Вето на допомогу українцям. Що означає рішення президента Польщі Навроцького і хто постраждає найбільше

Підпис до фото, Президент Польщі Кароль Навроцький

• • Author, Вікторія Приседська
  • Role, BBC News Україна
• 18 хвилин(и) тому

Президент Польщі Кароль Навроцький ветував закон про допомогу українським громадянам. Тепер, якщо польський парламент не скасує це рішення, виплати на дітей у розмірі 800 злотих (приблизно 9 000 гривень), а також безкоштовна державна медицина стануть недоступними для українців, які не працюють в Польщі. Також під загрозою опинилось фінансування Польщею супутникового інтернету через Starlink.

Повідомлення про це зʼявилось на сайті польського уряду, про це також написала низка польських ЗМІ, у тому числі газета Wyborcza.

“Я не змінюю своєї думки і вважаю, що 800+ (виплати на дітей – Ред.) має надаватися лише тим українцям, які працюють. Те саме стосується охорони здоров’я”, – пояснив своє рішення політик.

За його словами, Польща має досягти в цьому питанні соціальної справедливості, адже поляки у своїй країні мають бути на рівних з українцями.

Що запропонував Навроцький

У понеділок президент Навроцький оголосив, що розглянув вісім законопроєктів, поданих йому парламентом, з яких підписав п’ять і наклав вето на три.

Поправка, на яку він наклав вето, передбачала продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2026 року, а також уточнювала правила отримання “допомоги 800+”.

Таку допомогу у розмірі 800 злотих (приблизно 9 000 гривень) в Польщі отримують батьки дітей віком до 18 років, а також після 18 років, якщо вони продовжують навчання.

Цю допомогу також отримували українські родини, які переїхали в Польщу з початку повномасштабного вторгнення і оформили в Польщі тимчасовий захист.

Теперішні положення закону про допомогу українцям діють до 30 вересня. При цьому сам тимчасовий захист для українців встановлений правом ЄС і зберігається до 2027 року. Таким чином, президентське вето стосуєтесь допомоги на дитину та доступу до медичної допомоги.

Щоб скасувати вето президента, Сейм має проголосувати за продовження дії закону, але дуже малоймовірно, що парламент встигне це зробити за місяць, каже в коментарі BBC News Україна Ліон Пінчак, аналітик з питань безпеки та східної політики з варшавського центру Polityka Insight.

Коментуючи своє рішення, Навроцький заявив, що Польща “залишається відкритою для надання допомоги громадянам України”.

Водночас він додав, що після 3,5 років закон слід виправити. Адже він не враховує питання, які були предметом публічних дебатів, а саме, “що виплати 800+ мають бути призначені тільки тим українцям, які виконують обов’язкову роботу”.

“Польща спочатку, поляки спочатку” – це не просто передвиборчий слоган. Ми повинні досягти тут соціальної справедливості”, – заявив президент.

Навроцький також запропонував законопроєкт, який подовжує процедуру надання польського громадянства з трьох до десяти років.

“Будь-хто, хто отримує польське громадянство, впливає на майбутнє нашої національної спільноти”, наголосив президент Польщі.

Він додав, що його законопроєкт збільшить покарання за незаконний перетин польського кордону до п’яти років.

Він також запропонував внести поправки до кримінального кодексу, за якими “бандерівську символіку” прирівняють до нацистської та комуністичної.

Як це вплине на українців

Станом на червень 2025 року в Польщі під тимчасовим захистом перебуває понад 900 тисяч українців. Всього в Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України.

За даними польського центрального статистичного офісу, на кінець лютого 2025 року в Польщі офіційно працювали 708 900 українців.

Вочевидь, президентське вето торкнеться й тих українців, які у Польщі працюють, але дистанційно на українських роботодавців.

Окремо питання стосується медичної допомоги для українців. Крім українців в Польщі, ситуація кардинально зміниться й для пацієнтів з важкими хворобами в Україні, які раніше могли приїхати до Польщі, отримати статус УКР та лікуватися безкоштовно. Вето Навроцького на допомогу українцям також де-факто може означати зупинку інтернету Starlink для України, який фінансує польський уряд.

На це звернув увагу міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський.

“Президентські вето ріже наосліп! Кароль Навроцький своїм рішенням відключає інтернет для України, бо де-факто його рішення щодо закону про допомогу громадянам України означає саме це”, – написав Гавковський на платформі X.

Підпис до фото, Вулиця перед посольством Росії у Варшаві вкрита фарбою кольорів українського прапора на знак солідарності з українцямиЗа його словами, це також означає кінець підтримки зберігання даних українського уряду в безпечному місці.

“Я не можу уявити собі кращого подарунка для путінських військ, ніж відключення України від інтернету, про що щойно вирішив президент”, – прокоментував польський політик.

Як це вплине на стосунки з Україною

Рішення президента Навроцького наочно свідчить про різкий розворот у політиці Польщі щодо України, вважає аналітик Ліон Пінчак.

“Відчувається кардинальна різниця у порівнянні з тим, яку політику стосовно України вів (попередній президент Польщі – Ред.) Анджей Дуда”, – зауважує аналітик.

Питання, повʼязані з відносинами з Україною, не будуть головним мотивом президентства Навроцького, стверджує Пінчак.

Навроцький, історик за освітою, ще до президентства був відомий своєю націоналістичною риторикою. Він неодноразово заявляв, що Україна не може вступати до НАТО та ЄС, не вирішивши історичні питання, зокрема камінь спотикання між Києвом і Варшавою – Волинь.

На думку аналітика, Навроцький буде все частіше порушувати історичні питання, що в Києві можуть сприймати як втручання у внутрішні справи. Це може зменшувати роль Варшави як у співпраці з Україною, так і як партнера Києва на міжнародній арені.

Зміна політики щодо українців повʼязана також із послідовним зростанням антиукраїнських настроїв, які поширюють певні політичні кола в Польщі. Ключове з них – це ультраправий політичний альянс Конфедерація.

Як пояснювала BBC Україна, результати президентських виборів показали, що настрої польського суспільства за останні кілька років помітно змінилися, і новими фаворитами виборців стали праві та ультраправі партії Польщі, які намагаються посилити свою позиції в парламенті.

Підписуйтеся на нас у соцмережах