«Дружба» Угорщини та України: чому нафтопровід перетворився на політичну зброю

«Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування «Дружби» залежить від позиції Угорщини», – зіронізував український президент, відповідаючи на питання, чи допоможуть ці обстріли натиснути на угорського премʼєра, щоб той не блокував членство України в ЄС.

Угорщина та Словаччина звинувачують Київ у загрозі їхній енергетичній безпеці.

Радіо Свобода зʼясовує, чим заважає «Дружба» Україні та чому ситуація така критична для Угорщини.

На слова українського президента про те, що тепер «існування «Дружби» залежить від позиції Угорщини», відреагував міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Він опублікував у соцмережі X відео із запитанням журналістки та відповіддю українського президента, додавши, що «Зеленський використав національне свято України, щоб погрожувати Угорщині».

Публічна сварка

«Атака на енергетичну безпеку – це напад на суверенітет. Війна, до якої Угорщина не має жодного стосунку, ніколи не може виправдати порушення нашого суверенітету. Ми закликаємо Зеленського припинити погрожувати Угорщині й покласти край безрозсудним атакам на нашу енергетичну безпеку!», – написав Сійярто.

Попри слова українського президента про те, що раніше дружба між Україною та Угорщиною завжди підтримувалася, насправді відносини держав суттєво погіршилися ще з початку гібридної війни Росії проти України у 2014-му.

Коли після втечі Януковича до Росії, незаконної анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі, українська влада почала змінювати закони, зокрема і щодо статусу української мови як державної, що передбачає її обов’язкове вивчення і поширення на публічну сферу, Будапешт почав блокувати засідання, присвячені Україні в НАТО.

Після повномасштабного вторгнення Росії по лінії НАТО Угорщина відступила, проте почала блокувати просування України в ЄС та чинити спротив санкціям.

Відмова від російської нафти – один із елементів європейських санкцій щодо Росії.

Коли ЄС вирішив заборонити купувати російську нафту у 2022 році, для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».

Позиція Києва та Брюсселя наразі полягає в тому, що Угорщина та Словаччина мали вдосталь часу, щоб стати незалежними від російської нафти.

«Я відповім в угорській манері. Вам не потрібно вказувати президентові України, що і коли робити чи говорити. Він – президент України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини у ваших руках. Диверсифікуйтеся та станьте незалежними від Росії, як і решта Європи», – відповів глава МЗС України Андрій Сибіга на докірливий допис угорського колеги Сіярто.

Погрози УкраїніУгорщина та Словаччина після обстрілів нафтопроводу «Дружба» звернулися до Єврокомісії, наголошуючи на ризиках для енергетичної безпеки своїх країн. Офіційна Братислава навіть зауважила, що атаки завдають шкоди й самій Україні, адже словацький нафтопереробний завод «Словнафт» забезпечує близько 10% українського ринку дизельного палива.

Будапешт у свою чергу апелював до того, що постачає Україні електроенергію та пальне, натякаючи, що Київ «стріляє собі у ногу».

Втім, як наголошує аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES) Віталій Дячук, зупинити ці поставки не так просто.

«Маніпулювання заявами про те, що ми ключові постачальники, тому просто натиснемо кнопку і відімкнемо — це доволі нежиттєздатна заява. Справа у тому, що постачання здійснюється в основному приватними компаніями й це, по-перше, ключове джерело заробітку для них. По-друге, просто клацанням пальців Віктора Орбана постачання припиниться не може, навіть якщо буде якесь розпорядження уряду. Тому що є діючі довгострокові контракти», – пояснює Віталій Дячук.

Аналітик наголошує, що для України атака на газогін «Дружба», це насамперед тиск на Росію, а не Угорщину.

«Це безпосередньо атака на джерела постачання коштів для виготовлення російських ракет, тобто передусім розцінювати це потрібно як таку умовно військову ціль, яка фінансує російську військову машину, яка потім запускає ракети побудовані на грошах, отриманих за рахунок експорту цих нафтопродуктів», – наполягає аналітик і додає, що країни, які купують російську нафту і відповідно страждають від цих атак, мали достатньо часу, аби підготуватися до такого сценарію розвитку подій.

То чому ж цього досі не сталося?

Угорська залежність від російської нафти«Для Угорщини, російська нафта залишається ключовим джерелом заробітку, тобто не стільки для власного споживання, тому що в Угорщини є її власні нафтові джерела. Річ у тому, що угорські компанії могли отримувати знижку від Росії на постачання, яку конвертували у власний прибуток», – пояснює Віталій Дячук.

За його словами, саме заробітки на перепродажі дешевої російської нафти і пояснюють небажання угорського премʼєра Віктора Орбана відмовлятися від неї.

«Уряду це було вигідно, тому що угорський уряд придумав спецподаток на постачання перероблених російських енергопродуктів до Європи, й, відповідно, заробляв для державного бюджету на цьому», – каже аналітик.

За три з половиною роки повномасштабної війни Австрія встигла диверсифікувати постачальників. Угорщина ж, навпаки збільшилапро це свідчать дані спільного звіту Центру вивчення демократії (CSD, Болгарія) та Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA, Фінляндія) свою залежність від російської нафти з 61 % у 2021 році до 86 % у 2024 році. У Словаччині ця залежність у 2024 році становила близько 87 %.

Атаки на російський нафтопровід поки що не спричиняють серйозних енергетичних проблем в Угорщині та Словаччині, оскільки країни-члени ЄС мають тримісячні запаси нафти, а трубопровід ремонтують за лічені дні.

Що символічно, удари по «Дружбі» здійснив український військовий Роберт Бровді з позивним «Мадяр» (він має угорське коріння), командувач Силами безпілотних систем. У своєму звіті у соцмережах про виконану роботу він написав гасло «Ruszkik haza!», що з угорської перекладається як «Росіяни, геть додому!».

Це антирадянське гасло угорці використовували під час революції 1956 року, повстання проти комуністичного режиму, яку СРСР потопив у крові.

Сам Віктор Орбан часто у своїм політичних промовах апелює до революції 1956-го як до прикладу національної єдності та антирадянського опору.

Проте, з огляду на майбутні вибори в Угорщині у 2026 році, зараз угорському уряду більше потрібні гарні фінансові показники. А без купівлі російської нафти це буде зробити важко, каже аналітик.

«Тобто обрубається ось такий фінансовий великий вузол. Відповідно, якщо угорські компанії почнуть менше заробляти, угорський уряд отримає менше податків, і не зможе похвалитись перед виборами якимось достатнім рівнем життя, відповідно, не буде що показати, як своє досягнення», – резюмує Віталій Дячук.

Суперечка навколо «Дружби» оголила ключову проблему: Угорщина перетворила російську нафту на політичний і фінансовий інструмент, який допомагає уряду Орбана утримуватися при владі.

Але стратегія подвійної гри прем’єра Угорщини – заробляти на співпраці з Москвою та водночас вимагати підтримки від Брюсселя – дедалі більше суперечить курсу ЄС на енергетичну незалежність.

Європейський Союз ухвалив рішення до 2027–2028 років повністю відмовитися від російської нафти й газу. Це означає, що навіть попри сьогоднішні конфлікти, простір для маневру в Будапешта й Братислави звужується, і енергетична залежність від Москви стане дедалі більшою політичною відповідальністю для цих урядів.

(У підготовці аналізу брала участь Галина Гичка)