показали повідомлення тих військових.
Його останні слова диспетчеру були: «Я танцюю», що на льотному сленгу означає: «Я маневрую від ракет»
За особисту мужність та героїзм указом президента України підполковнику Денису Василюку було надано звання Героя України посмертно. Цю нагороду отримала Владислава.
Дівчина каже, що їхнє з Денисом кохання почалося з танцю, ним і закінчилося. Його останні слова диспетчеру були: «Я танцюю», що на льотному сленгу означає: «Я маневрую від ракет». Він дуже любив танцювати. «Жив яскраво та яскраво пішов» – усе це про Дениса», – каже вона.
«Він усе міг зробити заради близьких»Денис гостро реагував на несправедливість і завжди хотів допомагати людям, розповідає Владислава.
«З 12 років він працював – родом із простої, небагатої родини, жив у селі. Працював у полі, щоб підзаробити, допомогти батькам. Мама розповідала: Денис назбирав грошей і хотів купити собі джинси. Але у неї розболівся зуб – він побачив це і віддав мамі всі гроші на лікування. Він мав культ сім’ї. Він усе міг зробити заради близьких», – розповідає дівчина.
Денис і кот
Флеш (Flash) – у перекладі з англійської означає «спалах», «блискавка». Також Flash – прізвисько, яке носили кілька відомих супергероїв із серії коміксів DC. Флеш має здатність розвивати швидкість, що перевищує швидкість світла. Свою силу він отримав унаслідок удару блискавки.
Під час нічного польоту у винищувач Дениса влучила блискавка. «Датчики у літаку тимчасово згасли. Він мав зорієнтуватися дуже швидко, щоб не вилетіти в бік Росії. Він зменшив висоту, що було дуже небезпечно. І коли він знизився, то побачив вогні Краматорська та зрозумів, у якому напрямку летіти. Тобто – такий блискавичний Денис був», – каже Владислава.
«Хочу, щоб про Дениса дізнався весь світ»Після загибелі Дениса Владислава не змогла повернутися до своєї роботи фотографа. «З його смертю вмерла якась частина мене. Я намагалася, навіть три місяці фотографувала, але зараз це ніби насильство. Зараз я працюю психологом, і це дає мені новий сенс життя – допомагати іншим та зцілювати себе через психологію, через людей», – розповідає дівчина.
Владислава змінила роботу фотографа на психологію
Тепер Владислава хоче, щоб про Дениса «дізнався весь світ». Вона три роки мала мовчати про те, хто її чоловік і чим займається. «А потім мені набридло тримати все в собі. Тому що тоді мені дуже не вистачало підтримки – окрім психолога та близьких, не було з ким поговорити», – пояснює дівчина.
Влада підтримує різні акції – на згадку про Дениса
Влада зробила татуювання – у пару до тату Дениса. Ще у 2023 році він придумав, що саме вони мають зображувати.
«Каже: «Ось у мене буде крило на правій руці, а в тебе – на лівій. Коли будемо з тобою йти вулицею і триматися за руки – вийде красиво», – згадує дівчина. – Після загибелі Дениса друзі повезли мене в Полтаву – просто погуляти торговельним центром. Я була ніяка. Отак я дивилася, ходила по магазинах. І тут я піднімаю очі – і бачу футболку. На ній написано: Strong Gentle, а посередині – блискавка. Там ще був підпис: «Ти можеш бути ніжним і сильним одночасно». Це було так, наче це міг сказати мені Денис. Тому що він любив мою ніжність і водночас мою силу».
Денис і Влада мають парні татуювання. Владислава у студії Радіо Свобода
І у Дениса, і у Влади – крило на руці
«Він сказав: «Владо, доки ти не приймеш, що життя несправедливе, – ти так і залишишся в ілюзії та не зможеш далі жити». Справді, є речі, на які ми не можемо вплинути, хоч би як намагалися», – розповідає Влада.
Своє життя після втрати Дениса вона називає «автопілотом». Вона розуміє, що їй потрібно бути активною. Владислава продовжує вчитися, працювати та розвиватися у психології, щоб допомагати собі й іншим. У те, що час лікує, вона не вірить.
Денис і Владислава були разом 9 років
