Як Росія непомітно завойовує світ за допомогою пропаганди

• • Author, Джуліана Граньяні, Марія Коренюк
  • Role, Глобальний відділ BBC з протидії дезінформації
• 56 хвилин(и) тому

Водій вантажівки Хав’єр Гальярдо любить починати свій ранок із перегляду програми класичної музики по телевізору – це частина його розпорядку, що налаштовує його на потрібний лад перед роботою.

Але одного понеділка у червні він увімкнув телевізор і замість музики побачив на екрані кадри із зони бойових дій. На каналі, про який він ніколи не чув, йшов новинний репортаж.

“Що відбувається?” – запитав він себе.

Через 20 хвилин він вимкнув телевізор.

“Я не зміг це сприймати”, – каже Хавʼєр.

Зелений логотип у нижньому кутку екрана показував літери: “RT”. Пошукавши в інтернеті, він з’ясував, що це російський канал.

Хав’єр живе у Чилі. Як стверджують, Telecanal, місцевий приватний мовник, передав свій сигнал російському державному мовнику RT (раніше відомому як Russia Today).

Підпис до фото, США, Велика Британія, Канада та ЄС запровадили обмеження щодо RTНаціональний регулятор телерадіомовлення намагається накласти санкції на Telecanal за можливе порушення закону про мовлення й очікує на відповідь від каналу.

Telecanal не відповів на запит про коментар.

Глядачі тим часом були дезорієнтовані.

“Я розхвилювався, – зізнається Хав’єр. – Вони нічого не оголосили заздалегідь, і я не міг зрозуміти чому.”

За останні три роки російський державний телеканал RT та інформаційне агентство і радіо Sputnik розширили свою міжнародну присутність. Вони вже мовлять в Африці, на Балканах, на Близькому Сході, у Південно-Східній Азії та Латинській Америці.

Усе це відбувається паралельно з їхніми заборонами у західних країнах.

Підпис до фото, У 2024 році влада США запровадила санкції проти деяких керівників RT, зокрема Маргарити СимоньянПісля повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року США, Велика Британія, Канада та Європейський Союз — а також великі технологічні компанії — запровадили суворі обмеження на мовлення RT за поширення дезінформації про війну.

Це сягнула кульмінації у 2024 році, коли американська влада запровадила санкції проти керівництва RT — включно з головною редакторкою Маргаритою Симоньян — за нібито спроби підірвати “суспільну довіру” до державних інституцій.

Це відбулося на тлі звинувачень у тому, що Кремль організовує масштабну кампанію втручання у президентські вибори. RT заперечив причетність.

Однак в інших частинах світу вплив RT лише зріс.

З 2023 року RT відкрив бюро в Алжирі, запустив телеканал сербською мовою та започаткував безкоштовні програми навчання для журналістів з Африки, Південно-Східної Азії, Індії та Китаю.

Мовник також оголосив, що відкриє офіс в Індії. Тим часом Sputnik у лютому відкрив ньюзрум в Ефіопії.

Усе це збігається з очевидним ослабленням західних медіа в деяких регіонах. Через скорочення бюджетів і зміну пріоритетів зовнішньої політики деякі редакції зменшили масштаби роботи або навіть повністю вийшли з окремих частин світу.

Два роки тому BBC закрила свою арабськомовну радіослужбу на користь цифрового формату, що надає новини у вигляді аудіо, відео та тексту. Відтоді вона відкрила екстрені радіослужби для Гази та Судану. Того ж року російський Sputnik запустив цілодобове мовлення у Лівані, зайнявши радіохвилю, що звільнився після BBC Arabic.

Тим часом американська урядова міжнародна служба мовлення Voice of America скоротила більшість своїх співробітників.

“Росія схожа на воду: там, де є тріщини у цементі, вона просочується”, — каже докторка Кетрін Стоунер, політологиня зі Стенфордського університету.

