Макрон, Мерц і Туск у Молдові на День незалежності: чи допоможе це зі вступом до...

27 серпня у Молдові відзначають 33-ю річницю незалежності. Урочистості у Кишиневі перетворилися на важливий геополітичний сигнал: країну з населенням лише 2,4 мільйона відвідали президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Візит ключових європейських лідерів має продемонструвати, що майбутнє Молдови у Євросоюзі, попри затримки з реальним кроком – відкриттям переговорних кластерів.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив молдован, що «двері до ЄС відчинені», пообіцявши солідарність у протистоянні гібридним атакам Кремля. У свою чергу, президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що інтеграція Молдови – це вибір на користь миру й верховенства права. А прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск додав: «Сьогодні ми в Кишиневі не лише як друзі, але й як союзники».

Затримка через УкраїнуЦі промови були підготовлені в умовах складної політичної ситуації у Молдові. Уже за місяць, 28 вересня країна обиратиме новий парламент. Правляча партія «Дія і солідарність» (PAS) на чолі з президенткою Маєю Санду будує кампанію на обіцянці вступити в ЄС до 2028 року. Сигналом про те, що це реально, мало стати відкриття кількох переговорних кластерів про вступ в ЄС ще влітку, проте цього не сталося.

Причина – угорське вето на українську заявку. Київ і Кишинів рухаються в ЄС «пакетом» – обидві країни отримали статус кандидата в 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії. Тому гальмування українського процесу автоматично впливає й на Молдову.

Частина дипломатів у ЄС обговорювали можливість «роз’єднання пакету», щоб дати Молдові змогу рухатися вперед швидше і послати правильні сигнали перед виборами.

«З моральної точки зору Молдова не хоче рухатися вперед без України. Україна стала для неї щитом від російської агресії. Але якби ЄС захотів рухатися швидше з Молдовою, це було б стимулом для громадян повірити, що вступ до ЄС – це не лише гасло влади, а реальність», – зазначив аналітик Фонду Маршала Лауренциу Плешка в інтерв’ю Радіо Свобода.

Допомога ТрампаКатегорично проти такого розʼєднання виступили Київ та низка європейських країн. Президент Володимир Зеленський під час візиту до Брюсселя перед поїзкою у Вашингтон застеріг: таке рішення буде сигналом розколу всередині ЄС.

«На мою думку, це було б вкрай невдалим кроком. І якщо такий поділ відбудеться, це автоматично означатиме, що Європа розколота Україною», – заявив український президент журналістам 17 серпня.

Українські дипломати разом з європейськими розглядали варіанти обходу угорського вето – від відкриття кластерів Єврокомісією без голосування 27 країн-членів ЄС до тиску на угорського премʼєра Віктора Орбана з допомогою США.

Під час візиту у Вашингтон Зеленський вчергове звернувся до президента США Дональда Трампа із проханням повпливати на Орбана. Аргументів додали й європейські політики, які разом із Зеленським відвідували Вашингтон 18 серпня.

Україна, тим часом, здійснила низку обстрілів нафтопроводу «Дружба» у Росії, яким Угорщина отримує російську нафту. На питання журналістів, чи має це допомогти з відкриттям переговорних кластерів, Зеленський із посмішкою відповів, що «існування «Дружби» залежить від позиції Угорщини».

Орбан відповів, що «Україна не потрапить до ЄС за допомогою шантажу, вибухів та погроз». Та вже наступного дня, у День незалежності Молдови, газета Politico сповістила: Трамп переконав Орбана не блокувати вступ України до ЄС. Сам Орбан публічно поки не коментував цю інформацію.

Наслідки для МолдовиЯкщо Віктор Орбан найближчими днями дійсно зніме «вето» на відкриття першого переговорного кластеру для України (відповідно розблокується шлях і для Молдови), то політична сила президентки Маї Санду отримає певну підтримку електорату, але перемоги на виборах це не гарантує, каже аналітик.

«Проросійські сили можуть застосувати нові форми втручання – підкуп, дезінформацію, ще невідомі методи. Молдова – полігон для таких практик. Тому здобути більшість партії влади буде нелегко», – пояснює Лауренциу Плешка.

За його словами, проросійські сили у Молдові перегрупувалися в кілька блоків – від відверто радикальних («Велика Молдова», що навіть висуває територіальні претензії до України) до «псевдоєвропейських» проєктів із корінням у Соцпартії.Детальніше про політичні сили, які йдуть на вибори у Молдові, читайте тут

Таким чином, приїзд Макрона, Мерца та Туска до Молдови – більше ніж просто протокольний жест. Європейські лідери прагнуть допомогти Маї Санду утримати Молдову на європейському курсі та не допустити сценарію, яким пішла Грузія після перемоги проросійських сил.