Питання, яке залишається, однак, таке: якою є кінцева мета Росії? І що означає це поступове посилення її медійної присутності у цих регіонах в епоху змін світового порядку?

“Не всі якісь божевільні теоретики змови”

“Країни за межами Заходу є дуже родючим ґрунтом інтелектуально, культурно та ідеологічно через їхні залишкові антиамериканські, антизахідні та антиімперські настрої”, – каже Стівен Гатчінгс, професор російських студій у Манчестерському університеті.

За його словами, російська пропаганда також доволі вміло поширюється: її контент підлаштовується під конкретні аудиторії, навіть якщо це означає використання різних ідеологічних позицій у різних регіонах.

Підпис до фото, RT – російський державний новинний мовникПогляньмо на сприйняття RT. На Заході його часто розглядають як російський державний канал і як поширювача дезінформації, каже він. Натомість в інших частинах світу його сприймають як легітимного мовника з власною редакційною лінією.

Це робить глядачів вразливими до віри у його контент – “не всі якісь божевільні теоретики змови, які наївно ковтають дезінформацію”.

Так пояснює доктор Ріс Кріллі, викладач міжнародних відносин в університеті Глазго. Він вважає, що висвітлення новин RT може приваблювати широку аудиторію – “людей, які справедливо занепокоєні глобальними несправедливостями або подіями, до скоєння яких, на їхню думку, причетний Захід”.

“Дуже ретельна маніпуляція”

На перший погляд, міжнародний сайт RT виглядає як стандартне новинне видання і навіть подає деякі матеріали точно.

“Це дуже ретельна маніпуляція”, – вважає докторка Прешес Чаттерджі-Дуді, старша викладачка політики та міжнародних студій у Відкритому університеті, яка написала книгу про RT разом із професором Гатчінгсом, доктором Кріллі та іншими колегами.

Вона та її співробітники проаналізували міжнародні новинні випуски RT за два роки – між травнем 2017 та травнем 2019 – і дійшли висновку, що добірка сюжетів (що саме висвітлювалося, а що – залишалося поза увагою) вписувалася у певні наративи.

Наприклад, дослідники з’ясували, що соціальні заворушення ставали пріоритетом, якщо вони відбувалися в європейських країнах, тоді як однією з частих тем у висвітленні внутрішніх російських справ були військові навчання.

Мовник також робить відверто неправдиві заяви, зокрема називає анексію Криму Росією у 2014 році мирним “приєднанням”, заперечуючи очевидні докази військової участі. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році RT систематично заперечує докази російських воєнних злочинів, скоєних в Україні.

Підпис до фото, “Росія як вода: де є тріщини в цементі, вона просочується”, – каже докторка Кетрін Стоунер, політологиня Стенфордського університетуRT також публікував матеріали з коментаторами, які звинувачували Україну у збитті малайзійського авіалайнера MH17 у липні 2014 року (Міжнародна організація цивільної авіації ООН дійшла висновку, що за катастрофу відповідальна Російська Федерація, а міжнародні слідчі встановили, що для збиття літака росіяни та проросійські бойовики використали ракетний комплекс, перевезений з території Росії до окупованого сходу України).

Вражають погляди аудиторії на таке висвітлення.

Між 2018 і 2022 роками дослідники опитали 109 людей у Великій Британії, які дивилися RT до того, як регулятор Ofcom позбавив його ліцензії на мовлення. Докторка Чаттерджі-Дуді зазначає, що багато з них говорили: “RT є упередженим”, але водночас стверджували, що мають інструменти, щоб відрізнити правду від неправди.

Проте, за результатами її дослідження, “аудиторія не обов’язково усвідомлює точні способи, якими RT проявляє свою упередженість, і те, звідки походить нечесність у його висвітленні”.

Чому Росія сфокусувалася на Африці

Найбільше останнє розширення російських державних медіа відбувається в Африці, зазначає професор Гатчінгс.

У лютому російські чиновники приїхали до Ефіопії на відкриття нового редакційного центру Sputnik. Sputnik уже мовить у частині африканських країн англійською та французькою мовами, а тепер розширився й на амхарську – одну з офіційних мов Ефіопії.

RT також переорієнтував свій франкомовний канал на франкомовні африканські держави, а також, за словами головної редакторки RT, перенаправив фінансування з проєктів у Лондоні, Парижі, Берліні та США на цей континент.

Торік російські державні медіа заявили, що RT мав сім бюро в Африці, хоча це неможливо незалежно підтвердити.

Багато африканців і так налаштовані дружньо до Росії: цьому сприяли антиколоніальні та антиімперські настрої, разом зі спадщиною радянської підтримки рухів визволення під час Холодної війни.

Завдяки новому фокусу, Росія сподівається підірвати вплив Заходу, здобути підтримку своїх дій і розбудувати економічні зв’язки, пояснює доктор Кріллі.

Курс для африканських репортерів

Коли RT запустив свій перший онлайн-курс для африканських репортерів і блогерів, до нього приєднався і Глобальний відділ ВВС з протидії дезінформації.

“Ми одні з найкращих у сфері фактчекінгу, й нас ніколи не ловили на поширенні неправдивої інформації”, – сказав студентам генеральний директор RT Олексій Ніколов.

Один з уроків присвятили спростуванню дезінформації. Викладач заявив, що хімічна атака із застосуванням зброї у сирійському місті Дума у 2018 році, здійснена підтримуваним Росією режимом Асада, була “канонічним прикладом фейкових новин” – попри висновки дворічного розслідування Організації із заборони хімічної зброї, яке підтвердило, що атаки здійснила сирійська авіація.

Ведучий також відкинув масове вбивство українських цивільних російськими військами у місті Буча у 2022 році, назвавши його “найвідомішим фейком” (І це попри переконливі докази ООН та незалежних джерел, які поклали відповідальність на російські сили).

Під час спілкування з тими, хто проходив курс, ми побачили, що багато хто виглядав байдужим до цього – деякі навіть сказали BBC, що вважають RT стандартним міжнародним телеканалом, подібним до CNN чи Al Jazeera.

Коли ми у грудні 2024 року взяли інтерв’ю в ефіопського журналіста, він повторив заяви RT, назвавши вбивства у Бучі “інсценованою подією”. На його аватарі у соцмережах була фотографія Путіна.

Журналіст зі Сьєрра-Леоне визнав ризики дезінформації та маніпуляцій, але при цьому додав, що кожна медіаінституція має власну “новинну цінність та стиль”.

Від Близького Сходу до Латинської Америки

На Близькому Сході російські державні медіа, такі як RT Arabic і Sputnik Arabic, адаптують своє висвітлення війни між Ізраїлем та Газою для того, щоб привабити пропалестинську аудиторію, зазначає професор Гатчінгс.

В інших регіонах, зокрема у Латинській Америці, RT також намагається розширити свій вплив.

За даними його сайту, RT доступний безкоштовно у 10 країнах регіону. Серед них – Аргентина, Мексика та Венесуела. Ще у 10 країнах він доступний на кабельному телебаченні.

Можливість дивитися міжнародні новини іспанською на безкоштовному телебаченні є “частиною його успіху”, каже доктор Армандо Чагуаседа, кубинсько-мексиканський історик і політолог, дослідник аналітичного центру Government and Political Analysis (який спеціалізується на громадянській освіті та розвитку демократичної культури).

Підпис до фото, Згідно з інформацією на вебсайті RT, він доступний безкоштовно на телебаченні в 10 країнах Латинської АмерикиІ хоча RT заблокували на YouTube у світі з березня 2022 року, у деяких місцях йому все ж вдається проникати на платформу.

В Аргентині 52-річний столяр Анібал Байгоррія записує телерепортажі RT й завантажує їх на свій канал у YouTube разом зі своїми коментарями.

“Тут, у Буенос-Айресі, новини занадто зосереджені на місті, – пояснює він. – RT дає огляд усього, що відбувається в Латинській Америці і, звісно, у світі.”

“Кожен має право вирішувати, у що вірити”, – додає Байгоррія.

Оцінка впливу

Зрештою, важко точно виміряти вплив російських державних медіа у світі.

RT заявляє, що доступний для понад 900 мільйонів телеглядачів у більш ніж 100 країнах і що його контент у 2024 році зібрав 23 мільярди онлайн-переглядів.

Але, як зазначає доктор Расмус Клейс Нільсен, професор комунікацій у Копенгагенському університеті: “Доступність – це не те саме, що реальний розмір аудиторії”.

Він також стверджує, що цифра у 900 мільйонів глядачів є “надзвичайно малоймовірною”, а онлайн-перегляди – нечіткою і легко маніпульованою метрикою.

Докторка Чаттерджі-Дуді погоджується, що оцінити прямий вплив складно. Але вона наводить один приклад, який може свідчити про певний успіх Росії.

У регіоні Сахель в Африці, що простягається від Сенегалу до Судану, Росія відіграє значну військову роль “за відносно незначного громадського спротиву”, навіть з огляду на складну ситуацію (Вона закріпилася, підтримуючи військові хунти в таких країнах, як Малі, Буркіна-Фасо і Нігер).

Ще один наратив, який прижився, – це виправдання Росією свого вторгнення в Україну. Вона тривалий час подає розширення НАТО на схід і посилення зв’язків України з альянсом як головну причину повномасштабного вторгнення, заявляючи, що це становить “загрозу безпеці” і що Росія діяла в межах “самооборони”. Хоча ці твердження широко спростовані на Заході, ця хибна версія залишилася поширеною у країнах Глобального Півдня.

Підпис до фото, Важко кількісно оцінити вплив російських державних ЗМІ в усьому світі“Цю ідею… доволі добре сприймають, особливо в академічних колах у Мексиці та Латинській Америці загалом”, – каже доктор Чагуаседа про аргумент щодо розширення НАТО.

Деякі лідери Глобального Півдня вагалися, чи засуджувати війну Росії проти України. На першому голосуванні Генеральної Асамблеї ООН після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році переважна більшість країн засудила війну, однак 52 країни проголосували проти, утрималися або взагалі не голосували. Серед них – Болівія, Малі, Нікарагуа, Південна Африка й Уганда.

Підпис до фото, Деякі лідери країн Глобального Півдня вагаються із засудженням війни Росії проти УкраїниДоктор Кріллі має власне бачення того, якою є кінцева мета Росії.

“Кремль намагається зменшити відносну ізоляцію Росії на світовій арені, представляючи її як співжертву “західної” агресії та захисника Глобального Півдня”, – каже він.

Ризик, застерігає він, полягає в тому, що “RT та інші російські дезінформаційні ініціативи використовують слабкі місця ліберальної демократії, водночас нормалізуючи російську агресію в Україні й подаючи Росію не як авторитарну державу, а як певну доброзичливу силу у світовій політиці”.

На прохання прокоментувати звинувачення, висунуті у цій статті, RT відповів: “Ми справді розширюємося у світі”.

Водночас мовник відмовився детальніше коментувати конкретні пункти.

Sputnik не відповів на запити про коментар.

Зрештою, професор Гатчінгс вважає, що всіх нас має непокоїти діяльність російських державних медіа – особливо у контексті майбутнього світового порядку та демократії.

Він вважає, що Захід “втрачає пильність”, скорочуючи фінансування медіа та “залишаючи поле відкритим для таких, як Russia Today”.

“Тут дуже багато на кону і дуже багато можна втратити… І Росія здобуває позиції – але битва ще не програна”, – каже професор.